Справа № 2-9840/2011
(заочне)
16 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Галічого В.М.
при секретарі - Пилипенко Г.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
18.10.2011 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач у позовній заяві посилалась на те, що 22.12.2001 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, про що зроблено відповідний актовий запис № 1209. Від шлюбу з відповідачем мають сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2011 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинились. Позивач проживає окремо від відповідача, спільне господарство не ведеться. З урахуванням викладеного, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1000,00 гривень щомісячно та до досягнення ним повноліття, починаючи з дня подання позову.
Позивач у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача за правилами постановлення заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач.
Неповнолітня дитина мешкає зі своєю матір'ю та знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ст. ст. 180, 182, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а розмір щомісячних аліментів визначається судом і в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.
Судом в ході судового засідання було встановлено, що відповідач має постійне місце роботи та його щомісячний дохід складає приблизно 1500,00 грн., що підтверджується довідкою про доходи наявної в матеріалах справи.
При вирішенні можливості задоволення позову, суд виходить з доведеності обставин, що свідчать про фінансову можливість відповідача утримувати неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно ст. 181, ч. 1 ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, починаючи від дня пред'явлення позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову та проводячи стягнення до досягнення сином повноліття. В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідно до діючого законодавства батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.
Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред'явлені позову була звільнена від сплати судових витрат, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
При постановлені даного рішення суд керується вимогами ч. 1 ст. 61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі, не підлягають доказуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 183, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, аліменти на утримання його неповнолітнього сина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуючи аліменти на користь матері дитини ОСОБА_1, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, а саме з 18.10.2011року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення у межах суми платежу за один місяць -допустити до негайного виконання.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме, рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: В.М. Галічий