"19" червня 2012 р. м. Київ К/9991/12727/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівГашицького О.В.
Цуркана М.І.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Хотинському районі Чернівецької області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2010 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 24 лютого 2011 року,
У серпні 2010 року ОСОБА_4 у Хотинському районному суді Чернівецької області пред'явила позов до УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за 2006-2010 роки.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 до УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії частково задоволено.
Стягнуто з УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області на користь ОСОБА_4 недотриманого підвищення до пенсії за період з 30 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", врахувавши раніше проведені виплати.
Стягнуто з УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області на користь ОСОБА_4 51 грн. оплаченого нею державного мита та 120 грн. витрачених нею на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 24 лютого 2011 року апеляційну скаргу УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області задоволено частково.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2010 року в частині стягнення недоотриманого підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 30 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року змінено, викладено резолютивну частину постанови в такій редакції:
"Визнати протиправною відмову УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 30 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року.
Зобов'язати УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 30 серпня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 серпня 2010 року".
У касаційній скарзі УПФ України в Хотинському районі Чернівецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року та з 1 січня по
22 травня 2008 року ОСОБА_4 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки підвищення до пенсії у 2006 році не було впроваджено, а норма відповідного Закону, якою передбачено це право, у 2007, 2008 роках була зупинена та змінена. Право ОСОБА_4 на підвищення до пенсії відповідно до Закону було відновлено лише з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Відповідно до статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії "дитина війни". Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорії громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не був визначений та відповідні зміни з цього питання у 2009 році у зазначену постанову не вносилися.
Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з
1 січня 2009 року підлягала застосуванню у попередній редакції.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то апеляційний суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Проте, правильно застосувавши норми матеріального права, суди допустили процесуальне порушення, залишивши без уваги вимоги позивача про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
ОСОБА_4 у Хотинському районному суді Чернівецької області пред'явила позов 30 серпня 2010 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 з 30 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 1 серпня 2010 року Хотинський районний суд Чернівецької області та апеляційний суд, який переглядав постанову суду першої інстанції, зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України не врахували й не вирішили питання про поновлення ОСОБА_4 строку звернення до суду з адміністративним позовом у частині вимог за вказаний період, як того просив позивач.
Між тим, на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду наполягав відповідач.
У зв'язку з цим рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог позивача за період з 30 серпня 2007 року по 31 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 серпня 2009 року підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий судовий розгляд у відповідній частині до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області задовольнити частково.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 вересня 2010 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 24 лютого 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Цуркан М.І.