Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7450/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Поддубному С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, м. Шахтарськ
до Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств», м. Кіровське
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму 1361506 грн. 09 коп.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 14.03.2012р.
від відповідача: ОСОБА_2, за довір. від 01.01.2012р.
Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби заявлено позов до Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна від 11 березня 2011 року № 4 та від 9 лютого 2012 року № 3 на загальну суму 1361506 грн. 09 коп.
Правовою підставою заявлених позовних вимог представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ (зі змінами та доповненнями), Податкового кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, в обґрунтування чого пояснив, що сума податкового боргу у розмірі 1361506 грн. 09 коп. не є спірною у даній справі, однак відповідач заперечує проти надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки майно підприємства знаходиться у комунальній власності і належить підприємству на правах господарчого ведення, тому розпоряджатися майном підприємства (продати, здати в оренду, віддати у заставу) - не має права, оскільки підприємство не є власником майна.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Комунальне підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 33852102, зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 25 вересня 2006 року № 100120622. Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 Статуту Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» затвердженого рішенням Кіровської міської ради від 6 жовтня 2005 року № 4/22-24, підприємство засновано на власності територіальної громади міста, управління майном підприємства здійснює міська рада.
Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11 березня 2011 року та від 17 лютого 2012 року активи платника податків (відповідача у справі) згідно з актами опису від 11 березня 2011 року № 4 та від 9 лютого 2012 року № 3 знаходяться у податковій заставі.
Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Суд зазначає, що сума податкового боргу у розмірі 1361506 грн. 09 коп. у даній справі не є спірною, отже дана обставина не підлягає доказуванню.
Оскільки податковий борг у відповідача виник у 2009 році, позивачем застосовувалися заходи по погашенню податкового боргу відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме згідно з пунктом 6.2 статті 6 зазначеного Закону, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги, а також зареєстрована податкова застава у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Податковим органом також були проведені заходи щодо стягнення суми податкового боргу з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків за рішенням суду на підставі статті 95 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2011 року по справі № 2а/0570/16653/2011 та від 4 жовтня 2011 року по справі № 2а/0570/16644/2011 з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств», стягнуто суми податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 40994 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 112023 грн.
На рахунки відповідача податковим органом виставлялися платіжні вимоги про стягнення коштів згідно зазначених судових рішень. Загальна сума податкових зобов'язань сплачена за платіжними вимогами складає 15 грн. 90 коп., інші платіжні вимоги були повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Судом встановлено, що позивачем були прийняті податкові вимоги від 20 листопада 2009 року № 1/117 та від 23 грудня 2009 року № 2/131, які отримані відповідачем 23 листопада 2009 року та 29 грудня 2009 року відповідно.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу у загальному розмірі 1361506 грн. 09 коп. та наявність податкової застави на час розгляду справи підтверджена позивачем та не спростована відповідачем.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач повинен був звернутися до Кіровської міської ради щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, з огляду на те, що дане посилання суперечить нормам Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків. Отже, суд зазначає, що обов'язок податкового органу щодо звернення до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, виникає тільки у випадку відсутності власного майна у такого платника податків, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено, а також недостатності коштів, які отримані від продажу майна, внесеного в податкову заставу комунального підприємства. Як зазначено судом вище, відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11 березня 2011 року та від 17 лютого 2012 року активи платника податків (відповідача у справі) згідно з актами опису від 11 березня 2011 року № 4 та від 9 лютого 2012 року № 3 знаходяться у податковій заставі.
Таким чином, у зв'язку із несплатою відповідачем суми податкової заборгованості, відсутністю коштів на розрахункових рахунках у банках та наявністю активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, з урахуванням пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна від 11 березня 2011 року № 4 та від 9 лютого 2012 року № 3 на загальну суму 1361506 грн. 09 коп., задовольнити повністю.
Надати Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства «Компанія з управління житлово-експлуатаційних підприємств» (ЄДРПОУ 33852102) у розмірі 1361506 грн. 09 коп. (один мільйон триста шістдесят одна тисяча п'ятсот шість гривень дев'ять копійок) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, на підставі актів опису майна від 11 березня 2011 року № 4 та від 9 лютого 2012 року № 3.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 липня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 9 липня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.