20.06.2012
Справа № 212/8488/2012
20.06.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі головуючого судді Саблука С.А.,
при секретарі Храновській І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності, -
До Ленінського районного суду м. Вінниці звернулася з позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, являється власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,9 кв.м., право власності на яку зареєстроване в КП «ВООБТІ»і записано в реєстрову книгу за № 1833, №545 згідно договору купівлі-продажу, від 14 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 в реєстрі за № 1373.
До складу купленої квартири входили коридор 4-1 площею 13,4 кв.м., житлова кімната 4-2 площею 16,2 кв.м., кухня 4-3 площею 8,8 кв.м., житлова кімната 4-4 площею 13,0 кв.м., житлова кімната 4-5 площею 10,2 кв.м., ванна 4-6 площею 2,6 кв.м., туалет 4-7 площею 1,4 кв.м., балкон 2,3 кв.м.балкон 1,0 кв.м.
Згодом ОСОБА_1, переобладнала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, в офіс - магазин.
Для здійснення перепланування вона звернулась до фахівців в будівельній галузі, які розрахували у відповідності до всіх будівельних, протипожежних, санітарних норм що діють в Україні переплановані приміщення офісу - магазину та зробили відповідні будівельні роботи.
Після проведення будівельних робіт приміщення офісу - магазину в багатоквартирному житловому будинку літ. «А»№111а в АДРЕСА_1, склали на 1-му поверсі торгівельна зала 4-1 площею 25,8 кв.м., кабінет 4-2 площею 5,2 кв.м., санвузол 4-3 площею 2,6 кв.м., торгівельна зала 4-4 площею 37,3 кв.м., підсобне приміщення 4-5 площею 6,7 кв.м., загальною площею 77,6 кв.м.
Позивачка зверталась до виконкому Вінницької міської ради, для прийняття в експлуатацію перепланованої квартири АДРЕСА_1 в офіс магазин, на що, отримала перелік документів, які потрібно було підготувати до перепланування і чого вона не зробила в повному об'ємі.
Проте Відповідач пояснив, що не прийме в експлуатацію вищевказані приміщення офісу магазину та не видасть відповідне свідоцтво про право власності, оскільки як стверджує останній, Позивач не дотрималась державно-будівельних норм при здійсненні перепланування квартири в приміщення офісу магазину. Наведені обставини й стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.
В судовому засідання представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник виконавчого комітету вінницької міської ради поклався на розсуд суду.
В ході розгляду справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно висновку №1184 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 30.05.2012 року. Подільським центром судових експертиз, Нежитлові приміщення №4 по АДРЕСА_1, загальною площею 77,6 м2, а саме : торгівельна зала 1 - 25,8 м2, кабінет 2 - 5,2 м2, санвузол 3 - 2,6 м2, торгівельна зала 4-37,3 м2, підсобне приміщення 5 - 6,7 м2, переобладнані з дотриманням вимог Державних будівельних норм України, знаходяться в задовільному стані та придатні для експлуатації за призначенням.
Архітектурно - планувальні, конструктивні рішення та інженерне забезпечення при переобладнанні нежитлових приміщень №4 по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, загальною площею 77,6 кв. м., а саме : торгівельна зала 1 - 25,8 м2, кабінет 2 - 5,2 м2, санвузол З - 2,6 м2, торгівельна зала 4 - 37,3 м2 , підсобне приміщення 5 -6,7 м", відповідають будівельним нормам України.
При переобладнанні нежитлових приміщень №4 по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, загальною площею 77,6 м2, а саме ; торгівельна зала 1 - 25,8 м2, кабінет 2 - 5,2 м2, санвузол 3 - 2,6 м , торгівельна зала 4 - 37,3 м2, підсобне приміщення 5 - 6,7 м1,- враховані заходи щодо санітарно - гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки населення.
Відповідно до вимог ст. 182 ЦК України, а також ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»слідує, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється лише за умови наявності правовстановлюючих документів.
Відповідно до п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за хчаявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
У відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», облік та реєстрація майна належить до повноважень відповідних рад.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається власністю на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватись, розпоряджатись та володіти своїм майном.
Відповідно до ч. 1 п.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 376 ЦК України на вимогу землекористувача земельної ділянки суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити вимогу про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Враховуючи вищевикладене а також те, що відсутність правовстановлюючих документів на переплановані приміщення офісу - магазину, порушує права позивачки щодо володіння, користування та розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна. Враховуючи відповідність приміщень офісу - магазину будівельним протипожежним та санітарним вимогам, діючим в Україні, відсутність скарг та заперечень, суд вважає вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими що підлягають до задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 357, 358 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення офісу магазину №4 в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1, літ. «А», які в цілому складаються з приміщень на 1-му поверсі торгівельна зала 4-1 площею 25,8 кв.м., кабінет 4-2 площею 5,2 кв.м., санвузол 4-3 площею 2,6 кв.м., торгівельна зала 4-4 площею 37,3 кв.м., підсобне приміщення 4-5 площею 6,7 кв.м., загальною площею 77,6 кв.м.
Судові витрати залишити за ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення.
Суддя :