ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/8280-2012 11.07.12
За позовом До Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Стягнення 182 753,36 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники: Від позивача Від відповідача Іваненко І.П. -представник за довіреністю Голоядов О.Ф. -представник за довіреністю
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (далі-відповідач) про стягнення 182 753,36 грн., з яких 172 119,87 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 787,30 грн. інфляційних втрат, 1 623,44 грн. 3% річних та 8 222,75 грн. пені.
Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №1540996-5 від 01.12.1999, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 172 119,87 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 787,30 грн. інфляційних втрат, 1 623,44 грн. 3% річних та 8 222,75 грн. пені. Всього ціна позову становить 182 753,36 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.07.2012.
Представник позивача в судовому засіданні надав уточнені позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 209 091,86 грн., з яких 199 387,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 598,16 грн. інфляційних втрат, 1 507,70 грн. 3% річних та 7 598,57 грн. пені.
Відповідно до ст.22 ГПК України суд приймає уточнені позовні вимоги позивача до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, проте, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
01.12.1999 між Позивачем та Відповідачем укладено договір №1540996-5 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію відповідно до умов цього Договору, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно з п. 2.2.1, Договору № 1540996-5 від 01.12.1999 постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору № 1540996-5 від 01.12.1999.
Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 1540996-5 від 01.12.1999, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.
Як вбачається з п. 5 наявного в матеріалах справи додатку № 4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), споживач щомісяця з 12 по 15 числа самостійно отримує в районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає РВТ).
Згідно п.2 додатка №4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до Звернення-доручення про укладення договору по приладам обліку та розрахунковим способом за тарифами, встановленими та затвердженими Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.
Позивачем при розрахунку вартості поставленої теплової енергії за період з лютого 2012 по квітень 2012 були використані тарифи, затверджені Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №116.
Зобов'язання за договором № 1540996-5 від 01.12.1999 виконані позивачем належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором № 1540996-5 від 01.12.1999 та обліковими картками з лютого 2012 по квітень 2012, що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 199 987,43 грн.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, в наслідок чого за період з 01.03.2012 по 01.06.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012 року складає 199 987,43 грн.
11.07.2012 у судовому засіданні представником відповідача було надано суду докази часткового погашення суми заборгованості за договором за спожиту теплову енергію на суму 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1458 від 04.07.2012 на суму 15 000,00 грн. та платіжним дорученням №1548 від 07.07.2012 на суму 15 000,00 грн.
Оскільки відповідачем сплачено позивачу частину заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 30 000,00 грн., стягнення якої є предметом спору у даній справі, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 199 387,43 грн. за спожиту теплову енергію на час прийняття рішення погашена відповідачем частково у сумі 30 000,00 грн., що підтверджується оригіналами платіжних доручень.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 169 387,43 грн. за спожиту теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 169 387,43 грн. за теплову енергію підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 598,16 грн. інфляційних втрат та 1 507,70 грн. 3% річних.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунком розміру 3% річних в сумі 1 507,70 грн. та інфляційних втрат в сумі 598,16 грн., наданим позивачем, суд погодився та вважає його обґрунтованим.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 7 598,57 грн.
Пунктом 7 додатку №4 до договору встановлено, що за несвоєчасне виконання умов договору пеню, яка нараховується на суму боргу на почато місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином позивач правомірно здійснює нарахування пені на суму основного боргу в межах скороченого строку позовної давності за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 7 598,57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 169 387,43 грн. основного боргу, 598,16 грн. інфляційних втрат, 1 507,70 грн. 3% річних та 7 598,57 грн. пені ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості за договором №1540996 від 01.12.1999 у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.. 00 коп. припинити.
2. В іншій частині позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (03680, м. Київ, просп.. Червонозоряний, 51, р/р 26002021123391 Київська міська філія ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 02498197) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, р/р 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві, МФО 322669, код 00131305) основну суму боргу у розмірі 169 387 (сто шістдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 43 коп., пеню у розмірі 7 598 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 1 507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 598 (п'ятсот дев'яності вісім) грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 4 181 (чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 84 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Куркотова Є.Б.
Рішення підписано 12.07.2012