"26" червня 2012 р. м. Київ К/9991/12404/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
та секретаря Бруя О.Д.,
за участю: представника управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області -Ємчук Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2011 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання нарахувати на виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 16.04.2010, вимогам статей 212, 213 КАС України,
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання нарахувати на виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 16.04.2010.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2011 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.05.2008 по 16.04.2010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 рішення суду першої інстанції було скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Чечельницького РВ УМВС України у Вінницькій області та зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 18.05.2009 та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 19.05.2009 по 16.04.2010.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницький районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області подали касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг та заперечення на них, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 05 січня 2007 року ОСОБА_3 було звільнено з посади начальника відділення карного розшуку Чечельницького РВ УМВС України у Вінницькій області на підставі статті 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за дискредитацію звання рядового і начальницького складу.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009, визнано не чинними накази начальника УМВС України у Вінницькій області № 243 від 22.05.2006 та № 4 о/с від 05.01.2007 про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади та зобов'язано керівника УМВС України у Вінницькій області їх скасувати.
Наказом начальника ГУ МВС України у Вінницькій області від 16 квітня 2010 року № 56 о/с було скасовано накази начальника УМВС України у Вінницькій області № 243 від 22.05.2006 та № 4 о/с від 05.01.2007 та поновлено останнього на посаді начальника відділення карного розшуку Чечельницького РВ УМВС України у Вінницькій області з 05.01.2007, та звільнено позивача у відставку за віком відповідно до пункту «а»статті 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Судами встановлено, що підставою для відмови у виплаті позивачеві грошового забезпечення за час вимушеного прогулу було те, що постанова Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2007 року не містила вимоги про зобов'язання відповідачів здійснити такі дії.
Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011 скасовано постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2009, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2011 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними та скасування наказів начальника УМВС України у Вінницькій області № 243 від 22.05.2006 та № 4 о/с від 05.01.2007 та поновлення на займаній посаді. Зазначена постанова вступила в законну силу.
Враховуючи викладене та обставини, встановлені в постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2011, зокрема, відносно того, що накази є правомірними, і відповідно, ОСОБА_3 було звільнено законно, та які в силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування, колегія суддів зазначає про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання нарахувати на виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 16.04.2010, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2011 та постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011, із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційні скарги управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2011 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання нарахувати на виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 16.04.2010 -скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області та Чечельницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про зобов'язання нарахувати на виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05.01.2007 по 16.04.2010 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко