Справа № 413/4237/12
2/413/2719/12
19.06.2012 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу в складі;
Головуючого судді; Т.І. Тимошенко.,
при секретарі ; І.О. Мариненко.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу за участю представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача Артеменко С.М., позовну заяву,- ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -
В С Т А Н О В И В ;
Позивачка ОСОБА_6 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_6 у своїй позовній заяві суду зазначила, що на протязі більш ніж 15 років вона працювала на підприємстві відповідача на посаді підземної стовбурової. Тривала праця у шкідливий умовах викликала у неї хронічне обструктивне захворювання легень першого - другого ступеню (Пиловий бронхіт першого - другого ст.., емфізему легень першої - другої ст.) ЛН другого ст., яке за результатами розслідування було визнано професійним захворюванням.
За результатами огляду МСЕК від 06 жовтня 2010 року ступень втрати нею професійної працездатності було визначено у розмірі 25 відсотків безстроково.
Відповідно до п.17 Акту розслідування хронічного професійного захворювання № 28 від 17 вересня 2010 року причиною професійного захворювання визнано робота протягом 15 років 10 місяці в умовах запиленості повітря робочої зони, яка перевищувала гранично - допустиму концентрацію
Вину підприємства у виникненні у неї професійного захворювання встановлено П.19 Акту розслідування, відповідно до якого визнано, що за період її роботи керівництво відповідача не виконувала вимоги ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці»в частині створення на робочих місцях умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці.
В наслідок професійного захворювання їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному: У зв'язку з професійним захворюванням вона частково втратила здоров'я. Внаслідок стійкого погіршення стану здоров'я вона неодноразово проходила курси стаціонарного лікування. Згідно з висновками МСЕК вона змушена систематично проводити медикаментозне лікування, на що змушена витрачати свій вільний час, який раніше витрачала на свої власні справи. Загальний стан її здоров'я обмежує її можливості у реалізації професійних знань та здібностей, що негативно позначилась на її матеріальному стані, оскільки вона, маючи таку хворобу, практично не може працевлаштуватись. Отримане нею професійне захворювання обмежує її також і у побуті, зокрема вона не має можливості виконувати деякі домашні роботи, які, враховуючи її стан здоров'я, мають робити за неї члени її сім'ї. Внаслідок таких обмежень, вона відчуває себе тягарем для своїх близьких, що завдає їй додаткових моральних страждань. Стан її здоров'я змусив її корінним чином змінити свій уклад життя, адже за станом здоров'я вона може пересуватися лише на невеликі відстані, оскільки під час ходьби відчуває загальну слабкість, задишку, запаморочення. Негативні наслідки професійного захворювання, зокрема кашель, біль у грудях, підвищення артеріального тиску, задишка, посилюється при зміни погодних умов, у нічний час тощо, що завдає їй додаткових моральних страждань Відчуття того, що вона ніколи не буде здоровою людиною постійно переслідують її, внаслідок чого вона постійно перебуває у стані психічного напруження.
Розмір завданої їй моральної шкоди, враховуючи стан її здоров'я, характер професійного захворювання, тривалість фізичних та моральних страждань, та вкрай негативні наслідки для неї, які вникли у зв'язку з трудовим каліцтвом, вона оцінюю в розмірі 70 200 гривень 00 копійок, виходячи із наступного розрахунку: 2808 гривень 00 копійок ( розмір середньомісячної заробітної плати в промисловості у Дніпропетровській області станом на дату подання позову) х 25 % (втрати працездатності) = 70 200 гривень 00 копійок, тому вона просить суд постановити рішення яким стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат»на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 200 гривень 00 копійок.
Представник позивачки ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав у повному обсязі, посилаючись на зазначені у позовній заяві факти.
Представник відповідача в справі -Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»позов не визнав у повному обсязі, та вказала, що діючим законодавством про працю, не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадках втрати працездатності та заподіяння шкоди здоров'ю працівника. А норми Цивільного Кодексу України, а саме ст. 1167, 1168, не можуть бути застосовані у такому випадку, на який посилається позивач в справі.
Крім того, на думку представника відповідача, позивачка сама винна у тому, що її здоров'ю завдано суттєвої шкоди. Так як вона добровільно виконувала тривалий час роботу зі шкідливими умовами праці. Тому вини відповідача у завдані шкоди здоров'ю позивачки і завдання їй моральних страждань, не має. Крім того, представник відповідача суду зазначив, що позовні вимоги не доведені позивачкою та її представником.
Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Суд вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, про заподі яння моральної шкоди ОСОБА_6 внаслідок втрати нею працездатності при виконанні важкої праці на підприємстві відповідача в справі, та не створення належних умов відповідачем для виконання безпечної роботи для життя та здоров'я працівників, знайшли підтвердження у наданих позивачем письмових доказах.
Так згідно висновків МСЄК позивачці встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково. А згідно Акту № 28 від 17 вересня 2010 року, розслідування професійного захворювання ОСОБА_6, умови праці відносяться до Ш-го класу, 2 ступеня шкідливості. Саме у цьому акті зазначено, що усі показники шкідливого впливу на здоров'я працівника мають місце, так вони значно перевищують встановлені норми.
Так, концентрація пилу, який вміщує вільний SiO2 від 10 % до 70 % 4.2 мгм3 при нормі 2.0 мгм3.
Таким чином, та обставина, що позивачка захворіла професійними захворюваннями, внаслідок того, що відповідачем не були створені належні і безпечні для здоров'я працівників умови праці підтверджені такими документами, - виписками з акту огляду МСЕК та виписками з історії хвороби позивача, характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці, медичними довідками, та копією Акту розслідування його професійного захворювання № 28 від 17 вересня 2010 року.
Заподіяну мо ральну шкоду позивачка оцінила в -70 200 гривень 00 копійок. При цьому, позивачка не надала суду доказів того, чому саме таку суму вона вимагає до відшкодування.
Відповідно до статті -1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворюван ня полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення особистих немайнових прав, право на життя, право на охорону здоров'я тощо.
У відповідності до ст. 4 Закону України "Про охорону праці", в редакції закону від 21 листопада 2002 року, державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У відповідності зі ст.1167,1168 ЦК України відшкодування шкоди, за подіяного працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється винною особою яка її завдала.
З огляду на особливості захисту здоров'я потерпілого, поряд з відшкоду ванням матеріальної шкоди (яку йому встановлено відшкодовувати), компен сується і моральна шкода, тому що є в наявності факт, заподіяння цієї шко ди.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди застрахованим особам, яким є позивач в справі, не залежить від відшкодування матеріальної шкоди, ст. 23 ч. 4 ЦК України, і є одним зі способів захисту особистих немайнових прав пра цівників.
Згідно, рішення Конституційного суду від 27.01.2004 року, громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної пра цездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Від повідно до п. 4.1 цього ж рішення, ушкодження здоров'я, заподіяне потерпі лому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні і фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно біль шої моральної шкоди, ніж працівник, що не втрачає професійної працездат ності.
Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, але сума, яку вона вимагає до відшкодування є на думку суду завищеною, у повному обсязі не обґрунтованою та не доведеною. Тому суд вважає можливим задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки в справі у відшкодування їй моральної шкоди, - 8 000 гривень 00 копійок.
Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно п.13 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗПП (набрала чинності 13.01.2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноваженого ним органом незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Оскільки позивачка отримала професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то заподіяна моральна шкода випливає з трудових правовідносин і має бути відшкодована роботодавцем , який не створив безпечних умов праці.
З вини відповідача, який порушував норми безпеки праці та не забезпечив безпечні умови роботи, позивачці була спричинена моральна шкода. В зв'язку з професійним захворюванням змінилися її образ і якість життя, що завдає їй моральних страждань.
У відповідності зі ст.16, 23, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України "Про охорону праці", ст. 153, 237-1 КЗПП України, ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В ;
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково, та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 а - 8 000 гривень 00 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: Т. І. Тимошенко