Постанова від 04.07.2012 по справі 2а/0570/6514/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6514/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретарі Вишневській О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька

до Приватного підприємства «Тезос» (м. Донецьк)

про стягнення заборгованості,

за участю

представників сторін:

від позивача: Медведєв М.Ю.

від відповідача: не з'явився

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (надалі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду за позовом до Приватного підприємства «Тезос» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 326,86 грн. на користь позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 326,86 грн., яка на теперішній час ним не сплачена.

Відповідач у судове засідання не з'явився та представника не направив, заперечення на позов суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тезос» (ЄДРПОУ 13477560) зареєстроване в якості юридичної особи Ворошиловською районною радою у м. Донецьку 31.01.1997 року за № 27/12Р, що підтверджується довідкою з Головного управління статистики у Донецькій області.

Відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-15-03-1937.

У період з квітня 2004 року по червень 2004 року у відповідача утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальну суму 326,86 грн.

Заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків підтверджується даними картки особового рахунку відповідача з 01.01.2004 року по 04.05.2012 року, звітами відповідача про нарахування страхових внесків за квітень 2004 року - червень 2004 року та розрахунком сум заборгованості страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивачем складено та направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № Ф-194-7 від 07.07.2010 року, яка отримана ним 08.07.2010 року, про що свідчить підпис відповідача на корінці вимоги.

Доказів оскарження або скасування зазначеної вимоги суду не надано.

Станом на момент подання позивачем позову заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків, з урахуванням часткової сплати за період з квітня 2004 року по червень 2004 року становить 326,86 грн.

Доказів сплати заборгованості зі сплати страхових внесків 326,86 грн. суду не надано.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, (надалі - Закон) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтею 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 3 ст. 18 Закону встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники, зокрема, зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 15 ст. 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, сума страхового внеску, яку повинен був сплатити відповідач складає 326,86 грн

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 326,86 грн. у повному обсязі.

Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Тезос» (ЄДРПОУ 13477560) заборгованість на загальну суму 326,86 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні в присутності представника позивача 04.07.2012 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 липня 2012 року.

Суддя Маслоід О.С.

Попередній документ
25135678
Наступний документ
25135680
Інформація про рішення:
№ рішення: 25135679
№ справи: 2а/0570/6514/2012
Дата рішення: 04.07.2012
Дата публікації: 13.07.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: