"06" липня 2012 р.Справа № 5017/1360/2012
За позовом Приватного підприємства "КРЮК";
до відповідача Комунального підприємства "Парксервіс-Одеса";
про визнання дійсним договору
Суддя Горячук Н.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: за дов. Ногай Д.С.
Суть спору: Приватне підприємство "КРЮК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання договору балансоутримання місць для паркування №53/К-КР-2012 від 29.12.2011р. дійсним.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2012р. по справі №5017/758/2012 за позовом ПП „КРЮК" до КП „Парксервіс-Одеса", за участю третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської міської ради, ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5 про визнання розірвання договору недійсним, яким у позові ПП „КРЮК" було відмовлено у повному обсязі. Заперечення у письмовій формі не викладені.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
29.12.2011р. Комунальне підприємство „Парксервіс-Одеса" (уповноважена особа, відповідач) та Приватне підприємство „КРЮК" (позивач, оператор) уклали договір №53/К-КР-2012 балансоутримання місць для паркування. (далі договір).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1342 „Про затвердження Правил паркування транспортних засобів", ст. 226 Податкового кодексу України, рішення Одеської міської ради від 22.01.2008р. №2153-V „Про затвердження Правил благоустрою території м. Одеси", рішення Одеської міської ради від 16.04.2008 р. №2739-V, рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1251-VI „Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м. Одеса", рішення Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1623-VI "Про сплату збору за місця для паркування транспортних засобів на спеціально відведених автостоянках" Уповноважена особа (КП „Парксервіс-Одеса") надає права оператору (ПП „КРЮК") організувати та провадити діяльність по забезпеченню паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціально відведена автостоянка) загальною площею 500,00кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. (п. 1.1 договору)
Оператор здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі та порядку, передбаченому розділом 3 договору „Розмір і порядок розрахунків). (п. 1.2 договору).
Уповноважена особа мас право: з метою перевірки виконання умов договору у будь-який час доби здійснювати перевірки та, у разі виявлення порушень, складати відповідний акт. (п. 2.2.1 договору); надавати платні послуги оператору, які пов'язані зі здійсненням організації та порядку паркування, згідно з договором. (п. 2.2.2 договору).
Оператор зобов'язаний: забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами договору. (п. 2.3.1 договору).
Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки відведеної для організації та провадження такої діяльності. Розмір ставки збору за місця паркування встановлюється згідно з Податковим кодексом України, рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 року № 281-VI. (п. 3.1 договору).
Оператор перераховує збір за місця для паркування транспортних засобів у повному обсязі до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) на розрахунковий рахунок Головного управління казначейської служби України в Одеській області згідно з розрахунком, викладеним у додатку №1 до договору. (п. 3.2 договору).
Розмір суми збору може бути переглянутий уповноваженою особою в разі зміни загальної площі місць для паркування, зміни ставок збору за місця для паркування транспортних засобів, змін у діючому законодавстві. (п. 3.3 договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. (п. 4.3 договору).
Термін дії договору визначається на період з 01.01.2012р. по 31 грудня 2012 року. (п.6.1 договору).
Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за вимогою уповноваженої особи у разі неналежного виконання оператором пп. 2.3, 3.2 договору шляхом відповідного письмового повідомлення. Договір вважається розірваним з моменту отримання оператором повідомлення (.п. 6.4 договору).
У випадку прийняття місцевими органами влади рішення про надання земельної ділянки, на якій розташований майданчик для паркування, для інших цілей, оператор, за письмовою вимогою Уповноваженої особи, повинен в 10 денний термін з моменту одержання такої вимоги звільнити територію з подальшим розірванням договору у порядку, встановленому чинним законодавством України.(п. 7.2 договору).
Всі доповнення, додатки, додаткові угоди до договору є невід'ємною його частиною та обов'язкові до виконання. (п. 7.3 договору).
29.12.2011р. сторонами підписана додаткова угода №1 до договору №№53/К-КР-2012 від 29.12.2011р.
16.01.2012р. сторонами підписана додаткова угода №2 до договору №№53/К-КР-2012 від 29.12.2011р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 24.02.2012р. ним отримано лист від КП „Парксервіс-Одеса", яким його було повідомлено про розірвання договору балансоутримання місць для паркування транспортних засобів з моменту отримання цього повідомлення на підставі п. 6.4 договору, оскільки, відведена автостоянка, яка розташована за адресою, АДРЕСА_1 не включена до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, як це передбачено ст. 266 Податкового кодексу України; схема розміщення транспортних засобів розроблена з порушення норм ДБН-360-921, та правил пожежної безпеки та з неналежним виконанням п. 3.2 договору .
Позивач зазначає, що КП „Парксервіс-Одеса" є уповноваженим органом з боку міської ради на укладання договорів, забезпечує виконання встановлених у місті Одесі Правил паркування, організації паркування та стоянки, надає пропозиції щодо складання переліку адреси місць для паркування та стоянок у місті Одесі (дислокація) - КП „Парксесрвіс-Одеса", та у разі відсутності адреси автостоянки у загальноміській дислокації, мало відмовити ПП „Крюк" в укладанні договору. Однак договір було укладено.
07.03.2012р. позивач надіслав відповідачу лист №35/07-03/2012, відповідно до якого він не визнав підстави за якими було розірвано договір та просив КП „Парксервіс-Одеса" надати додаткові пояснення та обґрунтування. ПП „Крюк" вважає розірвання договору безпідставним та незаконним.
Згідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, причому статтею 13 того ж Закону визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст. 12, 83 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів є власністю відповідних територіальних громад, право володіння, користування та розпорядження ними належить їх представницьким органам -відповідним радам.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є виключно компетенцією Одеської міської ради не як юридичної особи, а як колегіального органу -виключною компетенцією її пленарного засідання. Вказане право реалізується Одеською міською радою шляхом прийняття відповідних рішень.
Беручи до уваги, що Одеська міська рада не приймала рішення про відведення земельної ділянки під автостоянку за адресою: АДРЕСА_1, відповідач не мав права на укладення спірного договору № 53/К-КР-2012 балансоутримання місць для паркування за адресою: АДРЕСА_1, крім того, автостоянка, яка розташована за адресою, АДРЕСА_1 не включена до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, як це передбачено ст. 266 Податкового кодексу України.
Вищезазначені факти встановлені рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2012р. по справі №5017/758/2012 за позовом ПП „КРЮК" до КП „Парксервіс-Одеса", за участю третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеської міської ради, ОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5 про визнання розірвання договору балансоутримання місць для паркування № 53/К-КР-2012 від 29.20.2011р. недійсним. Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2012р. по справі №5017/758/2012 у позові ПП „КРЮК" було відмовлено, а саме договір балансоутримання місць для паркування № 53/К-КР-2012 від 29.20.2011р. визнаний розірваним. Станом на день розгляду справи №5017/1360/2012 рішення господарського суду Одеської області від 26.04.2012р. по справі №5017/758/2012 не оскаржено та набрало законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 11.07.2012р.
Суддя Горячук Н.О.