"03" липня 2012 р.Справа № 5017/972/2012
За позовом Комунального підприємства „Міський житлово-комунальний центр"
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8314,09грн.
Головуючий Погребна К.Ф.
Суддя Меденцев П.А.
Суддя Щавинська Ю.М.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Безпалько І.О. -довіреність;
Від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт
В судовому засіданні 03.07.2012р. приймали участь представники:
Від позивача: Безпалько І.О. -довіреність;
Від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство „Міський житлово-комунальний центр" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 8314,09грн., яка складається з заборгованості по орендній платі в сумі 7369,19грн., пені в розмірі 545,01грн., заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат в сумі 369,42грн. та пені за договором по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 30,47грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2012р. було порушено провадження по справі №5017/972/2012.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2012р. розгляд справи був продовжений, на підставі ст.69 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2012р. справу №5017/972/2012 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2012р. справу № 5017/972/2012 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф, суддя Щавинська Ю.М., суддя Меденцев П.А.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, надав письмові пояснення відповідно яких позовні вимоги не визнає та просить суд в їх задоволені відмовити.
У судовому засіданні 03.07.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
03.10.2008р. між Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна дільниця №3" правонаступником якого є Комунальне підприємство „Міський житлово-комунальний центр" (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №15.
Згідно п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування -нежитлове приміщення №ХV - ХVІ, загальною площею 26,3 кв.м, розташоване у підвалі житлового дев'ятиповерхового цегляного будинку (нумерація приміщення дана відповідно до технічного паспорту виготовленого КП „ЮМБТІ" станом на 24.09.2008р.) за адресою: АДРЕСА_3, що знаходиться на балансі КП „ЖЕД №3"
Вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням цього договору та акту прийому -передачі вказаного приміщення (п.2.1 договору).
Судом встановлено, що 03.10.2008р. за актом приймання -передавання, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування орендовано майно.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що термін дії договору з 03.10.2008р. по 02.10.2009р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни умов договору за 30 календарних днів до кінця терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п.9.6 договору).
Позивач зазначає, що 30.12.2011р. фізичною особа -підприємець ОСОБА_1 була написана заява про розірвання договору оренди №15 від 03.10.2008р. з 01.01.2012р.Таким чином з 01.01.2012р. договір оренди №15 від 03.10.2008р. припинив свою дію. Автоматично припинив свою дію договір №43 від 03.10.2008р. на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення.
Відповідно п.2.3 договору у разі припинення дії договору оренди з будь-яких обставин, майно вважається повернутим Орендодавцеві з моменту підписання Сторонами Акта прийому -передачі.
03.01.2012р. між сторонами по справі був підписаний акт повернення нежитлового приміщення, відповідно якого Орендар передав, а Орендодавець прийняв з оренди нежитлове приміщення №ХV - ХVІ, загальною площею 26,3 кв.м, розташоване у підвалі житлового дев'ятиповерхового цегляного будинку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3,
Відповідно до умов п. 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Закону України „Про оренду державного та комунального майна", рішень сесій Южненської міської ради та на підставі затвердженої Южненською міською радою Методики розрахунку плати за оренду нерухомого майна, що є власністю Южненської міської територіальної громади. Орендна плата за орендоване приміщення визначена у розмірі 527,61грн. за перший місяць оренди ( в т.ч. ПДВ -87,93грн.) (п.3.2 договору). Розмір орендної плати підлягає щомісячному коригуванню та індекс інфляції, встановлений чинним законодавством (п.3.3 договору).
Згідно до рішень сесії Южненської міської ради від 24.04.2009 року № 1119-V „Про орендну плату за використання комунального майна Южненської міської територіальної громади", від 25.02.2010 року №1314-V „Про внесення змін до рішення сесії Южненської міської ради № 1119- V від 24.04.2009 року „Про орендну плату за використання комунального майна Южненської міської територіальної громади", з 01.05.2009р. орендна плата складає 45% від встановленого договором оренди нежитлового приміщення № 15 від 03.10.2008р. обсягу на термін до 01.01.2011р., про що 05.05.2009р. та 25.02.2012р. було укладено додаткові угоди до Договору.
Орендна плата сплачується Орендарем готівкою або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа. (п.3.4 договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
За даними Комунального підприємства „Міський житлово-комунального центр" відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором оренди щодо оплати орендної плати, у зв'язку з чим у відповідача за розрахунком позивача, за період з березня 2011р. по грудень 2011р., виникла заборгованість по сплаті орендної плати на загальну суму 7369,19грн.
03.10.2008р. між Комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційна дільниця №3" правонаступником якого є Комунальне підприємство „Міський житлово-комунальний центр" (Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №43 на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення ( далі договір№43). Згідно умов якого, Виконавець надає споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а Споживач оплачує послуги за затвердженими тарифами, згідно до розрахунку, у строки та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.2 договору №43).
Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором №43 належним чином не виконував, в зв'язку з чим за розрахунок позивача у нього утворилась заборгованість за період з квітня 2011р. по грудень 2011р. в розмірі 369,42грн.
Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №15 від 03.10.2008р. та договором на відшкодування експлуатаційних витрат за використання нежитлового приміщення №43 від 03.10.2008р. Комунальне підприємство „Міський житлово-комунальний центр" змушено було звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі в розмірі 7369,19 грн. та заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат в сумі 545,01грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (враховуючи день сплати).
Пунктом 2.5 договору №43 передбачено, що оплата, внесена несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені у розмірі 0,5% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 15 від 03.10.2008р. позивачем нараховано до сплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 545,01грн. пені. та за договором №43 від 03.10.2008р. -30,47грн. пені. Розглянувши здійснені позивачем розрахунки суми пені, господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за договором оренди № 15 від 03.10.2008р. за період з серпня 2011р. по грудень 2011р. в сумі 545,01грн. та пені договором №43 від 03.10.2008р. за період з серпня 2011р. по грудень 2011р. в розмірі 30,47грн. за порушення грошових зобов'язань підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З урахуванням вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно п. 3.17.4 Постанови, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Приймаючи до уваги вищевикладене, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази та причини неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за необхідне зменшити загальний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 1 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доводи та заперечення відповідача до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються матеріалами справи.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежних від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Приймаючи до уваги важке матеріальне становище відповідача, та вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність надання розстрочки виконання рішення на дванадцять місяців, шляхом погашення заборгованості в сумі 7739,61 грн. рівними частинами, а саме: в липні 2012р. -644,97грн., в серпні 2012р. -644,97грн., в вересні 2012р. -644,97 грн., в жовтні 2012р. -644,97грн., в листопаді 2012р. - 644,97грн., в грудні 2012р. - 644,97грн., в січні 2013р. - 644,97грн., в лютий 2013р. -644,97грн., в березень 2013р. -644,97грн., в квітні 2013р. -644,97грн.., в травні 2013р. -644,97грн.., в червні 2013р. -644,97грн..
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський житлово-комунального центр" (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 17, кв. 74, код ЄДРПОУ 37672841) 7739,61 грн. заборгованості із розстрочкою виконання рішення на дванадцять місяців, а саме: в липні 2012р. -644,97грн., в серпні 2012р. -644,97грн., в вересні 2012р. -644,97 грн., в жовтні 2012р. -644,97грн., в листопаді 2012р. - 644,97грн., в грудні 2012р. - 644,97грн., в січні 2013р. - 644,97грн., в лютий 2013р. -644,97грн., в березень 2013р. -644,97грн., в квітні 2013р. -644,97грн.., в травні 2013р. -644,97грн.., в червні 2013р. -644,97грн..
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський житлово-комунального центр" (65481, Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 17, кв.74, код ЄДРПОУ 37672841) 1069 (одну тисячу шістсот дев'ять)грн. 50коп. судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний тектс рішення складено 09.07.2012р.
Головуючий Погребна К.Ф.
Суддя Меденцев П.А.
Суддя Щавинська Ю.М.