Справа № 413/3147/12
2/413/2410/12
(заочне)
21.06.2012 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді -Борис О.Н., при секретарі - Хазієвій Т.В., за відсутності сторін , без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_2 в березні 2012 року звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА». В обґрунтування позовних вимог послався на те, що працював на підприємствах відповідача в умовах впливу шкідливих факторів. Внаслідок порушення ст.13 Закону України «Про працю», ст. 153 Кодексу законів про працю України його здоров'ю була заподіяна шкода. У зв'язку з цим, пройшов огляд МСЕК, за висновком якого з 05 березня 2008 року йому первинно було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково. У зв'язку з шкідливими та важкими умовами праці він отримав професійне захворювання та встановлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень , тому він потребує періодичного оздоровлення та санаторно- курортного лікування, прогресуюче погіршення стану здоров'я, що потребує додаткових зусиль для нормального існування та адаптації в середовищі , тому просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 214600 грн та витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн.
Позивач та його представник -адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не були присутні , представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, у відповідності зі ст.224 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими , що підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на підприємствах відповідача з 1994 року по 10 січня 2004 року підземним електрослюсарем , з 2004 року по 02 квітня 2007 року інженером у технічному відділі. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 13-22).
Згідно акту розслідування професійного захворювання у позивача було виявлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень. Дана обставина підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання №9 , складеним 06 лютого 2008 року( а.с.7). Відповідно до висновку про наявність шкідливих умов праці, зазначеному у акті розслідування хронічного професійного захворювання, умови роботи підземного електрослюсаря відносяться до 3 класу 3 ступеню шкідливості ( а.с. 7 на звороті).
За висновком МСЕК з 05 березня 2008 року позивачу встановлено 20 % втрати професійної працездатності безстроково. Дана обставина підтверджується довідкою ( а.с.10) .
Так, у зв'язку з професійним захворюванням позивач періодично перебуває на лікуванні, як на стаціонарному так і амбулаторному. З документів медичних установ вбачається, що йому протипоказана важка праця, вимушена поза, довга хода, переохолодження , рекомендовано спостереження лікарів, оздоровлення в санаторіях, санаторно - курортне та медикаментозне лікування.
Внаслідок професійного захворювання, позивачу заподіяні моральні й фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, погіршилися відносини з оточуючими людьми, змінився її звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, тобто позивачу заподіяна моральна шкода.
Матеріалами справи підтверджено, що саме з вини відповідача, який порушував норми безпеки праці та не забезпечив безпечні умови роботи, позивач частково втратив працездатність, і як наслідок втрати здоров'я, була спричинена моральна шкода .
На думку суду, в даному випадку саме відповідач ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»повинен виплатити позивачу моральну шкоду. Усні доводи представника відповідача про те, що він не є належними відповідачами по справі , а належним відповідачем повинно бути Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області і слід керуватись ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності»є безпідставними. Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/ 2008 від 08 жовтня 2008 року по справі №1-32/2008 встановлено, що зазначеним Законом скасоване право застрахованих осіб, громадяни, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання , на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду , яке вони мали на підставі приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності»та визнано, що після скасування вказаних приписів громадяни, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання , мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та 237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу ( роботодавця).
У п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди роз'яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань , втрати нормальних життєвих зв'язків що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної ( немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності , виду діяльності чи галузевої належності.
На думку суду, відсутні підстави також вимагати від позивача медичного висновку про встановлення факту спричинення моральної шкоди , оскільки згідно ч.2 ст. 23 ЦК України визнано, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України вбачається, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна йому моральна шкода випливає з трудових правовідносин, і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.
Суд встановив, що обставини заподіяння позивачу моральної шкоди, викладені в позовній заяві, так і в судовому засіданні, повністю підтверджуються наданими письмовими доказами, з чого слід зробити висновок про те, що неправомірними діями відповідача, позивачу дійсно заподіяно моральну шкоду, яка повинна компенсуватися в грошовому вигляді.
Підприємство, на якому працював позивач, порушувало діюче законодавство, зокрема, ст.13 Закону України «Про охорону праці»,ст. 153 Кодексу законів про працю , не створило нешкідливі і безпечні умови праці.
У зв'язку з виявленням у позивача професійного захворювання змінилися його образ і якість життя, що завдає йому моральних страждань.
Рішенням Конституційного Суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р. зазначено ,що громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж Рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і переносить значно більшу моральну шкоду, чим працівник, що не втрачає професійної працездатності.
У відповідності зі ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в області охорони праці, базується, зокрема, на принципах пріоритету життя й здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.
Суд приходить до висновку, що обставини, викладені в позовній заяві, про заподіяння моральної шкоди, знаходять доказове підтвердження, а також з огляду на те, що настали важкі наслідки для позивача, а саме: втрата працездатності -20 % , відбулися зміни в стані його здоров'я, викликані профзахворюванням.
З урахуванням викладених обставин та наданих доказів суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди.
Суму, заподіяної моральної шкоди, позивач оцінює в межах 214 600 грн. Суд , вирішуючи питання про розмір моральної шкоди , яка підлягає відшкодуванню, враховує тяжкість наслідків у здоров'ї позивача, відсотки втрати працездатності -20%, тривалий період роботи у відповідача у шкідливих умовах , і вважає необхідним визначити позивачу в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн що , на думку суду, буде відповідати тим стражданням і переживанням , які зазнає позивач, а в задоволенні іншої частини позову відмовити.
У відповідності до вимог ст., ст.79,84,88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 107 грн 30 коп. При вирішенні питання щодо компенсації витрат на правову допомогу суд керується ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який чинний на час отримання позивачем правової допомоги у адвоката ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 500 грн, оскільки адвокат надавав допомогу лише при складенні позовної заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 16,23,268 ЦК України, ст. 4, 9 Закону України "Про охорону праці", ст. 237-1 ч.1,153 КЗпП України, ст. 213, 214, 215, 224 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 ( десять тисяч грн 00 коп) .
Стягнути з публічного акціонерного товариства « ЄВРАЗ СУХА БАЛКА»на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 грн 30 коп , на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.
В решті частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з моменту отримання копії цього рішення.
Суддя: О. Н. Борис