05.07.12 Справа № 5021/698/12.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро», м. Київ,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Славгород», с. Славгород, Краснопільський район, Сумська область,
про стягнення 225 940 грн. 07 коп.
Суддя О.Ю. Резніченко
Представники:
від позивача - Бонтлаб В.В., довіреність б/н від 04.05.2012 р.,
від відповідача - Сітайло Ю.А., довіреність б/н від 19.06.2012 р.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Т.Д. Бублик.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 222 176 грн. 11 коп. основного боргу, 2633 гр. 08 коп. 3% річних, 1130 грн. 88 коп. інфляційних витрат, за порушення виконання зобов'язань, які виникли у зв'язку з неповною оплатою позивачем поставленого відповідачем по видатковим накладним № 466 та № 467 товару.
Позивач в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у відзиві та в усних поясненнях зазначає, що частково визнає позовні вимоги, а саме: 71049 грн. 72 коп. основного боргу, 943 грн. 78 коп. 3% річних та 375 грн. 25 коп. інфляційних витрат.
Розглянувши матеріали справи, суд
17 травня 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв насіння кукурудзи «НС-2012» та насіння кукурудзи «Естріо» на загальну суму 201500 грн., згідно видаткової накладної № 466.
Крім того 17 травня 2011 року позивач поставив, а відповідач прийняв гербіциди «Гренадер» в кількості 46 кг., «Ореол 3808932720» в кількості 400 л., «Танаіс в.г.» в кількості 8 кг., «Сульфоніл» в кількості 11 кг. та «Геліос 3808932720» в кількості 1600 л. на загальну суму 151126 грн. 40 коп., згідно видаткової накладної № 467.
Вищезазначені накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх печатками та містяться у матеріалах справи.
Як зазначає позивач станом на 21.11.2011 року відповідач частково сплатив кошти за поставлний товар в розмірі 90450 грн. 28 коп.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлено договором строки, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений - то на протязі 7 днів з дня пред'явлення вимоги.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про сплату заборгованості, яку відповідач отримав 07.12.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач отримавши вимогу частково погасив заборгованість у розмірі ще 40 000 грн.
Проте заборгованість в розмірі 222 176 грн. 11 коп. відповідач не сплатив, а позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягаю задоволенню частково з наступних підстав:
Відповідач у відзиві зазначає, що дійсно поставка товару за видатковими накладними № 466 та № 467 відбулась.
Відповідачем дійсно була отримана вимога про сплату боргу в розмірі 262 176 грн. 12 коп. та сплачено на користь позивача 40000 грн.
Однак, оскільки сплатити заборгованість у повному обсязі за поставлений товар у відповідача не було фінансової можливості, то відповідач повернув 23 листопада 2011 року позивачу товар поставлений за видатковою накладною № 467, а саме: гербіциди «Гренадер» в кількості 46 кг., «Ореол 3808932790» в кількості 400 л., «Танаіс в.г.» в кількості 8 кг., «Сульфоніл» в кількості 11 кг. та «Геліос 3808932720» в кількості 1600 л. на загальну суму 151 126 грн. 40 коп.
Відповідач зазначає, що видаткова накладна № 231 від 23.11.2011 року про повернення товару була надана відповідачу для підпису але повернута відповідачу не була.
Проте, як доказ факту повернення на вищезазначену суму товару позивачу, відповідач надає направлений йому позивачем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 20 до податкової накладної від 17.05.2011 року № 139, де зафіксовано факт повернення вказаного вище товару відповідачем позивачу.
Згідно з ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані вести первинний облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 192-1 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до ст.18 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 Податкового кодексу України постачальник товарів виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.
Відповідно до ст. 19 вищезазначеного наказу оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів здійснює коригування податкового кредиту. На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни. Розрахунок коригування складається виключно продавцем.
Отже, враховуючи, що розрахунок коригування складений безпосередньо уповноваженним представником позивача та з розрахунку вбачається факт повернення відповідачем позивачу товару отриманого 17 травня 2011 року за видатковою накладною № 467 на загальну суму 151 126 грн. 40 коп., то суд приймає вищезазначений документ як доказ по справі, що підтверджує факт повернення відповідачем товару на зазначену суму позивачу.
Таким чином суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 151 126 грн. 40 коп. заборгованості неправомірною, необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Стосовно ж заборгованості в розмірі 71 049 грн. 72 коп., то суд вважає, що вона підтверджена матеріалами справи, відповідач вищезазначену заборгованість визнає, а тому вимога про стягнення з відповідача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 2633 гр. 08 коп. 3% річних, 1130 грн. 88 коп. інфляційних витрат за період з 17 грудня 2011 року по 04 травня 2012 року.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Оскільки судом встановлено та визнано відповідачем заборгованість у розмірі 71 049 грн. 72 коп., то вимога про сятгнення 3% річних та інфляційних витрат за період з з 17 грудня 2011 року по 04 травня 2012 року підлягає задоволенню частково, а саме підлягає стягненню 3% річних в розмірі 943 грн. 78 коп. та 375 грн. 25 коп. інфляційних витрат.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славгород» (вул. Верігіна, с. Славгород, Краснопільський район, сумська область, 42456, код ЄДРПОУ 32021456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (вул. Ямська, 28 А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 35472893) 71049 грн. 72 коп. основного боргу, 943 грн. 78 коп. 3% річних, інфляційні в розмірі 375 грн. 25 коп., 1457 грн. 37 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.07.2012 року.
Суддя О.Ю. Резніченко