Справа № 2-10451/11
09 грудня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі -Пилипенко Г.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дніпропостачупаковка»про стягнення суми, -
Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 120 000, 00 грн. за Договором на виконання будівельних робіт або передати у власність об'єкти нерухомого майна: літ. А-2 , А'-1, А?-1 адміністративно-торгівельний комплекс з продажу непродовольчих товарів загальною площею 466,1 мІ, з яких самовільно побудовані: прибудова літ. А?-1, ганки літ. а2, а3, а4, а5, літ.а1 - сходи з майданчиком, а також переобладнані: улаштування двірних пройомів в капітальній стіні літ.А-2, А'-1 №3,11,22, улаштування тераси А'-1, розташовані по АДРЕСА_1, без прийняття в експлуатацію. В обґрунтування зазначених вимог зазначила, що 15.09.2008 року між нею та відповідачем був укладений договір. Предметом даного договору було виконання будівельних робіт пов'язаних з добудуванням та переобладнанням нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1.
Позивачем були виконані всі умови даного договору, що підтверджується актом приймання-здавання виконаних робіт від 15.01.2009 року. Пунктом 5.1.2 даного договору передбачено, що у випадку, якщо замовником не буде виконаний розрахунок за виконані роботи, передбачені п. 1.1 Договору, відповідач передає у власність позивача будівлю по АДРЕСА_1. Однак в порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався за виконані будівельні роботи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити з урахуванням пропозиції представника відповідача та уточнення позовної заяви, в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на об'єкти нерухомого майна: літ. А-2 , А'-1, А?-1 адміністративно-торгівельний комплекс з продажу непродовольчих товарів загальною площею 466,1 мІ, з яких самовільно побудовані: прибудова літ. А?-1, ганки літ. а2, а3, а4, а5, літ.а1 - сходи з майданчиком, а також переобладнані: улаштування двірних пройомів в капітальній стіні літ.А-2, А'-1 №3,11,22, улаштування тераси А'-1, розташовані по АДРЕСА_1, без прийняття в експлуатацію.
В судовому засіданні представник відповідача проти уточненої позовної заяви не заперечував, посилаючись на відсутність у відповідача грошових коштів щоб погасити суму боргу. Запропонував передати у власність об'єкти нерухомості по АДРЕСА_1.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.09.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Дніпропостачупаковка»було укладено договір на виконання будівельних робіт, предметом якого було виконання будівельних робіт пов'язаних з добудуванням та переобладнанням нерухомого майна. Позивачем були проведені будівельні роботи, що підтверджується актом приймання-здавання виконаних робіт від 15.01.2009 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 120 000, 00 гривень. Відповідач умови договору щодо розрахунку з позивачем ОСОБА_1 за здійснені будівельні роботи не виконав.
Пунктом 5.1.2 договору від 15.09.2008 року передбачалося, що у випадку, якщо відповідачем не буде виконаний розрахунок за виконані роботі позивачем, передбачені п. 1.1 договору, відповідач ПП «Дніпропостачупаковка»передає у власність позивача будівлю по АДРЕСА_1.
Позивач не одноразово звертався до відповідача з проханням погасити суму заборгованості за надані послуги, однак щоразу у відповідь відповідач пояснював, що не має можливості на даний момент сплатити суму заборгованості. Додатково повідомив позивача, що як тільки з'явиться можливість одразу ж розрахується в повному обсязі, у разі неможливості здійснити такий розрахунок передасть будівлю, вказану в п. 5.1.2 договору, у власність позивача. На теперішній час відповідач суму заборгованості перед позивачем за наданні послуги не погасив.
Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та вимоги.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За відповідачем ПП «Дніпропостачупаковка»на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.06.2006 року, виданого згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.05.2006 року, зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Належне ПП «Дніпропостачупаковка»нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,0527 га по АДРЕСА_1, що надана відповідачеві відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.03.2001 року. Згідно п. 2.1 договору оренди земельна ділянка надається в оренду до 18.01.2016 року.
На виконання умов договору від 15.09.2008 року позивач провів будівельно-ремонтні роботи по добудуванню та переобладнанню нерухомого майна по АДРЕСА_1. Так, позивачем були побудовані: прибудова літ. А?-1, ганки літ. а4, а5, сходи з майданчиком літ. а1, а також проведено: улаштування двірних пройомів в капітальній стіні літ.А-2, А'-1 №3,11,22, улаштування тераси А'-1.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно висновків спеціаліста ОСОБА_2 від 05.12.2011 року (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8466/09 ФДМУ від 03.04.2009 року), встановлено, що конструктивні елементи (фундаменти, стіни, покриття, дах) придатні для експлуатації по функціональному призначенню та не потребують ремонту. Досліджувані приміщення відповідають будівельним нормам та правилам, не суперечать вимогам ДБН 79-92, ДБН 360-92**, ДБН А.3.1-3 94.
Під час розгляду даної справи відповідач пояснив, що погасити борг не має можливості, тому відповідно до умов договору від 15.09.2008 року запропонував передати об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 позивачу у власність. У зв'язку з чим, позивачем було уточнено свої позовні вимоги у відповідній частині.
Отже, судом встановлено, що свої зобов'язання за договором від 15.09.2008 року позивач ОСОБА_1 виконала в повному обсязі, відповідач у свою чергу умови договору не виконав. За таких обставин право власності на об'єкти нерухомого майна: літ.А-2 , А'-1, А?-1 адміністративно-торгівельний комплекс з продажу непродовольчих товарів загальною площею 466,1 мІ, з яких самовільно побудовані: прибудова літ. А?-1, ганки літ. а2, а3, а4, а5, літ.а1 - сходи з майданчиком, а також переобладнані: улаштування двірних пройомів в капітальній стіні літ.А-2, А'-1 №3,11,22, улаштування тераси А'-1, розташовані по АДРЕСА_1, переходить до ОСОБА_1 згідно п. 5.1.2 договору на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Згідно ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається приналежної йому майном. Власник має право робити відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 182, 328, 376 ЦК України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкти нерухомого майна: літ. А-2, А'-1, А?-1 адміністративно-торгівельний комплекс з продажу непродовольчих товарів загальною площею 466,1 мІ, з яких самовільно побудовані: прибудова літ. А?-1, ганки літ. а2, а3, а4, а5, літ.а1 - сходи з майданчиком, а також переобладнані: улаштування двірних пройомів в капітальній стіні літ.А-2, А'-1 № 3, 11, 22, улаштування тераси А'-1, розташовані по АДРЕСА_1, без прийняття в експлуатацію.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Галічий