Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8090/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:35
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Булизі В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за поданням Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
до Приватного підприємства «СВВ», м. Донецьк
про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «СВВ», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 923,85 грн. з плати за землю
за участю представників сторін:
від заявника: ОСОБА_1 - за дов. від 4 квітня 2012 року;
ОСОБА_2 - за дов. від 16 березня 2012 року
від відповідача: не з'явився
Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до Приватного підприємства «СВВ» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «СВВ», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 923,85 грн. з плати за землю.
Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представники заявника під час розгляду справи вважають норми ст.ст. 14, 16, 95, 287 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі наданої податкової декларації з плати за землю. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити вимоги подання.
У судовому засіданні представники заявника вимоги подання підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши у судовому засіданні представників заявника, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Приватне підприємство «СВВ» зареєстроване як юридична особа, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, справа зберігається у виконавчому комітеті Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Артемівській ОДПІ з 26.12.2000р. (арк. справи 7 - 10).
Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю на 2012 рік № 1321 від 09.02.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання щомісячно в сумі 923,85 грн. (арк. справи 11 - 12).
Внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання за наведеною декларацією утворилась заборгованість з плати за землю за травень 2012 року, у загальному розмірі 923,85 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 17).
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.
Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.
Відповідачу податковим органом були направлені податкові вимоги від 27.02.2009р. № 1/52 та від 28.05.2009р. № 2/90, які направлені відповідачу поштою, про що свідчать копії поштових повідомлень (арк. справи 13 - 14). Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Позивачем складено акт про повернення податкових вимог № 18 від 09.07.2009р., податкові вимоги розміщено на дошці оголошень (арк. справи 13).
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Подання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «СВВ» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «СВВ», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 923,85 грн. з плати за землю - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватного підприємства «СВВ», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 923,85 грн. з плати за землю.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 3 липня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 5 липня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.