79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.07.12 Справа№ 5015/2244/12
За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів
до відповідача: Державного житлово - комунального підприємства державного концерну "ЛОРТА", м. Львів
про стягнення 55 884, 32 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Альховській І.Б.
Представники:
Прокурор: не з'явився
від позивача: Мочурад М.Б. - представник
від відповідача: не з'явився
Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Державного житлово - комунального підприємства державного концерну "ЛОРТА" про стягнення 55 884, 32 грн.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з клопотанням представника відповідача про неможливість його явки в судове засідання.
Представник прокуратури в судове засідання 09.07.2012 р. не з'явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання, в якому просить зменшити розмір пені в зв»язку з важким фінансовим становищем.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.
01.10.2002 р. між ЛКП "Залізничнетеплоенерго" (позивач) та Державним житлово -комунальним підприємством державного концерну "ЛОРТА" (відповідач) укладено договір № 2152 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до умов договору, позивачем протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію з метою опалення гуртожитку відповідача на вул. Каховській, 35 у м.Львові, на загальну суму 61 753, 25 грн.
Свої зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На момент звернення прокурора з позовом до суду сума основного боргу, становить 53 674, 25 грн.
Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.2.3. договору у розмірі 1 666,04 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 215,23 грн., 3 % річних в розмірі 328,80 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивачем протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 61 753, 25 грн.
За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.
Всупереч умовам договору відповідач з жовтня 2011 року по квітень 2012 року за надані послуги здійснив розрахунки лише частково в розмірі 8 079,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 53 674, 25 грн..
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.
Відповідач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума основної заборгованості в розмірі 53 674, 25 грн.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - сплачує Енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із приписів вказаних вище норм та враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданими відповідачем доказами, суд вважає за необхідне, як виняток, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на 90 %. Таким чином до стягнення підлягає сума неустойки в розмірі 166, 60 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині стягнення 3% річних в розмірі 328, 80 грн. та інфляційних в розмірі 215, 23 грн. суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 549, 551, 610, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного житлово -комунального підприємства державного концерну "ЛОРТА" (79040, м.Львів, вул. Каховська, 35, код ЄДРПОУ 22375887):
- на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (79054, м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) суму в розмірі 54 384, 88 грн., з них: 53 674, 25 грн. основного боргу; 166, 60 грн. пені; 215, 23 грн. 3% річних; 328,80 грн. інфляційних;
- в дохід Державного бюджету України 1 609, 50 грн. судового збору
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.