01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
25.06.2012 № 5011-57/1114-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
в судове засідання прокурор не з'явився
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 14.07.2011 року № юр-827/д
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора м. Сєвєродонецька на рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2012 року
у справі № 5011-57/1114-2012 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Прокурора м. Сєвєродонецька (м. Сєвєродонецьк Луганської області) в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради (м. Сєвєродонецьк Луганської області)
до Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" (м. Київ)
про внесення змін до договору
встановив:
До господарського суду м. Києва звернувся Прокурор м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради до Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2004 року № 239 за адресою Луганська обл. м. Сєвєродонецьк вул. Піонерська, 2-А площею 0,4825 га та:
1. П. 5 розділу „Об'єкт оренди" змінити на: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:07:005:0001 становить: 2 107 415 грн. 25 коп.
2. П. 9 розділу „Орендна плата" змінити на: Орендна плата вноситься „Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 126 444 грн. 92 коп. на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 147 519 грн. 07 коп. на рік, що складає 7,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 168 593 грн. 22 коп. на рік, що складає 8,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 189 667 грн. 37 коп. на рік, що складає 9,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2015 року - 210 741 грн. 53 коп. на рік, що складає 10,00% від нормативної грошової оцінки.
3. П. 11 розділу „Орендна плата" змінити на: Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 10 537 грн. 08 коп., з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 12 293 грн. 26 коп., з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 14 049 грн. 44 коп., з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 15 805 грн. 61 коп., з 01.01.2015 року - 17 561 грн. 79 коп., протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Рішенням від 30.03.2012 року господарський суд м. Києва в задоволенні позову відмовив повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Прокурор м. Сєвєродонецька звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2012 року по справі № 5011-51/1114-2012 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 року апеляційна скарга прокурора була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5011-57/1114-2012 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.
В судові засідання 07.06.2012 року та 25.06.2012 року прокурор та повноважні представники позивача не з'являлися та про причини неявки суд не повідомляли. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка прокурора та повноважних представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
У п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст. 21 Арбітражно-процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 Арбітражного процесуального кодексу України України.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
П. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VI, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до п. „в" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Ст. 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Сєвєродонецьку міську раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду даного спору.
18.08.2004 року Сєвєродонецька міська рада Луганської області (орендодавець) та Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта" (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство „Укрнафта") (орендар) уклали договір оренди землі № 239, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради від 15.06.2004 року № 1192 та рішення сесії Сєверодонецької міської ради від 24.06.2004 року № 1411 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку комерційного використання (під автозаправну станцію), яка знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Піонерська, 2-А. Загальна площа земельної ділянки 0,4825 га, у тому числі: забудовані землі (землі комерційного використання) - 0,4825 га (п. 2). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 396 856 грн. 25 коп. (п. 5).
Відповідно до п. 9 договору від 18.08.2004 року № 239 орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: 4 960 грн. 70 коп. на рік.
Пунктом 11 договору від 18.08.2004 року № 239 визначено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 413 грн. 39 коп. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Рішенням „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка" від 29.03.2011 року № 431 Сєвєродонецька міська рада затвердила нормативну грошову оцінку земель міста м. Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова дача, села Воєводівка, у складі текстового та графічних матеріалів, виконану станом на 01.01.2008 року Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст „Дніпромісто".
Рішенням Сєвєродонецької міської ради „Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011 року № 516 Сєвєродонецька міська рада, керуючись Законом України „Про оцінку земель", Законом України „Про оренду землі", Податковим Кодексом України та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" затвердила з 01.07.2011 року коефіцієнти орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради.
Відповідно до вищезазначеного рішення Сєвєродонецька міська рада встановила для земель АЗС, ГЗС коефіцієнт орендної плати у розмірі за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 6% від нормативної грошової оцінки, за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 7% від нормативної грошової оцінки, за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 8% від нормативної грошової оцінки, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 9 % від нормативної грошової оцінки, за період з 01.01.2015 року - 10% від нормативної грошової оцінки.
02.09.2011 року Сєвєродонецька міська рада надіслала на адресу відповідача лист за вих. № 5412, в якому повідомлялось про необхідність укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.04.2004 року № 239.
Зазначений лист отриманий відповідачем 14.09.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач не підписав додаткову угоду про внесення змін до п. 5 розділу „Об'єкт оренди", п.п. 9, 11 розділу „Орендна плата" до договору оренди землі від 18.08.2004 року № 239, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV в редакції Закону України від 02.10.2003 року № 1211-IV орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата (абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі").
Згідно із статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
П. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (абз. 3 п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України);
не може перевищувати: для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. „в" п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 30 Закону України „Про оренду землі", в редакції Закону України від 02.10.2003 року № 1211-IV, визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з пунктом 12 договору оренди землі від 18.08.2004 року № 239 розмір орендної плати переглядається при зміні індексації грошової оцінки земельної ділянки у разі:
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках передбачених законом.
Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 04.07.2011 року по справі господарського суду Донецької області № 41/81пд.
Місцевий господарський суд дійшов невірного висновку, що відсутні підстави для внесення змін до договору оренди землі від 18.08.2004 року № 239. Так місцевим господарським судом не враховано того, що відбулася зміна у законодавстві, а саме було прийнято Податковий кодекс України, яким було змінено розмір орендної плати в порівнянні з законодавством, яке існувало на момент укладення договору від 18.08.2004 року № 239.
В той же час протокол розбіжностей до договору оренди землі від 19.08.2004 року № 239 (хоча сторонами укладався договір від 18.08.2004 року № 239), який був складений відповідачем 13.09.2011 року, колегія суддів апеляційного господарського суду не враховує при внесенні змін до основного договору оренди землі з огляду на таке. Складання протоколу розбіжностей передбачено ст. 181 Господарського кодексу України, однак відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу земельні, гірничі, лісові та водні відносини. Таким чином неможливо застосувати правові норми Господарського кодексу України до земельних правовідносин.
Ч. 1 ст. 649 ЦК України визначено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Враховуючи те, що рішення Сєвєродонецької міської ради „Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011 року № 516 є тим актом органу місцевого самоврядування, на підставі якого вносяться зміни до договору оренди землі від 18.08.2004 року № 239, а також враховуючи те, що орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною, і внесення змін та доповнень до типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, крім випадків визначених ч. 3 ст. 15 Закону України „Про оренду землі" не передбачено, то ПАТ „Укрнафта" діяла не в межах визначених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду землі", пропонуючи внести зміни до договору оренди землі від 18.08.2004 року № 239 з урахуванням протоколу розбіжностей, складеним 13.09.2011 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва 30.03.2012 року по справі № 5011-57/1114-2012 не відповідає чинному законодавству, винесене за невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (щодо відсутності підстав для внесення змін до договору оренди землі), а тому підлягає скасуванню повністю.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов прокурора м. Сєвєродонецька заявлений в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради підлягає задоволенню повністю. Апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Прокурора м. Сєвєродонецька на рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2012 року по справі № 5011-57/1114-2012 задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2012 року по справі № 5011-57/1114-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позов Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради задовольнити повністю.
3. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 18.08.2004 року № 239 за адресою Луганська обл. м. Сєвєродонецьк вул. Піонерська, 2-А площею 0,4825 га та:
П. 5 розділу „Об'єкт оренди" змінити на: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 4412900000:07:005:0001 становить: 2 107 415 грн. 25 коп.
П. 9 розділу „Орендна плата" змінити на: Орендна плата вноситься „Орендарем" самостійно у грошовій формі в розмірі: з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 126 444 (сто двадцять шість тисяч чотириста сорок чотири) грн. 92 коп. на рік, що складає 6,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 147 519 (сто сорок сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 07 коп. на рік, що складає 7,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 168 593 (сто шістдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 22 коп. на рік, що складає 8,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 189 667 (сто вісімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 37 коп. на рік, що складає 9,00% від нормативної грошової оцінки, з 01.01.2015 року - 210 741 (двісті десять тисяч сімсот сорок одна) грн. 53 коп. на рік, що складає 10,00% від нормативної грошової оцінки.
П. 11 розділу „Орендна плата" змінити на: Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року - 10 537 (десять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 08 коп., з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року - 12 293 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто три) грн. 26 коп., з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року - 14 049 (чотирнадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 44 коп., з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - 15 805 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 61 коп., з 01.01.2015 року - 17 561 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 79 коп., протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укранафта" (04053, м. Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) до спеціального фонду Державного бюджету України 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.
6. Матеріали справи № 5011-57/1114-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано___2.07.2012 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.