Справа № 2-9849/10
02 листопада 2011 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Галічого В.М.
При секретарі -Пилипенко Г.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним та визнання права власності, -
У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що у травні 2007 року він домовився із відповідачкою ОСОБА_2 про придбання у неї автомобіля марки «Хонда Акорд», держ. номер НОМЕР_1, за 16000 грн. Отримавши частину суми відповідач видала позивачу генеральну довіреність на користування та розпорядження автомобілем. Однак отримавши всю обумовлену суму, відповідачка відмовилася переоформити на позивача автомобіль, мотивуючи тим, що позивач невчасно з нею розрахувався та зажадала від позивача додаткової суми грошових коштів у якості штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов придбання автомобіля.
З урахуванням викладеного, а також те, що позивач повністю розрахувався за автомобіль, останній просив суд визнати генеральну довіреність вдаваним правочином та визнати вказану довіреність договором купівлі-продажу автомобіля. Крім того, просив суд визнати його покупцем автомобіля «Хонда Акорд», держ. номер НОМЕР_1, а також визнати за ним право власності на автомобіль.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечувала, підтвердила обставини викладені у позовній заяві.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки «Хонда Акорд», 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 16). У травні 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто згоди на купівлю-продаж вказаного автомобілю за 16000 грн., що підтверджується розпискою від 11.05.2007 року (а.с. 13), яку надала позивачу відповідач. Так, в ній відповідач зазначила, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 8000 грн. у рахунок оплати 16000 грн. -загальної вартості автомобіля «Хонда Акорд», державний номер НОМЕР_1, що продавався нею. Залишок суми, який складав 8 000 грн., позивач мав сплатити до кінця травня 2007 року.
30.05.2007 року у рахунок сплати вартості автомобіля у загальній сумі 16000 грн., позивач сплатив відповідачу ще 5000 грн., що підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_2 (а.с. 14). У цей же день відповідач надала позивачу довіреність, що посвідчена нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, за текстом якої ОСОБА_2 за попередньо досягнутою домовленістю з ОСОБА_1 уповноважила останнього користуватися, а також розпоряджатися від її імені (продати, обміняти, здавати в оренду, позичку, заставляти в забезпечення її зобов'язань, тощо) належним їй на праві власності автомобілем марки «Хонда Акорд». Строк дії довіреності -до її припинення або скасування (а.с. 12).
Позивач ОСОБА_1 не мав змоги вчасно розрахуватися із відповідачем та останній розрахунок за автомобіль здійснив лише через п'ять місяців, а саме 30.10.2007 року, надавши відповідачу останню обумовлену договором суму у розмірі 3000 грн., про що відповідач видала позивачу розписку (а.с. 15).
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З 30.05.2007 року позивач став вільно користуватися автомобілем у своїх цілях, купував запасні частини, проводив ремонти, ТО, та після сплати останньої частини вартості автомобіля збирався переоформити придбаний автомобіль, але не зробив це за браком коштів.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
На підтвердження купівлі-продажу автомобіля відповідачем були здійснені дії щодо передачі автомобіля позивачу, останнім автомобіль був прийнятий та протягом деякого часу була передана відповідачу вся обумовлена сума вартості автомобіля, відповідачем ОСОБА_2 була надана позивачу генеральна довіреність на автомобіль. Зазначене свідчить про те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу автомобіля у простій письмовій формі.
Згідно ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до положень п. 25 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
Отже, правочин щодо надання довіреності відповідачем -є удаваним.
Згідно зі ст. 220 ЦК України, у разі якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З урахуванням положень зазначених норм, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі (а.с. 2, 3) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 203, 204, 220, 235, 328, 334, 638 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р., ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Правочин, що вчинений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за довіреністю на право управління та розпорядження автомобілем марки «Хонда Акорд», 2005 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, від 30.05.2007 року, - визнати удаваним.
Визнати, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 30.05.2007 року фактично укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки «Хонда Акорд», 2005 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
Визнати ОСОБА_1 покупцем автомобіля марки «Хонда Акорд», 2005 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Хонда Акорд», 2005 року випуску, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 280, 00 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Галічий