Справа № 2-6323/11
(заочне)
18 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В.
при секретарі - Горбатенко Д.К.
розглянувши за участю представника позивача у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про встановлення факту, визнання права власності на гараж,-
Позивач звернувся з позовом до виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради про встановлення факту, визнання права власності на гараж в якому зазначив, що членом кооперативу був гр.ОСОБА_2, який помер і залишив у спадок позивачу гараж. Позивач звернувся до третьої особи і йому виготовили технічний паспорт, але йому відмовили в реєстрації права власності, що позивач вважає неправомірним, оскільки він успадкував гараж після смерті батька. Просив встановити факт належності паспорта на гараж померлому батькові та визнати за ним право власності на гараж.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та пояснив, що ОСОБА_2 був членом в автогаражному кооперативі і вніс відповідні внески до кооперативу, в цей час необхідно узаконити право власності позивача на гараж в порядку спадкування після батька. Пояснив також, що будь яких правочинів про перехід права власності від попереднього власника спірної споруди до батька позивача між ними не укладалося, пояснив, що йому відомо що ОСОБА_2 не оформляв на себе право власності на гараж. Пайові внески до кооперативу позивачем не вносилися, оскільки були внесені ОСОБА_2 До Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради, та органів управління автогаражного кооперативу з приводу отримання свідоцтва про право власності позивач не звертався. Ні спірний гараж, ні вцілому гаражний комплекс кооперативу в експлуатацію не введено. Пояснив, що звернувся з позовом саме до виконкому , оскільки гараж знаходиться саме на території Жовтневого району м.Дніпропетровська. просив встановити факт належності померлому ОСОБА_2 паспорту на гараж та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування.
Представник відповідача - виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також наявність згоди позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно дослідженого в судовому засіданні рішення реєстратора про відмову в реєстрації право власності в цілому на автогаражний комплекс який розташований в обслуговуючому кооперативі «Паризька комуна»не зареєстровано за будь якою особою. Право власності на спірний за позовом гаражний бокс окремо також не зареєстровано за будь якою особою.
Згідно вимог ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що жодних правочинів між попереднім власником гаражного боксу НОМЕР_1 в обслуговуючому кооперативі «Паризька комуна»та позивачем не укладалося.
Позивач до виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради з проханням оформити право власності та про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно не звертався.
Позивач до органів управління автогаражного кооперативу до компетенції яких належить вирішення питань пов'язаних з переходом права власності від кооперативу до інших осіб з приводу вирішення питання про перехід до нього права власності на спірний гараж не звертався.
У відповідності до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, будівлі, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом встановлено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно - технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва ( далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об'єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю свідоцтва.
Відповідно до п. 1.6 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 0.18.02.2002 року за № 157/6445 (із змінами та доповненнями) «Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти».
Також оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування, фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.
Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено ч.2 п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 22 вересня 2004 року № 1243, полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортним магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно - технічного оснащення відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Спірний за позовом гараж не було введено в експлуатацію, що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні.
Оцінюючи позовні вимоги в частині встановлення факту належності паспорту на спірний гараж ОСОБА_2 суд приходить до наступного. Правовстанавлюючим документом на нерухоме майно є відповідне свідоцтво про право власності , договір купівлі продажу. Паспорт на гараж не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, оскільки є технічним документом, що є додатком безпосередньо до свідоцтва про право власності, договору купівлі продажу тощо. Таким чином відсутні підстави для встановлення факту належності паспорту на гараж , який не є правовстановлюючим документом і його належність будь якій особі не породжує виникнення права власності чи іншого речового права. Тому у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Таким чином , оскільки факт порушення відповідачем прав свобод чи інтересів позивача не знайшов свого підтвердження , жодних правових підстав для задоволення позову судом не встановлено , а позивачем не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати при відмові в задоволенні позову повинні покладатися на позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про встановлення факту, визнання права власності на гараж - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий: суддя