Дата документу 27.06.2012
Справа № 815/7953/2012
27 червня 2012 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді - Іваненко О.В.
при секретарі -Бєгушевій Л. В.,
з участю прокурора -Навка Д. В.,
адвоката -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2, на постанову Мелітопольського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи від 26.03.2012 року за ознаками злочинів, передбачених ст.364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України,
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову Мелітопольського міжрайонного прокурора про порушення відносно нього кримінальної справи, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 26.03.2012 року Мелітопольським міжрайонним прокурором радником юстиції Сірим Р.В. була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно нього - генерального директора Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила»ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст.366 КК України. Він вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки при її винесені були відсутні приводи та підстави для порушення кримінальної справи, передбачені ст. 94 КПК України. А саме:
Прокурор вказує на те, що генеральний директор Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна могила»ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби в особистих інтересах та інтересах Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень, достовірно знаючи, що інститутом послуги за договором не надані, прийняв рішення про перерахування Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень бюджетних коштів в якості оплати за нібито виконані послуги за актом № 19 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12. 2011 року у сумі 239331,93 грн. При цьому свої висновки про безпідставне витрачання ОСОБА_2 коштів державного бюджету прокурор мотивує тим, що фактично станом на 16.12.2011 року номінаційне досьє для включення археологічної пам'ятки «Кам'яна могила»до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень виконано не було. Враховуючи зазначене, прокурор приходить до висновків, що у діях генерального директора ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Між тим, скаржник вважає, що не було жодних приводів і підстав для порушення кримінальної справи з огляну на наступне:
Як слідує зі змісту п. 1.1. договору № 19 від 19.10.2011 року про дослідження та розробки в галузі історичних наук, який був укладений між Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна Могила»(замовник) в особі генерального директора ОСОБА_2 та Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень (учасник), учасник зобов'язується у 2011 році надати замовнику послуги з досліджень та розробок в галузі історичних наук (Розробка пам'яткоохоронної документації на об'єкти культурної спадщини, включені та пропоновані до включення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інших матеріалів номінаційного досьє), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Також, відповідно до Кошторису, який є Додатком № 1 до Договору № 19 від 19.10.2011 року, визначені роботи, які повинен здійснити Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень. А саме: серед переліку послуг, які повинні були бути надані Інститутом, відсутня послуга з виготовлення номінаційного досьє.
Окрім того, відповідно до Паспорту бюджетної програми на 2011 рік, про який йдеться у постанові про порушення кримінальної справи, бюджетні кошти у сумі 240 000,00 грн. направляються на проведення дослідницьких робіт та розроблення документації для внесення об'єктів культурної спадщини до Списку всесвітньої і культурної спадщини ЮНЕСКО, а не на проведення науково-проектних робіт з виготовлення номінаційного досьє об'єкту «Археологічний комплекс «Кам'яна Могила»для внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як зазначено в постанові. Окрім того, у кошторисі на 2011 рік, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 30.03.2011 року, відсутнє посилання про використання та направлення бюджетних коштів в сумі 240 000,00 грн. саме на виготовлення номінаційного досьє. Також, відповідно до плану асигнувань, затвердженому Міністром фінансів України 30.03.2011 року заплановані видатки у сумі 240 000,00 грн. на дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних програм.
Тому, враховуючи все вищезазначене, невиконання Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень номінаційного досьє для включення археологічної пам'ятки «Кам'яна могила»до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не може бути приводом для порушення кримінальної справи, оскільки до кола обов'язків Інституту не входить виготовлення номінаційного досьє.
Станом на дату підписання акту № 19 здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2011 року Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень була здійснена розробка пам'яткоохоронної документації на об'єкт культурної спадщини Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила», проте через знаходження Інституту у м. Києві, документація була надіслана на адресу Заповідника 29.12.2011 року.
Окрім того, у постанові зазначено про те, що генеральний директор ОСОБА_2, при перерахуванні коштів державного бюджету діяв всупереч інтересам служби в особистих інтересах та інтересах Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. Між тим, ці обставини також не відповідають дійсності. Перераховуючи кошти на рахунок Інституту, заявник стверджує, що керувався виключно інтересами служби і інтересами Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила». Після перерахування коштів на рахунок Інституту особисто він не отримав жодної користі, чи інших привілеїв у своїй службі. Без перерахування коштів, Інститут не передав би Заповіднику матеріали документації на об'єкт культурної спадщини Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила», розроблені ним відповідно до укладеного між ними договору.
Враховуючи зазначені вище обставини, скаржник вважає, що були відсутні підстави для порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Оскільки, як слідує з усього перерахованого вище, відсутні достатні дані, які вказують на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та на реальність конкретної події злочину.
Також, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови Мелітопольського міжрайонного прокурора, ОСОБА_2 шляхом підписання взяв участь у складанні завідомо неправдивого офіційного документу - акту № 19 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2011 року, який містить завідомо неправдиві відомості щодо факту виконань Інститутом послуг за договором та вартості цих послуг, а також видав зазначений завідомо неправдивий документ. Тому, прокурор приходить до висновків, що в діях генерального директора вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Між тим, акт від 16.12.2011 року не являється завідомо неправдивим документом, оскільки, відомості, які в ньому містяться, відповідають дійсним обставинам справи. Інститутом були здійснені дослідження та розробки в галузі історичних наук та розроблена пам'яткоохоронна документація на об'єкт культурної спадщини «Кам'яна могила», яка була у подальшому передана до Заповідника. Цей Інститут є державною установою, яка працює у сфері бюджетних коштів, тому в нього не було жодних підстав сумніватися у компетенції цього закладу з приводу виготовлення пам'яткоохоронної документації на об'єкт культурної спадщини Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила».
Враховуючи зазначене вище, він вважає, що були відсутні приводи і підстави щодо порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні скаржник підтримав свою скаргу та просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи, оскільки вона винесена з порушенням ст. 94, 97, 98 КПК України.
Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала скаргу повністю, пояснивши, що приводів та підстав для порушення кримінальної справи у прокурора не було, та просила скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України, як незаконно винесену.
В судовому засіданні слідчий пояснив, що 26.03.2012 року Мелітопольським міжрайонним прокурором була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України, та справа була передана йому для проведення досудового слідства.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вказуючи, що скарга є безпідставною, оскільки дана кримінальна справа порушена у відповідності до вимог ст.ст. 94, 98 КПК України за наявності на те достатніх приводів та підстав, що вказують на наявність в діях скаржника ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та просив скаргу залишити без задоволення. Приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором у діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, підставами для порушення справи є достатні дані, що містяться у матеріалах перевірки.
Вислухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, та матеріали кримінальної справи, надані слідчим, на підставі яких була винесена постанова, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України приводом для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові Пленуму ВСУ України № 6 від 04.06.2010 року, підставою для порушення кримінальної справи, згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Відповідно до оскаржуваної постанови, приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення прокурором у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст.364 ч. 2, ст.366 ч.2 КК України, про що складено рапорт про результати перевірки, який зареєстровано 14.03.2012 р.
Зі змісту зазначеного рапорту вбачається, що старшим помічником Мелітопольського міжрайонного прокурора Навка Д. В. проведено перевірку законності використання коштів Державного бюджету України, виділених за бюджетною програмою «Заходи з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток культурної спадщини".
19.10.2011 за результатами проведення процедури відкритих торгів між Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна могила»(замовник) в особі генерального директора ОСОБА_2 та Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень (учасник) було укладено договір №19 з досліджень та розробок у галузі історичних наук ( розробка пам'яткоохоронної документації на об'єкти культурної спадщини, включені та пропоновані до включення до Списку Всесвітньої спадщин ЮНЕСКО та інших матеріалів номінаційного досьє). Ціна договору - 239331,93 грн.
Відповідно розділу 2 вказаного договору учасник повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає Технічному завданню.
02.12.2011 спільним наказом Міністра культури України та Міністра фінансів України № 80/1550 затверджено паспорт бюджетної програми «Заходи з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток культурної спадщини" на 2011 рік. Національному історико-археологічному заповіднику «Кам'яна могила»виділено 240000,00 грн. на проведення науково-проектних робіт з виготовлення номінаційного досьє об'єкту «Археологічний комплекс «Кам'яна Могила»для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
16.12.2011 сторонами за договором складено акт № 19 здачі-приймання виконаних
робіт (наданих послуг). Відповідно до вказаного акту станом на 16.12.2011 року учасником
надані послуги за договором, фактично виконані роботи на суму 239331,93 грн., сторони
одна до одної претензій не мають. 16.12.2011 року на підставі вказаного акту № 19 від 16.12.2011 року платіжним дорученням №1 Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна могила»на розрахунковий рахунок Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень перераховано 239331,93 грн. за надані послуги за договором № 19 від 19.10.2011.
Однак фактично, станом на 16.12.2011 номінаційне досьє для включення археологічної пам'ятки «Кам'яна могила»до Списку Всесвітньої спадщин ЮНЕСКО Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень виконано не було, протягом 2011 року спеціалісти інституту заповідник для проведення досліджень не відвідували, історико-архівні дослідження не проводили, фото-фіксацію об'єкта та інші передбачені договором послуги не здійснювали.
На теперішній час пам'яткоохоронна документація та інші матеріали номінаційного досьє для включення об'єкту до Списку Всесвітньої спадщин ЮНЕСКО Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень також не виконані, виконання передбачених договором № 19 від 19.10.2011 послуг лише заплановано інститутом на період часу до початку вересня 2012 року.
Таким чином, генеральний директор Національного історико-археологічного заповіднику «Кам'яна могила»ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби в особистих інтересах та інтересах Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень, достовірно знаючи, що інститутом послуги за договором не надані, прийняв рішення про перерахування Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень бюджетних коштів в якості оплати за нібито виконані послуги за актом № 19 здачі-приймання виконаних робіт ( наданих послуг) від 16.12.2011 року.
Зазначені незаконні дії ОСОБА_2 призвели до безпідставного витрачання коштів Державного бюджету України в сумі 239331,93 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім того, з метою створення видимості правомірності власних дій щодо перерахування Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень вищевказаних бюджетних коштів, ОСОБА_2 шляхом підписанням взяв участь у складанні завідомо неправдивого офіційного документу - акту № 19 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2011, який містить завідомо неправдиві відомості щодо факту виконання інститутом послуг за договором та вартості цих послуг, а також видав зазначений завідомо неправдивий документ.
В рапорті вказано, що у зазначених вище незаконних діях генерального директора Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна могила»ОСОБА_2, що спричинили тяжкі наслідки державним інтересам, вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2 КК України.
З аналізу змісту п.5 ч.1 ст.94, ст.101 КПК України, суд приходить до висновку, що на момент порушення даної кримінальної справи у прокурора були приводи для її порушення, за п.5 ч.1 ст.94 КПК України.
Крім того, вивчивши матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу №2251211-пр, суд приходить до висновку, що у Мелітопольського міжрайонного прокурора були підстави для порушення даної кримінальної справи, а саме: договір №19 від 19.10.2011 року (а.с.17-18), кошторис на послуги (а.с.19), графік надання послуг (а.с.20), акт здачі-приймання виконаних робіт (а.с.21), копії квитанцій про сплату послуг (а.с.23-24), наказ про призначення ОСОБА_2 генеральним директором, та інші матеріали кримінальної справи.
Згідно вимог ст. 130 КПК України, про рішення, прийняте слідчим чи прокурором, складається мотивувальна постанова.
Таким чином, аналізуючи оскаржувану постанову та матеріали, що стали приводом та підставами для порушення кримінальної справи, кожен окремо та разом у сукупності, суд приходить до висновку, що Мелітопольський міжрайонний прокурор мав законній привід та достатні підстави для винесення постанови, що є предметом оскарження, постанова про порушення кримінальної справи є належним чином мотивованою, кримінальну справу порушено за наявності належних документів та доказів, які вказують на наявність ознак складу злочинів в діях генерального директора ОСОБА_2 за ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Виходячи з вищевикладеного, та керуючись ст.ст.94, 97, 98 КК України, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, Постановою Пленуму ВСУ №6 від 04.06.2010, суд
Скаргу ОСОБА_2, на постанову Мелітопольського міжрайонного прокурора про порушення кримінальної справи від 26.03.2012 року за ознаками злочинів, передбачених ст.364 ч.2, ст.366 ч.2 КК України -залишити без задоволення.
Слідчі дії по кримінальній справі №2251211-пр -відновити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О. В. Іваненко