09 квітня 2012 р. Справа № 2а-13578/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. по справі № 2а-13578/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК"
до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.08.2009р. №0000582310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 237188,00 грн. (основний платіж 158125,00 грн.; штраф 79063,00 грн.) та від 14.08.2009р. №0000592310/0 про визначення податкового зобовязання по збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в загальному розмірі 249344,00 грн. (основний платіж 166229,00 грн.; штраф 83115,00 грн.). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що здійснені ТОВ фірма «ТДК» господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності названого платника податків, податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належно оформлених податкових накладних. Стосовно нарахування збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ позивач зазначає, що таке нарахування було здійснено контролюючим органом за власно розробленою методикою та при тому, що в самому акті перевірки не наведено жодного порушення з боку ТОВ фірма «ТДК» з цього питання.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТДК" задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 14.08.2009р. №0000592310/0 та від 14.08.2009р. №0000582310/0.
Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, не погоджуючись з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є незаконною та необґрунтованою, порушені норми матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТДК» зареєстроване як юридична особа 24.12.2003 р. Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 32796917, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в Дергачівській МДПІ у Харківській області.
У період з 30.06.2009р. по 13.07.2009р. фахівцями Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТДК» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2008р. по 31.03.2009р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917, в якому встановлені наступні порушення: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, до складу валових витрат зайво включено суму витрат по актам наданих послуг у другому півріччі 2008 р. на загальну суму 484500,00 грн., в результаті чого зменшено збитки підприємства у сумі 484500,00 грн.; п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 158125,00 грн.; п.п. 19.2 «б» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та встановлено не відображення в звітах за формою 1-ДФ за перевіряє мий період виплат фізичним особам-підприємцям за закуплений товар, надані послуги та виплату доходу фізичній особі в липні 2008 р. за іменні акції.
На підставі акту перевірки від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917, в межах строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, керівником Дергачівської МДПІ 14.08.2009 р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000582310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 237188,00грн. (основний платіж 158125,00грн.; штраф 79063,00грн.) та №0000592310/0 про визначення податкового зобов'язання по збору в вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в загальному розмірі 249344,00 грн. (основний платіж 166229,00 грн.; штраф 83115,00 грн.).
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009р. №0000592310/0, яке прийнято на підставі акта від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917, що містить висновок контролюючого органу про порушення ТОВ фірма «ТДК» п.1 Постанови КМУ від 11.06.2005р. №442.
Відповідач донарахував позивачу збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за ставкою 12% за період з 1 січня по 12 січня 2009 року виходячи з того, що згідно актів приймання передачі природного газу ТОВ фірма „ТДК" продало газ у січні 2009 року на загальну суму 3578535 грн.
Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України „Про систему оподаткування" розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» № 442 від 11.06.2005р. (далі - Постанова Кабінету КМУ № 442 від 11.06.2005 р.) цей Порядок визначає механізм внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (далі - збір) для споживачів усіх форм власності.
Пунктом 2 цієї постанови передбачено, що об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.
Платниками є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи. які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.
Згідно п. 3 Постанови Кабінету міністрів України № 442 від 11.06.2005 платники подають розрахунок суми збору до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, за формою згідно з додатком.
З вище наведеного вбачається, що збір нараховується на вартість поставленого споживачам природного газу за місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України № 442 не передбачено механізму нарахування збору за один день.
Крім того, пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.082005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У висновках акту від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917 не зазначені конкретні первинні документи при проведенні розрахунку відповідачем заниження позивачем збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, а тому висновки акту перевірки при розрахунку цільової надбавки до діючого тарифу на газ був зроблений відповідачем без жодного посилання на дані первинних документів.
При перевірці висновку податкового органу про те, що ТОВ фірмою "ТДК" до початку перевірки не надано уточнюючий розрахунок та не нараховано податкові зобов'язання по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживання усіх форм власності за 12 днів січня 2009 року, встановлено, що з цього приводу відсутній спор у сторін.
У висновках акту від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917 не зазначені конкретні первинні документи при проведенні розрахунку відповідачем заниження позивачем збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, а тому висновки акту перевірки при розрахунку цільової надбавки до діючого тарифу на газ був зроблений відповідачем без жодного посилання на дані первинних документів.
А тому, спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем неправомірно.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ фірма «ТДК» (замовник) та ПФ «ТТВ» (виконавець) 25.08.2008р. був укладений договір на інформаційно-консультативне обслуговування.
Предметом зазначеного договору є надання послуг з інформаційно-консультаційного обслуговування, а саме: усних та письмових консультацій з питань цивільного, кримінального, трудового права, консультацій з правових питань господарської діяльності, надання нормативних та інструктивних документів, складання договорів, довіреностей та інших документів юридичного характеру, розробка правових схем по досудовому врегулюванню спорів з дебіторами, складання претензій та позовів, надання правової допомоги щодо оформлення кредиторської та дебіторської заборгованості простими та переказними векселями, ведення перемовин в інтересах замовника.
Вказаний правочин укладений право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.
Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє - та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.
Потреба в укладенні договору від 25.08.2008р. була обумовлена необхідністю юридичного супроводження діяльності підприємства з огляду на відсутність у штаті товариства юрисконсульта, що підтверджується штатним розписом, складеним станом на 01.09.2008р. та станом на 01.07.2008р.
На виконання умов вказаного договору складені акти прийому-передачі виконаних робіт від 29.09.2008р. та від 29.10.2008р., акт прийому передачі векселя від 29.09.2008 р. та 29.10.2008 р., виписані податкові накладні від 29.09.2008р. №1200 та від 29.10.2008р. №1475.
Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
Надані контрагентом послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності - ПФ «ТТВ» здійснювало юридичний супровід укладення угод та надавало консультації (включаючи ведення переговорів) між позивачем та іншими контрагентами, у тому числі зі складанням проектів угод, а саме: Договору № 11 поставки нафтопродуктів від 15.08.2008р. з ТОВ «ТД «Континіум-Галичина», Договору купівлі-продажу товарів № 99/06 від 01.10.2008 р. з ТОВ «ХАДО», Договору комісії № 15/10 від 15.10.2008р. з ТОВ «ХАДО-Технологія». Крім того, ПФ „ТТВ" забезпечувала представництво інтересів позивача Харківському окружному та апеляційному адміністративних судах по справі № 2а-5239/08.
Відповідачем доказів щодо відсутності реальності господарських операцій згідно з податковими накладними від 29.09.2008р. №1200 та від 29.10.2008р. №1475, не надано.
Посилання відповідача на приписи ч.2 ст.712 ЦК України є необгрунтованими, бо положення цієї статті унормовують правовідносини з приводу поставки товару, а предметом договору від 25.08.2008р. були послуги.
Також є необґрунтованими посилання відповідача на те, що особа, від імені якої вчинені правочини (ОСОБА_2.), не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, а сама ОСОБА_2 будь-які бухгалтерські чи податкові документи ПФ «ТТВ» не підписувала, оскільки не проживає в Україні. Відповідно до інформації, що мається в базі даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» за даними цієї бази у 2008 році ОСОБА_2 виїхала з України 19 березня 2008 року. Разом з тим, в цьому ж листі Державної прикордонної служби України від 16.03.2009 року зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» щодо перетинання державного кордону України не спростовує факт перетинання державного кордону в пунктах пропуску. Відповідачем не спростована інформація щодо перетинання кордону керівником ПП «ТТВ» в інших пунктах пропуску.
Посилання відповідача на висновок техніко-криміналістичної експертизи документів № 206 від 10.07.2009 р., як на підставу неправомірного формування податкового кредиту та визнання угоди нікчемною, є необґрунтованими, оскільки предметом дослідження вказаної експертизи були податкові декларації та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, які не є підставою для формування податкового кредиту, а також дана експертиза не була призначена судом, а була виконана в межах кримінальної справи для з'ясування обставин саме по кримінальній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність спірного договору слугував акт перевірки від 08.08.2009 року № 709/23-104/32796917, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.
Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.
Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсними.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.
З урахуванням викладеного вище, висновкок відповідача про нікчемність договору від 25.08.2008р. є неправомірним, так як на підтвердження обставин неможливості з боку ПФ «ТТВ» виконати договір від 25.08.2008р., обставин того, що ТОВ фірма «ТДК» діяло без належної обачності, обставин обізнаності ТОВ фірма «ТДК» з умовами господарської діяльності ПФ «ТТВ» відповідачем не надано взагалі ніяких доказів.
Отже, висновок ДПІ про неправомірне віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ податку згідно з податковими накладними від 29.09.2008р. №1200 та від 29.10.2008р. №1475 в загальній сумі 50000,00грн. є помилковим, оскільки господарські операції між підприємствами мали реальний характер без ознак фіктивності, підприємства мали на меті одержання економічної вигоди від вказаної підприємницької діяльності, а не від отримання коштів з Державного бюджету.
12.06.2008р. ТОВ фірма «ТДК» та ПФ «ТТВ» уклали договір про надання послуг по збору врожаю зернових культур, кукурудзи, соняшника.
Актом від 31.07.2008р. та податковою накладною від 31.07.2008р. №726 підтверджується виконання зобов'язань за договором від 12.06.2008р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
З тексту даного договору не виявлено порушень закону в його укладенні. Договір від 12.06.2008р. №12/06-08 був укладений право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не посилався ні на їх фальшивість, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на відсутність у ПФ «ТТВ» статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості послуг, ні на несумісність зазначених в них послуг з власною господарською діяльністю ТОВ фірма «ТДК».
Крім того, встановлено, що потреба в укладенні вище зазначеного правочину обумовлена тим, що 03.08.2007р. між позивачем та ТОВ «Слобожанщина» було укладено договір підряду №5, відповідно до предмету якого, ТОВ «Слобожанщина» зобов'язалося виконати комплекс аграрно-промислових робіт, обробити грунт під посів, засіяти та виконати збирання врожаю, посівний матеріал якого є власником Замовника: 300 га - озимої пшениці, 200 га -зимого ячменю, 199 га - озимої ржі, 121 га - соняшнику, 126 га - ярового ячменю, 114 га овсу, 125 га - кукурудзи, 182 га - кукурудзи з сорго на силос.
ТОВ «Слобожанщина» було виконано частину робіт, а саме, оброблено грунт під засів та проведено посівні роботи. Однак, в подальшому щодо ТОВ «Слобожанщина» було розпочато процедуру ліквідації, у зв'язку з чим останні робити виконані не були.
В межах правочину ПФ «ТТВ» були надані послуги зі збору врожаю 2008р. на земельних ділянках загальною площею 700 га.
Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг виконані позивачем шляхом передачі простого векселю серії АА № 0877441 від 31.07.2008р. номіналом 281400,00 грн., зі строком погашення 25.07.2012р., що підтверджується актом приймання-передачі векселю.
В подальшому зібраний ПФ «ТТВ» врожай було передано на зберігання, обробку та оцінку ЗАТ «Дергачі-Агро», що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.07.2008р., від 27.08.2008р., від 28.08.2008р., від 16.09.2008р., від 26.09.2008р., від 28.10.2008р., від 26.11.2008р., від 03.12.2008р., від 04.12.2007р.
Вказаний товар продано третім особам, а саме, ТОВ «Регіон-Трейд» (видаткові накладні №РН-0000315 від 05.12.2008 р, №РН-0000311 від 02.12.2008 р. та довіреностями на отримання ТМЦ), ТОВ сільськогосподарське підприємство «Вікторія ВТ» (видаткові накладні №РН-0000308 від 31.10.2008 р., №РН-0000256 від 02.09.2008 р. та довіреностями на отримання ТМЦ), ЗАТ «Дергачі-Агро» (видаткова накладна №310 від 01.12.2008 р. та довіреностями на отримання ТМЦ).
З вищезазначених документів слідує, що позивачем здійснювалась реалізація сільськогосподарської продукції врожаю 2008р.
Збитковості господарських операцій позивача як із придбання послуг по збиранню врожаю зернових культур, так і по реалізації сільськогосподарської продукції актом перевірки від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917 не встановлено.
За таких обставин, факт використання позивачем у власній господарській діяльності послуг із збирання врожаю зернових культур 2008р. і подальшого продажу цього врожаю не спростований.
Можливість передачі векселя за надані послуги передбачена умовами договору між сторонами №12 06-08 від 12.07.2008 р. та договору від 25.08.2008 р.
Висновок МДПІ про завищення позивачем, ТОВ «ТДК» податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ПФ «ТТВ» нормативно вмотивований посиланням на п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до названої норми закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Приєднані до матеріалів справи копії складених ПФ «ТТВ» податкових накладних не мають недоліків, які згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату означеними накладними юридичного статусу податкової накладної.
Отже, факт порушення позивачем, ТОВ «ТДК» положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за взаємовідносинами з ПП «ТТВ» на наявності якого наполягає податковий орган не знайшов свого підтвердження.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
По епізоду взаємовідносин з Приватним підприємством «Різнороб 2006» колегія суддів вважає зазначити наступне.
Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Так, 05.06.2008р. між ТОВ фірма «ТДК» в якості Замовника та Приватним підприємством Різнороб-2006» в якості Виконавця було укладеного договір, предметом якого є виконання власними силами із власних матеріалів контрагентом ремонтних робіт підвалу та при підвальних приміщень, які є власністю замовника та розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Гагаріна, 1. Ціна договору складає 161040,00 гри. у т.ч. ПДВ 26 840,00 грн.
19.06.2008р. між ТОВ фірма «ТДК» в якості Замовника та Приватним підприємством «Різнороб-2006» в якості Виконавця було укладеного договір, предметом якого є виконання власними силами із власних матеріалів контрагентом ремонтних робіт підвалу та при підвальних приміщень, які є власністю замовника та розташовані за адресою: Полтавська область, м.Пирятин, вул. Сумська, 16. Ціна договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.06.2008р.) складає 210000,00 грн., у т.ч. ПДВ 35000,00 грн.
17.07.2008р. між ТОВ фірма «ТДК» в якості Замовника та Приватним підприємством Різнороб-2006» в якості Виконавця було укладеного договір, предметом якого є виконання власними силами із власних матеріалів контрагентом ремонтних робіт підвалу та при підвальних приміщень, які є власністю замовника та розташовані за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Кононовська, 152. Ціна договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 21.07.2008р.) складає 240000,00 грн., у т.ч. ПДВ 40000,00 грн.
На момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб, що не спростовується відповідачем. ПП «Різнороб-2006» Міністерством регіонального розвитку та будівництва України на підставі наказу №36-Л від 08.09.2006 р. було видано ліцензію на будівництво серії АВ 192507.
Потреба в укладанні правочину від 05.06.2008р. була обумовлена необхідністю проведення ремонтних робіт підвальних приміщень в будівлі по вул. Гагаріна, 1 в м. Полтава, загальною площею 326,9 кв.м., власником 1/10 частини якого, станом на 2004р., був позивач, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.12.2004р. р. № 7834.
Потреба в укладенні інших договорів була обумовлена необхідністю проведення ремонтних робіт підвалів та підвальних приміщень будівель й споруд, розташованих в м. Лубни, м. Пирятин, з метою підвищення їх вартості, оскільки керівництвом товариства було вирішено продати вказані об'єкти нерухомого майна.
В межах згаданих правочинів ПП «Різнороб-2006» були надані послуги, які оформлені наступними актами виконаних робіт та податковими накладними: від 29.08.2008р. до договору від 05.06.2008р. на загальну суму 161 040,00 грн. у т.ч. ПДВ 26 840,00 грн., податкова накладна № 1073 від 29.08.2008р.; від 02.09.2008р., 03.10.2008р., до договору від 19.06.2008р. на загальну суму 210 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 35 000,00 грн., податкові накладні № 1096 від 02.09.2008р., № 1325 від 03.10.2008р.; від 17.09.2008р., від 09.10.2008р. до договору від 17.07.2008р. на загальну суму 240 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 40000,00 грн., податкові накладні № 1206 від 17.09.2008р., № 1363 від 09.10.2008р.
Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг виконані позивачем шляхом передачі простого векселю серії АА № 0877443 від 29.08.2008р. номіналом 161 040,00 грн., зі строком погашення «на вимогу», простого векселю серії АА 0877445 від 02.09.2008р. номіналом 105000,00 грн. зі строком погашення «на вимогу», простого векселю серії АА 0877448 від 03.10.2008р. номіналом 105000,00 грн. зі строком пред'явлення 25.12.2012р., простого векселю серії АА 0877446 від 17.09.2008р. номіналом 105000,00 грн. зі строком пред'явлення «на вимогу», що підтверджується, відповідно, актом приймання-передачі векселя від 29.09.2009р., атом приймання-передачі векселя від 29.10.2009р., простого векселю серії АА 087449 від 09.10.2008р. номіналом 135 000,00 грн. зі строком пред'явлення 25.12.2012р.
Позивач використовує у власній господарській діяльності будівлю по вул. Гагаріна, 1 у м.Полтава (здає в оренду), інші два об'єкти нерухомого майна було відчужено ПП «Лубнипропансервіс» за договорами купівлі-продажу від 28.10.2008р. та від 28.10.2008р.
Результати послуг з ремонту об'єктів нерухомості, використані позивачем у господарській діяльності.
Таким чином, суд першої інстанції вважає висновок ДПІ про завищення позивачем, ТОВ фірма «ТДК» податкового кредиту з ПДВ в сумі 40000,00грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Різнороб 2006» недоведеним та необґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що висновок відповідача про неправомірне збільшення ТОВ фірма «ТДК» суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 40000,00грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Різнороб 2006» вмотивований відсутністю у платника податкових накладних від 03.10.2008р. №1325 на суму ПДВ 17500,00грн. та від 09.10.2008р. №1363 на суму 22500,00грн., які були вилучені ГВПМ СДПІ по РВПП у м. Харкові.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
З матеріалів справи встановлено, що накладна №1363 на суму 22500,00 грн. згідно протоколу не вилучалась ГВПМ СДПІ по РВПП у м. Харкові та на перевірку не надавалась.
Враховуючи наведене, кредит на суму 22500,00 грн. є непідтвердженим, а тому податковий орган прийшов до правомірного висновку щодо його завищення і податкове повідомлення - рішення від 14.08.2009р. №0000582310/0 не підлягає скасуванню на суму 33750 грн. (22500,00 грн. - основний платіж, 11250,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція).
По епізоду включення збільшення податкового кредиту з ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних до 01.01.2008р. колегія суддів зазначає, що згідно з актом від 08.08.2009р. №709/23-104/32796917 ДПІ зазначено як порушення з боку ТОВ фірма «ТДК» включення даним платником до податкового кредиту вересня 2008р. та жовтня 2008р. податкових накладних, які були виписані його контрагентами в інших звітних податкових періодах, що передують 01.01.2008р. відповідач дійшов до такого висновку посилаючись на те, що позивач, ТОВ фірма «ТДК» не отримавши ці податкові накладні у відповідних періодах, не звернувся до податкового органу зі скаргою на постачальника, тобто не виконав вимоги п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
З наведеного вбачається, що покупець може звернутися зі скаргою до податкової інспекції у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, але зовсім не зобов'язаний.
Аналізуючи положення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», законодавець надав платнику ПДВ право разом з декларацією за звітний податковий період подати до податкового органу скаргу на постачальника, який на вимогу цього платника ПДВ не видав податкову накладну і при цьому не обтяжив не реалізацію такого права жодними юридичними наслідками, в тому числі і таким як втрата права на податковий кредит за податковою накладною.
За таких обставин, у спірних правовідносинах з даного епізоду слід керуватись п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк давності встановлено у 1095 днів.
Дослідивши долучені до матеріалів справи податкові накладні, позивачем перевищення цього строку допущено не було.
Крім того, листом Державної податкової адміністрації України від 11.08.2003 р. № 6936/6/15-2415-9 роз'яснено, що у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана).
Заперечень щодо дійсності господарських операцій згідно з податковими накладними, виписаними до 01.01.2008р. відповідач не висував, як і не висловлював жодних доводів щодо неправильності їх оформлення, відсутності оплати за ними, невикористання зазначених у них товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності ТОВ фірма "ТДК".
Вивчивши наявні у справі податкові накладні, виписані до 01.01.2008р., є помилковим висновок ДПІ про те, що податковий кредит позивача, ТОВ фірма «ТДК» за цими податковими накладними не підтверджений визначеними п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» документами, так як передбачених законом доводів, які б спростовували достовірність наведених у них відомостей або позбавляли ці накладні юридичної сили відповідачем не подано.
Враховуючи вище наведене, обґрунтування з яких податковий орган виходив приймаючи оскаржені рішення та якими обґрунтовував правомірність рішень в суді не знайшли свого підтвердження (крім епізоду щодо відсутності податкової накладної № 1363), є недоведеними, а відповідно рішення відповідача є необґрунтованими.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині колегія суддів погоджується з висновками суду та зазначає, що доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. скасувати в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 14.08.2009р. №0000582310/0 на суму 33750 грн.
В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.