01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
13.07.2012 № 51/547
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
за участю представників сторін:
прокурор: Чащевий Д.І., посвідчення №29 від 23.01.2012 року,
від позивача: Кульчицька О.М., довіреність №154/07/09 від 11.01.2012 року,
від відповідача: Бурхан О.М., довіреність №121 від 15.05.2012 року,
Третьков Д.І., довіреність №122 від 15.05.2012 року,
від третьої особи: не з'явились,
розглянув апеляційну скаргу Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державно екологічної інспекції в м. Києві
на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 року
у справі № 51/547 (Пригунова А.Б.)
за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державно екологічної інспекції в м. Києві
до товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова фірма "Корн ЛТД" Київський міський авторинок "Центральний"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві
про стягнення 59588,91 грн.
Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Києві з позовною заявою до ТОВ «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства (а.с. 6-9).
Рішенням господарського суду міста Києва від 05 березня 2012 року по справі № 51/547 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 137-145).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 05 березня 2012 року у справі № 51/547 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (а.с. 152-155).
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було визнано факт використання артезіанської свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2012 року апеляційну скаргу прокурора було прийнято до провадження (а.с. 149-150).
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16 травня 2012 року № 02-15/271 призначено повторний автоматичний розподіл справи 51/547, у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Жук Г.А. на лікарняному.
18 травня 2012 року справу № 51/547 для здійснення подальшого перегляду передано колегії суддів у складі: головуючого судді Чорногуза М.Г., суддів Агрикової О.В. та Сухового В.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року справу № 51/547 прийнято до провадження.
Ухвалою від 29 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 12 червня 2012 року та залучено до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві.
Розпорядженням секретаря судової палати № 01-22/3/3 від 11 червня 2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Сухового В.Г. на лікарняному в склад колегії замість судді Сухового В.Г. введено суддю Мальченко А. О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 червня 2012 року розгляд справи відкладено на 26 червня 2012 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників позивача та третьої особи.
20 червня 2012 року до апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли пояснення щодо строку видачі документа дозвільного характеру.
У судових засіданнях 26 червня 2012 року, 03 липня 2012 року та 10 липня 2012 року, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви.
У судове засідання 13 липня 2012 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника третьої особи на розписці.
Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи учасників провадження було попереджено, що у разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.
Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
Прокурор та представник позивача підтримали апеляційну скаргу та просили скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05 березня 2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Представники відповідача проти вимог та доводів апеляційної скарги прокурора заперечили, просили залишити спірне рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 13 липня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
11 листопада 2011 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в місті Києві спільно з представником Київської прокуратури захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері проведено перевірку дотримання ТОВ «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» вимог природоохоронного законодавства за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/1191а (а.с. 19).
Відповідно до цього Акту за результатами перевірки встановлено, що за адресою: м. Київ, Столичне шосе 104-а відповідачем без дозволу на спеціальне водокористування (дія попереднього дозволу закінчилась 04 липня 2011 року) використовуються дві артезіанські свердловини.
11 листопада 2011 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва було складено протокол № 007030 про адміністративне правопорушення (а.с. 18).
Державною екологічною інспекцією у м. Києві було надіслано відповідачу претензію від 11 листопада 2011 року про відшкодування збитків у сумі 59 588 грн. 91 коп. (а.с. 17).
14 листопада 2011 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1, який працює на посаді головного енергетика ТОВ «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» (а.с. 19).
За приписами ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне водокористування є платним.
Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві видавався дозвіл № 000120 на спеціальне водокористування, проте термін його дії закінчився 04 липня 2011 року, тобто (а.с. 15).
Відмовляючи в позові місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач вчасно звернувся до дозвільного органу за отриманням дозволу на спеціальне водокористування, але дозвільним органом у встановлений законодавством строк не надано ані дозволу на спеціальне водокористування, ані обґрунтованої відмови у наданні такого дозволу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях відповідача елементів правопорушення, за яких виникає обов'язок відшкодування шкоди.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.
23 червня 2011 року відповідач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування (т. І а.с. 92).
Проте, у поданому пакеті документів були недоліки, які стали підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування (т. ІІ а.с. 27-28).
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що відповідач не оскаржував дії (бездіяльність) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, а 17 листопада 2011 року повторно звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування (т. ІІ а.с. 34), яку 21 листопада 2011 року було задоволено та видано дозвіл № УКР-424-Кіє (т. ІІ а.с. 30-32).
Слід наголосити, що вирішення питання правомірності та законності дій або бездіяльності дозвільного органу виходить за межі повноважень та юрисдикції господарського суду міста Києва.
Колегія суддів виходить з того, що відповідач не мав права використовувати артезіанські свердловини до моменту отримання дозволу на спеціальне водокористування. Проте, знаючи про відсутність у нього дозволу на водокористування, відповідач продовжував використовувати воду порушуючи тим самим вимоги та приписи чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1, п. «з» ч. 2, ч.ч. 4 та 5 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення терміну дії дозволу № 000120, відповідач, без відповідного дозволу, здійснював забір води без продовження дії відповідного дозволу або отримання нового.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що розрахунок розміру шкоди, який було додано до позовної є невірним, оскільки державним інспектором взято за основу неточні дані про об'єми використаної відповідачем води.
Обрахування збитків, було здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року ( надалі Методика №389), в редакції від 8 серпня 2011 року.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не може погодитись з таким розрахунком виходячи з наступного.
До 8 серпня 2011 року п. 9.1 Методики № 389 діяв в наступній редакції : «Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар».
Відповідач використовував воду із двох свердловин глибиною 220 та 80 м, що підтверджується матеріалами справи ( т. І а.с. 107).
З 8 серпня 2011 року п. 9.1 Методики № 389 діяв в наступній редакції : «9.1. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар)»
Тобто з 8 серпня 2011 року, незалежно з якої глибини здійснюється самовільне використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, здійснюється відшкодування збитків за вказаною формулою.
«За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.» (Рішення, Конституційного Суду, від 09.02.1999, № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)")
Отже розрахунок збитків належало проводити з 8 серпня 2011 року ( набрання чинності Методики №389 в новій редакції) по 11 листопада 2011 року ( день проведення перевірки)
Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення терміну дії дозволу № 000120, в період з 08.08.2011 року по 11.11.2011 року відповідач, без відповідного дозволу, здійснив забір води загальним об'ємом 908,0 м3.
Згідно розрахунку розміру шкоди, який проведено державним інспектором з ОНПС міста Києва відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 липня 2009 року за № 389, діями відповідача заподіяно матеріальної шкоди на суму 36 583 грн. 32 коп. (т. ІІ а.с. 55).
Таким чином, розрахована шкода в сумі 36 583 грн. 32 коп. є обґрунтованою, а тому позов прокурора у цій частині підлягає задоволенню.
У господарського суду міста Києва не було підстав для відмови в задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства у повному обсязі.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у справі не виконано вимог викладених вище. У зв'язку з чим місцевий суд припустився неправильного застосування норм матеріального права.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 05 березня 2012 року слід скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову в сумі 41 095 грн. 80 коп.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері на рішення господарського суду м. Києва від 05 березня 2012 року у справі № 51/547 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 05 березня 2012 року по справі № 51/547 скасувати.
3. Прийняти нове рішення:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» (03131, м. Київ, Столичне шосе 104-А, код 16472861) до Державного бюджету України (за реквізитами: одержувач УДК в Голосіївському районі м. Києва, банк ГУДКУ р/р 33115331700002, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077879, код бюджетної класифікації 24062100) шкоду, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 36 583 грн. 32 коп.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» (03131, м. Київ, Столичне шосе 104-А, код 16472861) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Одержувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31215206783001, код класифікації доходів бюджету 22030001) 1 609 грн. 50 коп. судового збору.»
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Корн» ЛТД «Київський міський авторинок «Центральний» (03131, м. Київ, Столичне шосе 104-А, код 16472861) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача: 37993783, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31216206782001, код класифікації доходів бюджету 22030001) 804 грн. 75 коп. судового збору за перегляд справи у Київському апеляційному господарському суді.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
6. Справу № 51/547 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Мальченко А.О.
Агрикова О.В.