"19" червня 2012 р. м. Київ К/9991/12489/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівГашицького О.В.
Цуркана М.І.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі -УПФ) України в Кролевецькому районі Сумської області про стягнення підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Кролевецькому районі Сумської області на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 27 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року,
У січні 2009 року ОСОБА_4 у Кролевецькому районному суді Сумської області пред'явила позов до УПФ в Кролевецькому районі Сумської області про стягнення підвищення до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплати за 2007-2008 роки в сумі 2612,30 грн.
Постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 27 лютого 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, позов ОСОБА_4 до УПФ в Кролевецькому районі Сумської області про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність УПФ в Кролевецькому районі Сумської області щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни ОСОБА_4
Зобов'язано УПФ в Кролевецькому районі Сумської області здійснити нарахування ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 з 22 травня 2008 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
У касаційній скарзі УПФ в Кролевецькому районі Сумської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що ОСОБА_4 народилася у 1942 році і відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула правового статусу особи, передбаченого цим Законом.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року
№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
Отже, у період з 01 січня по 09 липня 2007 року та з 01 січня по 22 травня 2008 року ОСОБА_4 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки норма відповідного Закону у 2007, 2008 роках, якою передбачено це право, була зупинена та змінена. Право ОСОБА_4 на виплату підвищення до пенсії у встановленому Законом розмірі відновлено лише з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Проте, правильно застосувавши норми матеріального права, суди допустили процесуальне порушення, залишивши без уваги вимоги позивача про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
ОСОБА_4 до Кролевецького районного суду Сумської області подала позов 09 січня 2009 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 з 09 липня по 31 грудня
2007 року Кролевецький районний суд Сумської області та апеляційний суд, який переглядав постанову суду першої інстанції, зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України не врахували й не вирішили питання про поновлення ОСОБА_4 строку звернення до суду з адміністративним позовом у частині вимог за вказаний період, як того просила позивач.
Між тим, на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду наполягав відповідач.
У зв'язку з цим рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог позивача за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий судовий розгляд у відповідній частині до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 27 лютого 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про стягнення підвищення до пенсії у частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення судів у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Гашицький О.В.
Цуркан М.І.