Справа № 2-5867/11
4 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м.Дніпропетровськ у складі: головуючого судді Трещова В.В.,
при секретарі Горбатенко Д.К.,
за участю позивача та відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого з врахуванням уточнень у судовому засіданні зазначила, що 3 травня 2010 року відповідачем було спричинено їй тілесні ушкодження, чим спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 25000 гривень і просить стягнути її з відповідача.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові, просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що дійсно 3 травня 2010 року між ним та позивачкою відбувся конфлікт, в ході якого сторони в грубій формі з'ясовували свої стосунки, але тілесних ушкоджень він позивачці не спричиняв, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких послався на безпідставність позову та недоведеність позовних вимог.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що 3.05.2010 року їй подзвонила ОСОБА_1 і попросила приїхати до неї додому і коли через 30-40 хвилин вона під'їхала, то побачила, що ОСОБА_1 стоїть в під'їзді біля своєї квартири. При цьому у ОСОБА_1 були тілесні ушкодження в вигляді синців , садна та сліди крові. Свідок забрала ОСОБА_1 і власною машиною відвезла до лікарні, при цьому ОСОБА_1 по дорозі до швидкої втрачала свідомість, скаржилася на головний біль та запаморочення. ОСОБА_1 розповіда їй , що дані тілесні ушкодження їй спричинив відповідач ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що зі слів позивачки їй відомо, що 3.05.2010 року відповідач спричинив їй тілесні ушкодження під час сварки. Пізніше вона їздила з позивачкою забирати її власні речі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 3.05.2010 року її чоловіку ОСОБА_6 подзвонив відповідач, а потім слухавку взяла позивачка. Пізніше ОСОБА_6 розповів свідку, що в квартирі у ОСОБА_2 відбувається скандал, він чув крики, лайку, а потім позивач попросила викликати міліцію, оскільки відповідач її бив. Через 2 дні вона особисто побачила тілесні ушкодження на позивачці і остання розповіла їй, що її побив ОСОБА_2
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що зі слів позивачки їй відомо, що в травні 2010 року її побив ОСОБА_2 і вигнав з дому, потім вона близько 4 місяців проживала у сторонніх людей, дуже хвилювалася з приводу її побиття, не маючи можливості повернутися до власної квартири більшість часу проводила на роботі.
Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до наступного.
10.05.2010 року дільничим інспектором РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області Дюбарь С.І. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 296 КК України, в зв'язку з відсутність складу вказаного злочину. При цьому , даною постановою було підтверджено факт спричинення відповідачем у даній справі легких тілесних ушкоджень позивачці при обставинах вказаних у її заяві.
Згідно висновку фахівця судово-медичного експерта № 1472 від 4.05.2010 року у позивачки ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження в вигляді синців та садна, які могли бути спричинені за обставин вказаних позивачкою.
Згідно довідки приймального відділення клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги від 3.05.2010 року та листа головного лікаря КОСМП Тилика С.А. на адресу ОСОБА_9 позивач ОСОБА_1 3.05.2010 року звернулася до вказаного відділення з приводу отриманих тілесних ушкоджень і їй було надано першу медичну допомогу. Від госпіталзіції позивач відмовилась.
Судом встановлено, що 3 травня 2010 року близько 11 годин в квартирі АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 в ході виниклої між сторонами сварки наніс позивачці ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження в вигляді синців та садна. Вказане підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а саме : поясненнями позивача ОСОБА_1, висновком фахівця судово-медичного експерта № 1472 від 4.05.2010 року, показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3,ОСОБА_5, ОСОБА_7, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.05.2010 року, листом головного лікаря КОСМП Тилика С.А. на адресу ОСОБА_9, довідкою приймального відділення клінічного об'єднання швидкої медичної допомоги від 3.05.2010 року.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з скаргою приватного звинувачення про притягнення відповідача ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину передбаченого ст.125 КК України. Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.06.2010 року провадження по даній скарзі було припинено в зв'язку з неявкою заявниці в судове засідання.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Оцінюючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 гривень суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню частково в розмірі 2500 гривень, оскільки позивачкою не надано, а судом не встановлено належних та достатніх доказів заявленого позивачкою розміру спричиненої їй моральної шкоди відповідачем. Суд вважає що в даному випадку розмір моральної шкоди спричиненої відповідачем позивачці становить 2500 гривень, оскільки саме така сума буде необхідною і достатньою та буде відповідати розміру моральної шкоди позивачки.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 309 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень у якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати з оплати державного мита в сумі 51 гривня та 75 гривень витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська .
Головуючий: суддя