Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7097/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякова К.В.
при секретарі Баштовій А.В.
За участі:
Прокурора: Профатило О.П. (посв. № 3851)
Представник позивача: ОСОБА_1 (дов.№ 8637/08 від 04.07.2012 р.),
Відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Прокурора Петровського району м. Донецька, управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031,35 грн., -
Прокурор Петровського району м. Донецька до Донецького окружного адміністративного суду в особі управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031,35 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеної перевірки Прокуратурою Петровського району м. Донецька встановлено - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є страхувальником та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Петровського району м. Донецька, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. ОСОБА_2 має заборгованість на загальну суму 2031,35 грн., яка складається з недоїмки по єдиному внеску. Отже, відповідачем в порушення ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» своєчасно, тобто до 20-го числа місяця, який слідує за звітним не сплачено єдиний внесок в Пенсійний фонд. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька суму заборгованість 2031,35 грн. (а.с. 2-3, 15).
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та заяві про уточнення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позицію прокурора.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є фізичною особою-підприємцем, відомості щодо нього включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України про що присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а. с. 19-20).
Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька як страхувальник та платник страхових внесків (а.с. 2).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (надалі Закон № 2464-VІ), пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону відповідач є платником єдиного внеску.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Тобто, на відповідача покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Згідно абз. 2,3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Згідно абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, на час розгляду справи у нього рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 2031,35 грн.
Відповідно до Звіту за 2011 рік, ОСОБА_2 самостійно вказала суму єдиного внеску, що підлягає сплаті до управління Пенсійного фонду, розміром 4010, 30 грн. (а. с. 7).
Як вбачається з картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а. с. 9), станом на 20.01.2012 року сума недоїмки по єдиному внеску складає 4010,30 грн., проте в період з 20.01.2012 по 30.03.2012 відповідачем частково погашено суму недоїмки у розмірі 1978,95 грн.
06.04.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на суму недоїмки винесено вимогу № Ф-665/1 (а. с. 8), в якій несплачена сума недоїмки складає 2031,35 грн. Вказана вимога надіслана фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та отримана останньою 11.05.2012, що підтверджується копією поштового повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення (а. с. 8).
Проте, станом на день звернення до суду зазначена сума за 2011 рік відповідачем сплачена не була.
З огляду на викладене, оскільки у відповідача рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, позивач у встановленому Законом порядку, обгрунтованно та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення сум недоїмки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума недоїмки у розмірі 2031,35 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, підлягає стягненню з відповідача.
Згідно п. 16 ст. 25 Закону № 2464-VІ, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Прокурора Петровського району м. Донецька, управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 2031,35 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПННОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька (р/р 256053012006 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 21956056), заборгованість зі сплати єдиного в сумі 2031 (дві тисячі тридцять одну) гривню 35 копійок.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 05 липня 2012 року.
Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.