Справа № 4-76/2012
05.07.2012
05 липня 2012 року м. Приморськ
Суддя Приморського районного суду Запорізької області Булашев Р.Л. розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову в.о. слідчого Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Лєбєдєва В.В. про порушення кримінальної справи від 24.10.2009р.,
встановив:
04.07.2012р. ОСОБА_1, звернулася до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України, в якій просить скасувати постанову від 24.10.2009р. про порушення кримінальної справи №2570930 за фактом крадіжки майна зі складу ПСП «Славута»та винести постанову, якою відмовити в порушенні кримінальної справи.
Вважає дану постанову незаконною, неправомірною та такою, що винесена з численними порушеннями вимог кримінально-процесуального та кримінального законодавства, взагалі не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України.
Вивчивши скаргу та перевіривши матеріали суд приходить до наступного.
Так, 24.10.2009р. в.о. слідчим СВ Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Лєбєдєвим В.В. було винесено постанову про порушення кримінальної справи за фактом крадіжки зі складу ПСП «Славута»по вул.Миру,26-г в с.Зеленівка Приморського району Запорізької області, за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 236-7 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.
Як вбачається із змісту скарги, ОСОБА_1 в обґрунтування порушення її прав та законних інтересів посилається тільки на те, що належне їй майно, визнано речовими доказами по кримінальній справі, порушеній за фактом крадіжки майна зі складу ПСП «Славута». що перешкоджає їй в розпорядженні цим майном.
Суд вважає, що дане обґрунтування порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1, яка не є учасником досудового слідства є недостатнім, для вирішення цього питання саме в порядку, визначеному статтею 236-7КПК. Зазначеною статтею передбачено гарантію захисту прав особи, яку притягають до кримінальної відповідальності, в особливому порядку. Заявниця ОСОБА_1 не є особою, яка переслідується в кримінальному порядку внаслідок порушення кримінальної справи. Вона є особою. Яка вважає порушеними свої права під час здійснення досудового слідства, які вчинено вже після порушення кримінальної справи і в зв'язку з певними майновими правами. Проте, такі спірні правовідносини врегульовуються в порядку передбаченому в ст.. 227 КПК, шляхом оскарження дій слідчого відповідному прокурору або при наявності публічно-правового спору, - в порядку визначеному адміністративним судочинством.
Як вбачається ОСОБА_1 раніше вже неодноразово зверталась з такою саме скаргою до Приморського райсуду: 21.03.2012р., 22.05.2012р., 22.06.2012р. Постановами Приморського районного суду від 11.05.2012р., 24.05.2012р., 22.0.2012р. відмовлено ОСОБА_1 у відкриті провадження з розгляду даної скарги і надано роз'яснення про інший порядок вирішення таких питань, проте, вона знову направляє аналогічну заяву до цього ж суду.
Таким чином, на підставі ст. 236-7 КПК України, якщо обґрунтування порушення прав та інтересів особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рішення про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги. Відмова у відкритті провадження не позбавляє права повторно звертатися до суду.
Керуючись ст.ст. 236-7 КПК України, суд,
постановив:
Відмовити у відкриті провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову в.о. слідчого Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Лєбєдєва В.В. від 24.10.2009 р. про порушення кримінальної справи № 2570930 за фактом крадіжки майна зі складу ПСП «Славута».
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Л. Булашев
Копія вірна: суддя Р.Л. Булашев