вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
04 липня 2012 р. (11:33 год.) Справа №2а-3560/12/0170/18
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіПанова О.І., при секретарі Гнатенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу Калініної Н.В.
до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК
про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги
представники сторін:
від позивача - Дербеньова Наталя Миколаївна, довіреність №671 від 27.04.2012р.;
від відповідача - не з'явився.
Суть справи: Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Калініна Н.В. (далі- позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК (далі- відповідач) про визнання дій відповідача по проведенню позапланової перевірки, проведеної 10.02.2012р. протиправними; про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-218 у розмірі 2464,24 грн. від 10.02.2012р. та рішень про застосування фінансових санкцій від 15.02.2012р. № 177 у розмірі 170,00 грн. та № 178 у розмірі 5667,20 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2012 р. було відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача 04.07.2012р. надав заяву про зміну позовних вимог, в якій він просив визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК №177 від 15.02.2012 р. та №178 від 15.02.2012р.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, на адресу суду 04.07.2012 р. надіслав клопотання в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного суду та розглядати справи за відсутності представника відповідача. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.27-28).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -
10.02.2012р. була проведена позапланова перевірка приватного нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу Калініної Н.В. головним спеціалістом відділу з контрольно -перевірочної роботи за нарахуванням та сплатою платежів на підставі ст. 64 Закону України від 09.07.2003р. №1058- IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 6 Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні принципи державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", ст. 13, абз. 6 п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010р. №2464- VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", п. 8 Порядку проведення Пенсійного фонду України і його територіальними органами планових і позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №233 від 09.03.2011р., наказу УПФУ в Сімферопольському районі АР Крим від 06.02.2012р. №12-п, заяви платника.
За результатами перевірки був складений акт документальної перевірки від 10.02.2012р. №10 "Ф" відповідно до якого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Калініною Н.В. були допущені порушення порядку нарахування та вирахування в систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за період з 01.08.07р. по 31.12.2010р. (щодо достовірності нарахування та перерахування страхових внесків), з 01.01.2011р. по 09.02.2012р. (перевірка правильності нарахування, сплати єдиного внеску), з 01.08.2007р. по 20.01.2012р. (своєчасність сплати авансових платежів по страховим внескам), з 01.01.2011р. по 31.01.2012р. (своєчасність сплати авансових платежів по єдиному внеску), які не відповідають первинним документам (недостовірність відомостей).
15.02.12 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було винесено рішення № 177 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у розмірі 170,00 грн. (а.с. 11).
Також, 15.02.12 р. Управлінням Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було винесено рішення № 178 про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку у розмірі 5667,20 грн. (а.с. 12).
Не погодившись з вищевказаними рішеннями, позивач неодноразово подавав скарги на адресу Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК, але як вбачається із матеріалів справи, дані скарги відповідно до рішень про результат розгляду скарги від 01.03.2012р. №1772/06-16, №1881/06-16, 2216/06-16 були залишені без задоволення.
Не погоджуючись із рішеннями від 15.02.2012 р. № 177, №178 позивач звернувся до суду за їх скасуванням.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 1058 від 09.07.2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції на час прийняття спірного рішення, який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17, ст. 21 Закону України № 1058 в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, в тому числі -відомості персоніфікованого обліку застрахованих осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 в редакції на час вчинення правопорушення на страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення №177 та №178 про застосування фінансових санкцій були прийняті 15.02.2012 р., тобто в той час, коли норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року
№ 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
На момент прийняття спірних рішень пункт 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту даних персоніфікованого обліку на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пункт 5 ч. 9 ст. 106 цього Закону втратив чинність із 01.01.11р.
Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі застосування фінансових санкцій за порушення порядку подання відомостей до системи персоніфікованого обліку у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Виходячи зі змісту пункту 5 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли певні повноваження щодо контролю за правильністю та своєчасністю подання звітності в системі персоніфікованого обліку, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті фінансові санкції, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 5 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11 р., застосовувати фінансові санкції, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, враховуючи також зміст пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Застосування відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже, Управлінням Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК при застосуванні фінансових санкцій до позивача за подання недостовірних відомостей до органів Пенсійного фонду України, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2007 р. та за неподання відомостей до системи персоніфікованого обліку за березень 2010 р. неправомірно винесені рішення від 15.02.2012р. №177, №178 на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено законність винесення рішень № 177 від 15.02.2012 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 170,00 грн. та № 178 від 15.02.2012 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 5667,20 грн.
Позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що відповідачем неправомірно, необґрунтовано, з порушенням норм чинного законодавства, зокрема щодо дії нормативно-правового акту в часі прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 15.02.2012р. №177,№178 суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У судовому засіданні, яке відбулось 04.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 09.07.2012р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК № 177 від 15.02.2012 про застосування фінансових санкцій на суму 170,00 грн., №178 від 15.02.2012 про застосування фінансових санкцій на суму 5667,20 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу Калініної Надії Василівни (95000, АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1) судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Панов О.І.