"09" липня 2012 р. Справа № 18/287/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників:
позивача: Панасенко В.В.
першого відповідача: ОСОБА_3
другого відповідача:ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1704 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.12 у справі № 18/287/12
за позовом ТОВ "Магазин "Євродом", м. Полтава
до ФОП ОСОБА_1, м. Полтава
ФОП ОСОБА_2, м. Полтава
про зобов"язання вчинити дії та стягнення 80000,00 грн.
У лютому 2012 р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 припинити використання комерційного (фірмового) найменування - ТОВ "Магазин "Євродом" у своїй господарській діяльності, заборонити ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 здійснювати будь-яке використання комерційного (фірмового) найменування ТОВ "Магазин "Євродом" у своїй господарській діяльності та стягнути солідарно відшкодування шкоди, завданої використанням комерційного (фірмового) найменування у розмірі 80000грн.
Відповідачі проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач не надав доказів наявності у нього права на комерційне найменування ТОВ "Магазин "Євродом", а також доказів порушення його прав і охоронюваних законом інтересів відповідачами.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.04.2012 р. ( суддя Кльопов І.Г) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування порушеного права, необхідністю захисту якого обгрунтовано звернення з даними вимогами до суду. Стосовно відшкодування шкоди в розмірі 80000грн. Позивачем не надано ні обґрунтованого розрахунку, ні будь-яких доказів нанесення такої шкоди, а тому посилання на "унеможливлення повноцінно працювати", як доказ в розумінні ст. 34 ГПК України, не є належним та допустимими і не заслуговують на увагу.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що відповідачі не надали належних доказів щодо законного використання комерційного найменування назви «Євродом», неправомірно користуються комерційним найменуванням позивача,а другий відповідач в рішенні суду взагалі не згадується.
Перший відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач зазначив, що в судовому процесі позивач жодним чином не довів, що є власником комерційного найменування «Магазин «Євродом», не надано доказів реєстрації торгової марки чи заявлення пріоритету на неї , не надано доказів реєстрації фірмового знаку, про що йде мова в Статті 1 п. 1.4. Статуту позивача, не заявлено, як доказ жодного документу, бланку чи договору із зазначенням фірмового найменування «Магазин «Євродом», взагалі ніяких документів на підтвердження використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного (фірмового) найменування «Магазин «Євродом».
Другий відповідач вважає рішення суду законнни та обґрунтованим,прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу другий відповідач зазначив, що не використовував назву позивача в своєї діяльності,право на комерційне найменування виникає з моменту фактичного використання, позивач не довів ,що є власником комерційного найменування «Магазин «Євродом»
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що ТОВ "Магазин "Євродом" зареєстроване як юридична особа 09.06.2010р., сферою діяльності якої є, відповідно за КВЕД: торгівля залізничними виробами, фарбами та склом; оптова торгівля будівельними матеріалами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою.
У ст.ст. 1.4.,2 Статуту ТОВ "Магазин "Євродом" зазначено, що товариство має самостійний баланс,поточний та інші рахунки в банках ,печатку, штампи,фірмовий знак,комерційне(фірмове) найменування,зареєстровану торгову марку та бланки зі своїм найменуванням; "Найменування товариства ", зазначено: Повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Євродом": Скорочене найменування : ТОВ "Магазин "Євродом".
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію офіційним найменуванням позивача є - товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Євродом"..
Позивач посилається на те, що з наданих суду доказів, а саме Свідоцтва про державну реєстрацію, Статут товариства, та довідки з ЄДРПУО України вбачається, що у своїй діяльності позивач використовує комерційне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Євродом".
Позивач посилається на порушення відповідачами його прав на комерційне найменування, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 використовують комерційне (фірмове) найменування позивача шляхом його зазначення на будівлі, товарах, чеках, гарантійних талонах, тощо.
Відповідно до ст.. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Найменування установи має містити інформацію про характер її
діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене
найменування; Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може
мати комерційне (фірмове) найменування.Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом; Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Отже, чинне законодавство України не містить ні вимог щодо тотожності комерційного найменування найменуванню юридичної особи (стаття 90 Цивільного кодексу України), ані вимог щодо певного змісту комерційного найменування (зокрема, стосовно зазначення організаційно-правової форми підприємства).
Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р. передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Відповідно до ст. 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Отже, критерієм надання правової охорони комерційному найменуванню є його використання у господарській діяльності відносно відповідних товарів і/або послуг.
Аналізуючи норми чинного законодавства України, які регулюють правові засади комерційного (фірмового) найменування, можна зробити висновок, що - комерційне (фірмове) найменування виникає з моменту його першого використання; суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне (фірмове) найменування; правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне (фірмове) найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що комерційне (фірмове) найменування виникає з моменту його першого використання у комерційній діяльності, оскільки норми ГК України вказують, що вже зареєстровані суб'єкти господарювання можуть мати комерційне (фірмове) найменування та не визначають обов'язку суб'єктів господарювання мати комерційне (фірмове) найменування.
В Статуті позивача та в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача комерційного/фірмового/ найменування, позивач також не надав доказів використання комерційного/фірмового/найменування у господарській діяльності,надані позивачем звіти свідчать про не проведення господарської діяльності позивачем.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача про набуття прав інтелектуальної власності на комерційне найменування з моменту його першого використання - при реєстрації 09.06.2010 року, так як реєстрація юридичної чи фізичної особи-підприємця не є підставою вважати, що дана особа веде господарську діяльність та використовує комерційне найменування.
Позивачем не надано доказів на підтвердження існування комерційного/фірмового/ найменування та його використання і наявності порушеного права, пов'язаного з його використанням, доказів використання відповідачами найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазін «Євродом»позивач не надав.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач ФОП ОСОБА_1 використав комерційного (фірмового) найменування "Євродом», що підтверджується довідкою від 12 квітня 2012 року компанії "Роберт Бош", про партнерські стосунки з 2007 року між компанією "Роберт Бош"та магазином "Євродом"в особі ФОП ОСОБА_1.; довідкою № 4 від 12 квітня 2012 року видана ТОВ "Полімет", яка засвідчує співпрацю ТОВ "Полімет"та ФОП ОСОБА_1 з 2005 року, а саме виготовлення друкарської продукції з найменуванням "Євродом"(цінників, товарних чеків, карток, бухгалтерських бланків); довідкою від 12 квітня 2012 року видана ПП ОСОБА_5 про виготовлення візитівок, плакатів з найменуванням магазин "Євродом"в період з 2009-2011 роки.
Так, вищенаведені докази є свідченням того, що саме Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 фактично використовує в своїй господарській діяльності комерційне (фірмове) найменування "Євродом".
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позову в частині відшкодування шкоди в розмірі 80000 грн., так як позивачем не надано ні обґрунтованого розрахунку, ні будь-яких доказів нанесення такої шкоди.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,що позивачем не виконано.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 90,489 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів
Рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2012 р. по справі №18/287/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 11.07.2012р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Барбашова С.В.