Справа № 2-10173/11
05 грудня 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Галічого В.М.
При секретарі -Пилипенко Г.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -
У листопаді 2011 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах. 19.07.2011 року вона звільнилася за власним бажанням, однак при звільненні їй не виплатили заробітну плату за один місяць. На підставі зазначеного просила суд стягнути з відповідача на її користь наявну заборгованість по заробітній платі в сумі 2150 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, а також моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, на їх задоволенні наполягала.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк»у трудових відносинах. Так, згідно наявних в матеріалах справи копій трудової книжки, трудового договору від 11.04.2011 року, наказу від 19.07.2011 року (а.с. 5-8), позивач наказом від 08.04.2011 року № Э.DN-КП-2011-587 була прийнята відповідачем на посаду старшого спеціаліста Департаменту розвитку Регіональних Підрозділів Головного офісу. Наказом від 19.07.2011 № Э.DN-УВ-2011-683 позивач ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власним бажанням з 01.08.2011 року відповідно до ст. 38 КЗпП України -за власним бажанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до довідки, наданої представником відповідача, 05.08.2011 року на зарплатну картку позивача була перерахована її заробітна плата за останній місяць роботи (липень 2011 року) у розмірі 1 659, 04 грн. 08.08.2011 року була перерахована інша частина заробітної плати ОСОБА_1 та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 570,09 грн. Отже загалом відповідачем перераховано на зарплатну картку позивача 2 229, 13 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем не надано будь-яких доказів щодо перешкоджання відповідачем в отриманні нею заробітної плати.
Разом з цим суд прийшов до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі за липень 2011 року у розмірі 2 229, 13 грн. з огляду на наступне.
З пояснень представника банку та наданої нею довідки вбачається, що заробітна плата була перерахована на зарплатну картку позивача. Однак згідно п. 9.1 Тимчасового порядку дій служб банку при звільненні працівника, працівник, який звільняється з банку, повинен здати зарплатну та корпоративну картку. Втім, представником банку не надано доказів того, що зарплатну та корпоративну картку позивач повернула до банку, як і те, що вказані картки знаходяться в користуванні у позивача.
Позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт затримки розрахунку по заробітній платі.
Судові витрати у справі відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в доход держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 83, 113, 116, 2371 КЗпП України, ст. 22 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_1 2.229, 13 грн. (дві тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 13 коп.) заробітної плати.
Рішення у межах суми заробітної плати за один місяць -допустити до негайного виконання.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»в доход держави 188, 20 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Галічий