Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4699/2012
Донецький окружного адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Олішевської В.В., суддів Голубової Л.Б., Грищенко Є.І. при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Укршахтгідрозахист»м. Макіївка
до: Державної виконавчої служби України м. Київ
про: скасування постанови від 27.03.2012 року про арешт коштів боржника на суму 2617653,83 грн.
за участю
представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 -за довір.
від відповідача: ОСОБА_2 -за довір.
Позивач, Державне підприємство «Укршахтгідрозахист», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України м. Київ про скасування постанови від 27.03.2012 року про арешт коштів боржника на суму 2617653,83 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», в зв»язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував надавши заперечення які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів ВСТАНОВИЛА
Державне підприємство «Укршахтгідрозахист» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 32442405.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.09.2010 р. по справі № 7/132 стягнуто з Державного підприємства «Укршахтгідрозахист»на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії на п/р із спеціальним режимом використання № 2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665 - заборгованість за активну електроенергію -9809971,46 грн.; на п/р № 2600512100770 в АБ «Укркоммунбанк»м. Луганська, МФО 304988 - заборгованість за реактивну електроенергію -596021,29 грн., 3% річних - 76610,02 грн., інфляційні - 211458,08 грн., пеню - 579124,84 грн., державне мито в сумі 24420,33 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,26 грн.
04.10.2010 р. Господарським судом Донецької області виданий наказ на примусове виконання рішення по справі № 7/132.
02.11.2010 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 22327305 на підставі наказу господарського суду Донецької області № 7/132 від 04.10.2010 р.
Платіжними дорученнями № 1987 від 19.08.2011 р. на суму 5862234 грн. та № 2797 від 14.11.2011 р. на суму 6993259 грн. ДП «Укршахтгідрозахист»сплатило суму боргу минулих періодів на рахунок № 2603930111660 у філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, про що було повідомлено відділ примусового виконання рішень ДВС України 05.01.2012 р. листом від 22.12.11 № 3/1273.
18.01.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ДП «Укршахтгідрозахист»в розмірі 1129784,13 грн.
19.01.2012 р. на адресу стягувача ДП «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії відділом примусового виконання рішень ДВС України направлено запит, щодо надання інформації про оплату боржником заборгованості згідно наказу господарського суду Донецької області від 04.10.2010 р. № 7/132.
Листом від 01.02.2012 р. № 459 ДП «Регіональні електричні мережі»в особі Луганської філії повідомило виконавчу службу про те, що ДП «Укршахтгідрозахист»частково погашена заборгованість на підставі наказу господарського суду Донецької області від 04.10.2010 р. № 7/132, а саме сплачено заборгованість за активну електроенергію в розмірі 9809971,46 грн., заборгованість складає 1487869,70 грн.
27.03.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ВДВС прийнято постанову про арешт коштів боржника на загальну суму 2617653,83 грн., а саме 1487869,70 грн. залишок боргу та 1129784,13 грн. виконавчий збір.
Вказаною постановою був накладений арешт на кошти в сумі 2617653,83 грн., що містяться на рахунках позивача № 26004060197186, № 26053060212807 в Донецькому РУПАТ КБ «Приватбанк»м. Донецьк, МФО 335496 та № 35230001006897 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі по тексту - Закон) передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, виконавчою службою було відкрито виконавче провадження згідно наказу господарського суду Донецької області, надано строк на добровільне виконання, але божником було частково сплачена заборгованість згідно виконавчого провадження після дев»яти місяців з моменту відкриття виконавчого провадження.
Частиною1 статті 25 Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору від 18.01.2012 р. в розмірі 1129784,13 грн. отримана боржником та на час розгляду справи не виконана.
Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що зазначена постанова була оскаржена та скасована.
У разі не виконання боржником виконавчого провадження в добровільному порядку державний виконавець має право застосувати до боржника заходи примусового виконання, а саме звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника (ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»)
Згідно зі статтею 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ (стаття 57 Закону).
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
Згідно довідки УДКС України у м. Макіївці, Державне підприємство «Укршахтгідрозахист»є одержувачем бюджетних коштів, обслуговується в УДКСУ у м. Макіївці Донецької області та отримує фінансування з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок № 35230001006897 відкритий КПКВ 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості».
Згідно довідки ПАТКБ «Приватбанк», ДП «Укршахтгідрозахист»має відкриті рахунки № 26004060197186 -поточний рахунок та № 26053060212807 -карточний рахунок.
Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, в редакції наказу від 7 вересня 2011 року № 24, рахунок позивача № 35230001006897 відкритий в УДКС у м. Макіївка Донецької області, МФО 834016, віднесений до рахунків одержувачів коштів за коштами загального фонду.
Рахунок № 26004060197186 ПАТ КБ «Приватбанк»відповідно до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, в редакції постанови Правління Національного банку України від 1 вересня 2010 року № 405, призначений для обліку вкладів (депозитів) на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточних рахунків суб'єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.
Рахунок № 26053060212807 в ПАТ КБ «Приватбанк»відповідно до цієї Інструкції призначений для обліку коштів на вимогу суб'єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ) для здійснення операцій з використанням платіжних карток, наданих кредитів овердрафт.
Таким чином суд вважає, що відповідач, як орган державної влади, при винесенні постанови про арешт коштів позивача у межах суми стягнення, які містяться на вищезазначених рахунках, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.
Відповідно до ч. 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Позивач під час розгляду справи не надав доказів та поважні причини їх ненадання, встановлених відповідними способами доказування в підтвердження фактів неправомірних дій відповідача щодо заборони здійснення звернення стягнення на грошові кошти боржника -юридичної особи при примусовому виконанні виконавчих документів. Одночасно позивачем не було заявлено клопотання про витребування доказів, які, на його думку, можуть бути використані як докази в підтвердження підстав для задоволення позову.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», судам варто враховувати, що приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суду не надано доказів того, що позивач звертався до відповідного суду про оскарження дій або рішень державного виконавця, щодо проведення виконавчих дій під час примусового виконання судового рішення по справі № 7/132.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахування зазначеного, суд вважає, що позивачем не доведені підстави позову і тому вимога позивача щодо скасування постанови від 27.03.2012 року про арешт коштів боржника на суму 2617653,83 грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом адміністративного судочинства України, колегія суддів
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Укршахтгідрозахист" м. Макіївка до Державної виконавчої служби України м. Київ про скасування постанови від 27.03.2012 року про арешт коштів боржника на суму 2617653,83 грн. -відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 червня 2012 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено та підписано 02 липня 2012 р.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Олішевська B.В.
Судді Голубова Л.Б. Грищенко Є.І.