Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6447/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Полежай Ю.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_2, діє за довіреністю від 17.08.2011, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області (відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що у період проходження служби на посаді старшого інспектора воєнізованої пожежної частини №42 шостого загону ВПО УПО УВС Донецького облвиконкому у спеціальному званні старшого лейтенанта внутрішньої служби він у період з 08.06.1986 року по 26.06.1986 року приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за який йому нараховувалась заробітна плата. 18.04.2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про видачу довідки про заробітну плату за період перебування в зоні небезпеки Чорнобильської АЕС для перерахунку пенсії. Відповідачем на підставі облікових даних по заробітній платі 26.04.2012 року видана довідка №135 про заробітну плату за період перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, зі змістом якої позивач не згоден з огляду на те, що дана довідка не враховує підвищення грошового забезпечення, яке збільшене у два рази, згідно постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС №524-156 від 07.05.1986 року, нарахування премії 60 % на підвищену заробітну плату та нарахування грошового забезпечення за знаходження у стані бойової готовності.
Позивач просив визнати дії протиправними та зобов'язати провести перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на з 08.06.1986 року по 26.06.1986 року та видати довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку на суму 3321,5 руб. для подання до УПФУ щодо нарахування пенсії.
Позивач до судового засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача 1 до судового засідання не з'явився, однак впродовж розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1 у період з 08.06.1986 року по 26.06.1986 року працював в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У квітні 2012 року позивач звернувся до Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області з питання проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зонах ЧАЕС на підставі розсекречених нормативно-правових документів, які передбачають додаткові нарахування по заробітній платі за роботу в зонах Чорнобильської АЕС та видачі довідки.
З довідки №135 від 26.04.2012 року, що видана відповідачем, вбачається, що виплачена заробітна плата за період перебування в зоні відчуження Чорнобильської АЕС становить 842,78 грн.
Позивач вважає розрахунок у зазначеній довідці здійснений відповідачем необґрунтовано та вважає, що відповідачем порушуються його права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Суд погоджується з такими висновками позивача з огляду на наступне.
Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 70 Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірності здійснення нарахування позивачу грошового утримання за період роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з огляду на наступне.
Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року N 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року N 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року N 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року N 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року N 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. N 2488-рс.
Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року N 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.
На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року "Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності", якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Також, оскільки статтею 3 Закону України "Про правонаступництво України" передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.
Згідно вимог статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З урахуванням зазначеного позивачу повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач у даних правовідносинах діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованим позов у частині визнання дій відповідача щодо нарахування позивачу грошового утримання без врахуванням вказаних нормативно-правових актів, протиправними та зобов'язання зробити перерахунок грошового утримання з урахуванням зазначених нормативно-правових актів та видати відповідну довідку для пред'явлення до органів УПФУ для нарахування пенсії.
Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати довідку про його грошове утримання із зазначенням конкретної суми - 3321,5 руб., зазначеної позивачем, суд вважає передчасними, оскільки відповідача зобов'язано перерахувати суму грошового утримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_1 грошового утримання за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.06.1986 року по 26.06.1986 року без урахування постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанова Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівки МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, роз'яснення ГУ ДПО МВС України № 12/8/1763 від 29 травня 2002 року.
Зобов'язати Управління Міністерства надзвичайних ситуацій в місті Маріуполі Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок грошового утримання за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.06.1986 року по 26.06.1986 року з урахуванням постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05 червня 1986 року, постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7, постанова Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року, а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівки МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року, постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС № 153/10-43 від 07 травня 1986 року, вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року та МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року, роз'яснення ГУ ДПО МВС України № 12/8/1763 від 29 травня 2002 року та видати відповідну довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для пред'явлення до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.
В задоволені іншої частини позову відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 02 липня 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 06 липня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.