73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
16 липня 2012 р. Справа № 5024/1750/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Споживчого товариства "Генічеське споживче товариство "Нова кооперація", м.Генічеськ Херсонської області,
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Генічеськ Херсонської області,
про стягнення 5690 грн. 19 коп.
за участю представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -ОСОБА_2 представник дов. від 13.01.2012 р.,
Споживче товариство Генічеське споживче товариство "Нова кооперація" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості в сумі 5690,19 грн. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача вивезти об'єкт торгівлі з території ринку, розташованого за адресою АДРЕСА_1
Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 22.11.2011 року провадження у справі зупинялось до розгляду справи № 5024/2270/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація»про визнання угоди недійсною.
Ухвалою суду від 02.07.2012 року провадження у справі було поновлено.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника відповідача, суд -
01 січня 2011року між споживчим товариством Генічеське споживче товариство "Нова кооперація" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір №64 про тимчасове розміщення торгівельного об'єкту (далі -договір). Згідно з зазначеним договором позивач надає дозвіл на тимчасове розміщення торгівельного об'єкту відповідача (торгівельного кіоску площею 9,4 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язується сплачувати позивачу плату за його розміщення в сумі 893,00 грн. в місяць.
Існування заборгованості відповідача за вищевказаним договором стало причиною звернення позивача до суду.
Під час розгляду Одеським апеляційним господарським судом справи № 5024/2270/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Генічеське споживче товариство «Нова кооперація»про визнання вищевказаного договору недійсним було встановлено, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХС від 22.03.1996р., Генічеській районній споживчій спілці було надано у постійне користування 2.71 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення ринку по вул. Махарадзе.
Зазначений Державний акт виданий відповідно до рішення виконкому Генічеської міської ради народних депутатів від 21.02.1996 року № 60.
Рішенням XVI сесії XXII скликання Генічеської міської ради народних депутатів Херсонської області від 23.05.1996 року було відмінено п. 3 рішення виконкому Генічеської міської ради № 60 від 21.02.1996 року "Про встановлення межі та надання у користування земельних ділянок" щодо передачі права користування землею колгоспного ринку в розмірі 2.71га Генічеській райспоживспілці у зв'язку з порушенням при його прийнятті ст. 30 Земельного кодексу України.
У наступному, рішенням сесії Генічеської міської ради Херсонської області від 20.10.2009 року № 1110 було скасовано Державний акт на право постійного користування землею серії ХС від 22.03.1996р., виданий Генічеській районній споживчій спілці, та зараховано вільну від забудови земельну ділянку по АДРЕСА_1 до земель запасу Генічеської міської ради.
Зазначені рішення Генічеської міської ради в судовому порядку не скасовувалися і недійсними не визнавалися. Належних доказів, які б свідчили про зворотне в матеріалах справи не міститься.
Відтак, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, як похідний від рішення органу місцевого самоврядування є документом, що в правовому розумінні є недійсним в разі визнання недійсним чи скасування (відміни) рішення органу місцевого самоврядування, яким надано земельну ділянку у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення спірного договору, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу унормовано, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у Споживчого товариства відсутнє право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, на якій розташований торговельний об'єкт позивачки, і, відповідно, в нього відсутні повноваження щодо надання дозволу на розміщення торговельних об'єктів на цій земельній ділянці.
Також Одеським апеляційним господарським судом встановлена відсутність у виконавчого директора Звірика О.А. будь-яких повноважень на вчинення від імені Споживчого товариства спірного договору, цей договір є таким, що не вчинений згідно з вимогами ст. 207 ЦК України, а тому не може бути визнаний недійсним.
Оскільки договір №64 від 01 січня 2011року між споживчим товариством Генічеське споживче товариство "Нова кооперація" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 про тимчасове розміщення торгівельного об'єкту, який є підставою позовних вимог, є таким, що не вчинений, - в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки позивач при зверненні до суду сплатив 85 грн. державного мита та доплатив 17 грн. державного мита, суд з урахуванням заявлених позовних вимог згідно Роз'яснення ВАСУ від 04.03.98. №02-5/78 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. №15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93. №50), - суд дійшов висновку щодо стягнення з позивача в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита (всього позивач при зверненні до суду повинен був сплатити 85 грн. держмита за вимоги немайнового характеру та 102,00 грн. держмита за майновими вимогами).
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Споживчого товариства Генічеське споживче товариство «Нова Кооперація»(75500, м. Генічеськ Херсонської області, вул. Махарадзе, 64, код ЄДРПОУ 01770898) на користь держави в доход державного бюджету України - отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31215206783002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні 85,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.07.2012р.
Суддя В.В.Людоговська