Справа № 2-6875/2011
19 квітня 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Трещова В.В.
при секретарі - Горбатенко Д.К.
розглянувши за участю позивача та третіх осіб у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Авіаагрегат", виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, КП "ДБТІ" Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства "Авіаагрегат", виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, КП "ДБТІ" Дніпропетровської обласної ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначив, що 16.04.1993 р. на підставі розпорядження виконкому Дніпропетровської міської ради № 38 була приватизована квартира АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло були: ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_5. ОСОБА_3. ОСОБА_4.
Дана квартира була приватизована членами сім'ї, а тому відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»належала вказаним особам на підставі спільної сумісної власності. Ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачає, що розмір частки в праві сумісної власності кожного зі співвласників не визначений. Відповідно до вимог статті 355 ЦК України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб належить їм на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України вважається, що частки кожного зі співвласників в спільному майні є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності між ними укладено не було, а тому слід вважати, що частки, які їм належали в спільному сумісному майні, були рівними, але документально не оформленими.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 Спадкоємцем після її смерті був лише її син -ОСОБА_1, як спадкоємець за законом першої черги. Так як спадкоємець був зареєстрований разом з померлою та постійно проживав з нею на момент смерті, він спадщину прийняв на підставі ст. 1268 ЦК України, але юридично її не оформив тобто не отримав свідоцтво про право на спадщину.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 372 ЦК України майно, що перебуває в спільній сумісній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності припиняється. Але у відносинах, які виникли після смерті ОСОБА_6 поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладення відповідної угоди між співвласниками неможливий у зв'язку з її смертю. Ця обставина заважає оформити спадкові права у позасудовому порядку, тому як передумовою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину є отримання в бюро технічної інвентаризації витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який встановлює частку кожного зі співвласників у спільному майні. У зв'язку з тим, що квартира належала співвласникам на праві спільної сумісної власності частки кожного з них не були визначені, це підтверджує витяг БТІ отриманий 06.08.2010 р., в якому не були зазначені частки, які належали в даній квартирі кожному із співвласників. В зв'язку з даною обставиною 10.08.2010р. нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - в видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_1 Свою відмову нотаріус мотивував тим, що згідно із Інструкцією про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину лише після визначення (виділення) частки померлого в спільному майні, а тому видати свідоцтво про право на спадщину можливо лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Отже, без визначення часток співвласників в спільному майні позивач не має можливості оформити спадщину після смерті матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а це означає, що він має право користування спадковим майном. Відповідно до п. З ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні просив суд :припинити право спільної сумісної власності на підставі якої співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6. ОСОБА_3, ОСОБА_4 належала АДРЕСА_1; визначити, що частки співвласників у спільній частковій власності на квартирі АДРЕСА_1 є рівними та складають: частка ОСОБА_1 - 1/5; частка ОСОБА_2 - 1/5; частка ОСОБА_6 - 1/5, частка ОСОБА_3 -1/5; частка ОСОБА_4 - 1/5.; Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Треті особи в судовому засіданні висловили думку, що позов підлягає задоволенню.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали даної цивільної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 16.04.1993 р. на підставі розпорядження виконкому Дніпропетровської міської ради № 38 була приватизована квартира АДРЕСА_1. Співвласниками даної квартири згідно свідоцтва про право власності на житло були: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Дана квартира належала вказаним особам на праві спільної сумісної власності. Ч. 1 ст. 368 ЦК України передбачає, що розмір частки в праві сумісної власності кожного зі співвласників не визначений. Відповідно до вимог статті 355 ЦК України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб належить їм на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України вважається, що частки кожного зі співвласників в спільному майні є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Договорів про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності між ними укладено не було, а тому є підстави вважати, що частки, які їм належали в спільному сумісному майні, були рівними.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 Спадкоємцем після її смерті був лише її син -ОСОБА_1, як спадкоємець за законом першої черги. Так як спадкоємець був зареєстрований разом з померлою та постійно проживав з нею на момент смерті, він вважається таким, що спадщину прийняв на підставі ст. 1268 ЦК України.
Згідно із ст. 372 ЦК України майно, що перебуває в спільній сумісній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності припиняється. Але у відносинах, які виникли після смерті ОСОБА_6 поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладення відповідної угоди між співвласниками неможливий у зв'язку з її смертю. Ця обставина заважає оформити спадкові права у позасудовому порядку
10.08.2010р. нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії - в видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю ОСОБА_1 Свою відмову нотаріус мотивував тим, що нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину лише після визначення (виділення) частки померлого в спільному майні, а тому видати свідоцтво про право на спадщину можливо лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. Отже, без визначення часток співвласників в спільному майні позивач не має можливості оформити спадщину після смерті матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а це означає, що він має право користування спадковим майном. Відповідно до п. З ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином суд приходить до висновку про обгрунтованність позовних вимог і необхідності їх задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_6на квартиру АДРЕСА_1.
Визначити, що частки співвласників у спільній частковій власності на квартирі АДРЕСА_1 є рівними та складають: частка ОСОБА_1 - 1/5; частка ОСОБА_2 - 1/5; частка ОСОБА_6 - 1/5, частка ОСОБА_3 -1/5; частка ОСОБА_4 - 1/5.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом п'яти днів.
Суддя В.В. Трещов