03 квітня 2012 р. Справа № 2а-1670/4414/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Аграрій" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. по справі № 2а-1670/4414/11
за позовом Приватного підприємства "Аграрій"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві , Державної податкової адміністрації в Полтавській області
про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги,
Позивач, Приватне підприємство "Аграрій", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення № 00002023110/0 від 02.03.2011р. та рішення про результати розгляду скарги від 11.05.2011р.. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що донарахування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставними, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Аграрій" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення та рішення про результати розгляду скарги відмовлено.
Приватне підприємство "Аграрій", не погоджуючись з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є незаконною та необґрунтованою, порушені норми матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. та винести нову постанову, якою позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 03.02.2011р. - 11.02.2011р. ДПІ у м.Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Аграрій" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р.
За результатами перевірки складений акт № 865/23-5/24828608 від 11.02.2011р., в якому відображені порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 60873,97 грн.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202310/0 від 02.03.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76093,00 грн., в тому числі 60874,00 грн. - за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 15219,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження скаргу ПП "Аграрій" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000202310/0 від 02.03.2011р. - без змін.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що перевірка проводилась ДПІ у м. Полтаві на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернігівській області майора податкової міліції Івановичем Л.М. від 21.10.2010 року (абз.1 стор.1 акту перевірки від 11.02.2011 року).
Колегія суддів зазначає, що відповідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України «у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове рішення - повідомлення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірте разом із висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність».
Проте, з порушення вимог Податкового Кодексу України (п.86.9 ст.86) ДПІ у м.Полтаві прийняло податкове повідомлення - рішення 02.02.2011 року.
На день прийняття податкового повідомлення - рішення, рішення суду по кримінальній справі (вирок) відносно ОСОБА_1., який визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, винесений Шевченківським районним судом м.Чернівці не набрав чинності. Вирок взагалі винесено 09.03.2011 року, тобто після прийняття податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, ДПІ у м.Полтаві порушено вимоги Податкового Кодексу України при винесенні податкового повідомлення - рішення, а тому воно підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги від 11.05.2011р., колегія суддів зазначає, що стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до п. 1 ч. 2, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення - рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Тобто, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою на перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Кодексу).
Згідно із п. 2 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010р. № 1001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011р. за № 10/18748, органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення - рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення органів державної податкової служби стосовно податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також щодо законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, крім мита, акцизного податку, податку на додану вартість та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території спеціальної митної зони.
Згідно із п. 15 цього Положення, за результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення.
Відповідно до п. 60.6. ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить правові підстави нарахування податкових зобов'язання, сума якого розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України та яку платник податків повинен сплатити, граничні строки сплати грошового зобов'язання (ст. 58 Кодексу).
Рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Отже, податкове повідомлення-рішення є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує для суб'єкта господарювання правові наслідки, а саме - обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання.
Разом з тим, само по собі рішення про результати розгляду скарги, в якому зафіксовані обставини перевірки, факти виявлених порушень, заперечення та доводи скаржника, не має обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, оскільки не містить правового обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань та не спонукає платника податків до вчинення будь-яких дій, тому не може оскаржуватися в адміністративному порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження в іншій частині вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р. скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Полтаві від 02.03.2011р. № 00002023110/0.
В іншій частині провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.
Повний текст постанови виготовлений 09.04.2012 р.