Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5976/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача Козлової О.Л.,
представника відповідача Кудрова А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості у розмірі 1050 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості у розмірі 1050 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької обл. знаходиться громадянин ОСОБА_3, який отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_4, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Нещасний випадок з потерпілим стався при виконанні ним трудових обов'язків, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві № 55 від 17.07.2002 р. Громадянину ОСОБА_3 була призначена пенсія по втраті годувальника. Мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 є сиротою, йому пенсія повинна виплачуватися до досягнення 23 років незалежно від того, навчається він, чи ні. Проте, відповідач ухиляється від відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою такої пенсії, через що згідно розрахунку позову за період з вересня 2011 р. по березень 2012 р. позивач просив стягнути на його користь суму 1050 грн.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення, зазначив, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відшкодовує тільки ті страхові виплати, які передбачені ст. 33 Закону Украйни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який передбачає, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами саме є: діти, які не досягли 16 років, діти з 16 до 18 років які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений по справі позов підлягає задоволенню за такими підставами.
Спірні правовідносини між сторонами, що склалися з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по втраті годувальника громадянину ОСОБА_3, були досліджені у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012 р. по справі № 2а/0570/17419/2011, якою позовні вимоги УПФУ в м. Селидове Донецької області за попередній період були задоволені.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За приписами ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З огляду на вказані норми судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 153899 від 18.10.2007 року ОСОБА_3 отримує пенсію по втраті годувальника внаслідок трудового каліцтва, яке спричинило смерть (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про народження (а.с.8) батьками ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві № 55 від 17.07.2002 р. (а.с.9-12) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Згідно свідоцтву про смерть (а.с.49) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Спірним у даній справі є обов'язок Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відшкодувати витрати по пенсійним виплатам ОСОБА_3 за період з вересня 2011 р. по березень 2012 р. в сумі 1050 грн.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що він відшкодовує тільки ті страхові виплати, які передбачені ст. 33 Закону Украйни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», де передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, якими є: діти до 16 років, діти з 16 до 18 років які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.
Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, отже 18 років йому виповнилося у 2007 році. Спірним є період відшкодування виплат пенсії з вересня 2011 р. по березень 2012 р., тобто частина періоду до досягнення дитиною сиротою 23 років. Та обставина, що ОСОБА_3 є дитиною сиротою, сторонами не заперечується.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про пенсійне забезпечення», Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання постановою від 04.03.2003 року № 5-4/4 затвердили порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до п. «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38 та пенсії виплачені відповідно до ст. 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в разі настання страхових випадків, визначених переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у п.16, передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині що не суперечить цьому закону. Отже Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає розширений перелік осіб які вважаються непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника і до них віднесені діти сироти.
З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов'язані з виплатою пенсії гр. ОСОБА_3 по втраті годувальника у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, за період з вересня 2011 р. по березень 2012 р. в сумі 1050 грн.
До аналогічних висновків дійшов Донецький апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.01.2012 р. по справі № 2а/0570/17419/2011 між тими ж сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів.
Враховуючи, що оскарження позивачем дій відповідача стосується його ухилення від відшкодування витрат на виплату пенсії, з огляду на зміст позову вимоги про визнання дій відповідача неправомірними не носять самостійного характеру, оскільки захист права в цій частині також здійснюється шляхом стягнення відповідних коштів.
Тому, з огляду на приписи ст. 162 КАС України, заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату пенсії по втраті годувальника.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості у розмірі 1050 грн. - задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_3 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з вересня 2011 р. по березень 2012 р. в сумі 1050 (одна тисяча п'ятдесят) гривень.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 червня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 02 липня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.