"05" липня 2012 р.Справа № 5017/1280/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК"
про стягнення 16905,68грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Харченко І.Є., довіреність від 25.04.12р.;
Від відповідача: Чубко І.А., довіреність від 30.03.12р.;
В судовому засіданні 14.06.12р. по справі було оголошено перерву до 26.06.12р.о 12:30хв., в порядку ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" про стягнення заборгованості у розмірі 115118,33грн., а саме: суми основного боргу у розмірі 98212,65грн., пені у розмірі 9946,93грн., інфляційних витрат у розмірі 2889,21грн., 3%річних у розмірі 4069,54грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.12р. порушено провадження у справі №5017/1280/2012.
21.05.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№15368/2012 від 21.05.12р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомиться представнику з матеріалами справи.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.
12.06.12р. позивач подав клопотання(вх.№18042/2012 від 12.06.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку банку та виписки з банківського рахунку.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.
14.06.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№18344/2012 від 14.06.12р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що директор знаходиться у відрядженні у м. Києві та необхідністю надати відповідні документи з запереченнями на зазначений позов по даній справі.
Судом клопотання розглянуто та в судовому засіданні 14.06.12р. по справі було оголошено перерву до 26.06.12р.о 12:30хв., в порядку ст.77 ГПК України.
20.06.12р. від позивача надійшла заява(вх.№19152/2012р. від 20.06.12р.) про зменшення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 50000грн. просить суд стягнути з відповідача 65118,33грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 48212,65грн., пеню у розмірі 9946,93грн., інфляційні витрати у розмірі 2889,21грн., та 3%річних у розмірі 4069,54грн.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.12р. строк вирішення спору по справі №5017/1280/2012 було продовжено до 11.07.2012р., в порядку ст. 69 ГПК України.
05.07.12р. від позивача надійшла заява(вх.№20656/2012р. від 05.07.12р.) про зменшення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, а саме погашення основного боргу у розмірі 48212,65грн., тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16905,68грн., а саме: пеню у розмірі 9946,93грн., інфляційні витрати у розмірі 2889,21грн., та 3%річних у розмірі 4069,54грн.
Відповідач просить суд відстрочити сплату заборгованості у розмірі 48212,65грн. до 01.09.12р. та відмовити позивачу в частині застосування штрафних санкцій, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№19642/2012 від 25.06.12р.). В обґрунтування відзиву зазначає про те, що позивачем розрахована пеня за 248 днів, що суперечить п.6 ст.232 ГК України, а також нараховує як пеню, інфляційні витрати так і 3%річних без врахування розділу 2 договору та без врахування сум сплати.
05.07.12р. відповідач подав у судовому засіданні заяву(вх.№20763/2012 від 05.07.12р.), згідно якої враховуючи тяжке фінансове становище Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" в порядку п.6 ст.83 ГПК України просить суд відстрочити сплату штрафних санкцій в загальній сумі 16905,68грн. та судового збору в сумі 2302,37грн., що в загальній сумі складає - 19208,05грн. до 01 листопада 2012р., оскільки в теперішній час товариство перебуває у тяжкому фінансовому становищі, у зв'язку з чим проводиться робота по отриманню, як боргів у контрагентів шляхом подачі відповідних позовів і подальшого розгляду справ у судах, так і відновлення виробництва.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
27.01.11р. між Відкритим акціонерним товариством "Іллічівський завод ЗБК" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" (Продавець) було укладено договір №2701/1 купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця металопродукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пункту 2.1. та 2.2. договору, Покупець оплачує Товар відповідно до виставленого рахунку Продавця, шляхом здійснення прямого банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця або в касу банка. Строк оплати - не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту відвантаження.
Згідно пункту 5.2. договору, у разі порушення строків сплати Товару, встановлених в даному договорі, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,7% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ", в період з 31 січня 2011р. по 26 липня 2011р., поставило Відкритому акціонерному товариству "Іллічівський завод ЗБК" товар на загальну суму 1050380,05грн., однак, оплата проведена лише частково, а саме на суму 952167,40грн., неоплаченим залишився товар на суму 98212,65грн.
В підтвердження виконання зобов'язань за договором позивач надав суду: видаткові накладні, довіреності та акт звірки взаєморозрахунків №98 від 23 грудня 2011р.
Однак незважаючи на вимоги договору та ЦК України, Покупець неодноразово здійснював оплату із запізненням, а під кінець співробітництва й взагалі припинив сплачувати кошти за поставлений товар, що призвело до нарахування штрафних санкцій за прострочення платежу.
16.01.2012р., Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" було надіслано на адресу Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" претензію вих.№04, з вимогою щодо оплати заборгованості у строк до 28.01.12р. у розмірі 98212,65грн.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Поряд з цим під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги через те, що відповідачем були проведені часткові проплати, у зв'язку з чим сума основного боргу у розмірі 98212,65грн. повністю сплачена, що підтверджується випискою ПАТ «УКРЕКСІМБАНК»по рахунку від 11.06.2012р., від 27.06.2012р., та платіжним дорученням №671 від 27.06.12р. на суму 48212,65грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та уточненнями до неї, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16905,68грн., а саме: пеню у розмірі 9946,93грн., інфляційні витрати у розмірі 2889,21грн., та 3%річних у розмірі 4069,54грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків №98 від 23 грудня 2011р., відповідно до якого за період з 01.01.11р. станом на 23.12.11р. за Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" рахується заборгованість на загальну суму 98212,65грн.
При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом встановлено наявність поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" товару Відкритому акціонерному товариству "Іллічівський завод ЗБК", існування заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" по оплаті вартості отриманого товару.
Під час розгляду справи відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення суму заборгованості, а саме сума основного боргу у розмірі 98212,65грн. повністю сплачена, що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою ПАТ «УКРЕКСІМБАНК»по рахунку від 11.06.2012р., від 27.06.2012р., та платіжним дорученням №671 від 27.06.12р. на суму 48212,65грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" пені у розмірі 9946,93грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 9946,93грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 2889,21грн., та 3%річних у розмірі 4069,54грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат та 3%річних, та враховуючи приписи законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивачем розрахунок здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 2889,21грн., та у розмірі 4069,54грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Відповідачем заявлена заява(вх.№20763/2012 від 05.07.12р.), згідно якої враховуючи тяжке фінансове становище Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" в порядку п.6 ст.83 ГПК України просить суд відстрочити сплату штрафних санкцій в загальній сумі 16905,68грн. та судового збору в сумі 2302,37грн., що в загальній сумі складає - 19208,05грн. до 01 листопада 2012р., оскільки в теперішній час товариство перебуває у тяжкому фінансовому становищі, у зв'язку з чим проводиться робота по отриманню, як боргів у контрагентів шляхом подачі відповідних позовів і подальшого розгляду справ у судах, так і відновлення виробництва.
При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
В підтвердження скрутного фінансового стана Відкрите акціонерне товариство "Іллічівський завод ЗБК" надав суду: довідку головного бухгалтера про заборгованість підприємства станом 22.06.12р., звіт про фінансові результати за 1 квартал 2012р. та баланс підприємства на 31.12.2012р.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" заперечує проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин скрутного фінансового стана, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення клопотання заяви(вх.№20763/2012 від 05.07.12р.) про відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" заборгованості у розмірі 16905,68грн., а саме: пені у розмірі 9946,93грн., інфляційних витрат у розмірі 2889,21грн., та 3%річних у розмірі 4069,54грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 2302,37грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Іллічівський завод ЗБК" (65007, м.Одеса, вул.Новощепний ряд, буд. 5, код ЄДРПОУ 30747538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕТ-ЮГ" (65009, м.Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код ЄДРПОУ 32751609) пеню у розмірі 9946(дев'ять тисяч дев'ятсот сорок шість)грн.93коп., інфляційні витрати у розмірі 2889(дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять)грн.21коп., 3%річних у розмірі 4069(чотири тисячі шістдесят дев'ять)грн.54коп., витрати по сплаті судового збору на суму 2302(дві тисячі триста дві)грн.37коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.07.2012р.
Суддя Гут С.Ф.