33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"10" липня 2012 р. Справа № 5019/807/12
за позовом Дочірнє підприємство "САВСЕРВІС КАРПАТИ" 79055, м. Львів, вул.Роксоляни, 59, код ЄДРПОУ 30387458
до відповідача Фізична особа - підприємець Ковальчук Олена Дмитрівна АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1
про стягнення 6 266 грн. 21 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача: Одинець М.А. (довіреність б/н від 01.06.2012р.)
від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Позивач -Дочірнє підприємство "СЕРВІС КАРПАТИ" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи -підприємця Ковальчук Олени Дмитрівни про стягнення 6266,21 грн. боргу, позовні вимоги аргументувавши тим, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу №RV 123-к від 17 лютого 2011 року в частині проведення розрахунків за поставлений товар.
10.07.2012 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої просить стягнути з відповідача 5482,08 грн., з яких 3019,86 грн. основний борг, 121,83 грн. -пеня, 905,96 грн. -штраф, 1434,43 грн. -0,5%. Заява подана з дотриманням вимог статті 22 ГПК України, та приймається судом до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3302401994588. Причин неявки в судове засідання не повідомив.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
17 лютого 2011 року між Дочірнім підприємством "СЕРВІС КАРПАТИ" (надалі продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Ковальчук Оленою Дмитрівною (надалі покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №RV-123к (надалі договір), відповідно до предмету якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту найменування та кількості товару.
Згідно п. 5.1. договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, що визначаються сторонами у додатку №1Б(МІХ), який стає невід'ємною частиною даного договору з моменту його підписання. Продавець має право, за погодженням з покупцем, змінити умови розрахунків за товар, шляхом підписання сторонами додатку №1Б(МІХ) у новій редакції.
Додатком №1Б (МІХ) від 29 грудня 2011 року та додатком №1А (ВРТМ) від 29 грудня 2011 року сторони погодили умови поставки товару. Розрахунок за поставлений товар, отриманий відповідно до договору проводиться протягом 45 календарних днів з дати прийому-передачі товару.
Відповідно до видаткової накладної №82180201 від 28 грудня 2011 року позивач на підставі договору на поставку №RV-123к від 17.12.2011 року поставив відповідачу товару на загальну суму 4284,86 грн.
Проте відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар в зв'язку з чим за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 3019,86 грн.
Доказів розрахунку в повному обсязі відповідач суду не надав.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).
Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови, а згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного Кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до п. 7.4.1. договору у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до ст. 536 та ч. 3 ст. 692 ЦК України покупець сплачує продавцю за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до п. 7.4.1. договору позивач нарахував відповідачу 1434,43 грн. плати за користування чужими грошовими коштами. Даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.
Згідно п. 7.1. договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Позивач на підставі п. 7.1. договору за період заборгованості з 12.02.2012 року по 17.05.2012 року нарахував відповідачу 121,83 грн. пені, однак суд з розрахунком позивача не погоджується, а вважає вірним наступний:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3019.8612.02.2012 - 22.03.2012407.7500 %0.042 %*51.16
3019.8623.03.2012 - 17.05.2012567.5000 %0.041 %*69.31
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 120.46 грн.
Відповідно до п. 7.4. договору у випадку прострочення покупцем оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь покупця, крім установленої договором пені /п.7.1./, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30 % від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.
За невиконання умов договору та відповідно до п. 7.4. договору позивач нарахував відповідачу 905,96 грн. штрафу. Розрахунок судом перевірено визнано законним та обґрунтованим.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на зазначене судом задовольняються вимоги позивача про стягнення з відповідача 3019,86 грн. основного боргу, 120,46 грн. -пені, 905,96 грн. -штрафу, 1434,43 грн. -0,5% за користування чужими коштами. Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчук Олени Дмитрівни (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "СЕРВІС КАРПАТИ" (79055, м. Львів, вул.Роксоляни, 59, код ЄДРПОУ 30387458) 3019,86 грн. основного боргу, 120,46 грн. - пені, 905,96 грн. -штрафу, 1434,43 грн. - 0,5% за користування чужими коштами та 1609,09 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.
3. В частині стягнення 1,37 грн. пені відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.07.2012 року
Суддя Качур А.М.