Справа № 2-1322/11
Провадження №2/408/174/12
"21" червня 2012 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі:
головуючого Сільченко В. Є.
при секретарі Столбова М. В., за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представника відповідачів ОСОБА_3
за участю третьої особи ОСОБА_4 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи : Виконком Дзержинської районної у місті ради, Криворізька міська рада Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю , суд -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5 10.05.2011 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи : Виконком Дзержинської районної у місті ради, Криворізька міська рада Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилається на те, що їм, позивачам о справі, належить на праві приватної спільної сумісної власності квартира ¹ 17 у будинку АДРЕСА_1. Відповідачі по справі є їхніми сусідами, квартири яких відповідно № 19 і № 12 знаходяться на другому поверсі їхнього будинку АДРЕСА_1.
Квартира позивачів розташована на першому поверсі безпосередньо під квартирою № 19 по АДРЕСА_1 по одному стояку.
Приблизно у грудні 2009 року відповідачка розпочала будівництво по з'єднанню двох балконів квартир № 12 та № 19 по АДРЕСА_1 та їх ремонту, після чого відповідачка планує виконати облицювання балконів, для чого виконано каркас із металевого профілю. Каркас виконано так, що його конструкція закріплена нижче рівня балконних плит приблизно 50 см., розташована фактично на стіні квартири позивачів, що в свою чергу заважає потраплянню денного світла в квартиру позивачів . Між вікном і вмонтованим каркасом залишилося 20 см. Вільної стіни, що не дає можливості встановити кондиціонер.
Позивачі вважають, що дане будівництво ведеться без відповідного дозволу , без додержання санітарних та будівельних норм.
Позивачі також стверджують, що вони неодноразово звертались до відповідачів з проханням вирішити це питання мирно, але вони на компроміс не йдуть.
В 2010 році позивачі писали заяву до голови Дзержинської районної у місті Ради з питання незгоди з проведенням робіт по об'єднанню двох балконів квартир №12 і № 19 по АДРЕСА_1. Після виходу спеціаліста виконкому на місце, останнім було встановлено, що ці роботи проводяться без дозвільних документів, з порушенням вимог Закону України «про основи містобудування», в зв'язку з чим ОСОБА_7 протягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст.. 150 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Після того як до ОСОБА_7 були застосовані заходи адміністративного реагування роботи припинились, але каркас, що затіняє квартиру позивачів, не демонтований до теперішнього часу.
Головою Дзержинської районної у місті ради - С. Степанюком і начальником управління містобудування і архітектури виконкому міської ради - П. Гнатовським позивачам рекомендовано звернутися до суду .
Відповідно до п. 2 статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Позивачі вважають, що Відповідачі своїми діями порушують їхні цивільні та майнові права. Вони не можуть користуватися своєю власністю в повній мірі, так як відповідачі чинять перешкоди у цьому.
Тому позивачі звернулися до суду з даною позовною заявою, в якій просять суд зобов'язати ОСОБА_6 і ОСОБА_8 не чинити нам, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перешкод у користуванні власністю та знести каркас із алюмінієвих профілів, змонтованих при об'єднанні двох балконів квартир №12 і №19 в будинку АДРЕСА_1, який розміщений над квартирою позивачів № 17 в будинку АДРЕСА_1 і повернути балкони в колишній стан, роз'єднавши їх.
Позивачі, які були присутні у судових засіданнях, підтвердили , кожен окремо обставини справи, на позовних вимогах наполягали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Присутня у судовому засіданні представник позивачів, яка діє на підставі довіреності підтримала у повному обсязі позивачів, та зазначила, що з боку відповідачів вбачаються суттєві порушення містобудівного законодавства України, які полягають в наступному: так, відповідачі фактично виконали реконструкцію своїх балконів, об'єднавши їх в один. Відповідно до Додатку Б «Терміни і визначення» ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджених Наказом Держбуду України від 20 січня 2004 р. № 8 /чинні від 2004-07-01/ реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Оскільки загальна площа квартир відповідачів фактично змінилась у бік збільшення, ці роботи визначаються як реконструкція. Відповідачі за відповідним дозволом до органу місцевого самоврядування (Криворізької міської ради) не зверталися, проектна документація по реконструкції балконів організацією - проектувальником згідно вимог державних будівельних норм не розроблялася і належним чином місцевими органами містобудування і архітектури не затверджувалась.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про планування і забудову
територій» від 20 квітня 2000 року N 1699-ІИ (із змінами і доповненнями) і
«Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт», затв. постановою
КМУ від 30 вересня 2009 р. N 1104 /що діяли на момент проведення відповідачами в 2009 році будівельних робіт/, єдиним документом що засвідчує право на виконання будівельних робіт з будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єкту будівництва, є дозвіл на виконання будівельних робіт, який видається за заявою замовника і підрядника Дероісархбудінспекцією та її територіальними органами. У відповідачів такий дозвіл відсутній. Тому, навіть приступати до проведення будівельних робіт по об'єднанню балконів без дозволу вони не мали права.
Тому на підставі викладеного представник позивачів, просить суд задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явився.
До початку розгляду справи надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Присутній у судовому засіданні відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги не визнав, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні представник відповідачів, ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, заперечував проти позовних вимог у повному обсязі.
Та зазначив, що факт наявності перешкод користуванню власністю позивачам, спричинених діями відповідачів відсутній. Представник відповідачів також вважає, що в даному випадку не має місця факт зниження інсоляції з причини монтування металевого каркасу і об'єднання плит балконів квартир № 12 і 19 в будинку АДРЕСА_1. З боку відповідачів не було порушено ніяких норм інсоляції, площа освітлення стіни позивачів суттєво не змінилась.
Також представник відповідачів зазначив, що ствердження позивачів, щодо того, що діями відповідачів їм створюються перешкоди у користуванні власністю у зв'язку перешкоджанням збудованими конструкціями інсоляції (опроміненні сонячними променями) квартири, що їм належить, а також неможливістю встановлення кондиціонера, відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України не доведені належним чином позивачами.
Тому просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_4, в якості третьої особи, підтримує позовні вимоги позивачів, підтвердив викладені обставини справи, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники 3-х осіб: Виконкому Дзержинської районної у місті ради; Криворізької міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.
До початку розгляду справи надали заяву до суду про розгляд справи без присутності представника третіх осіб.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, їх представників, пояснення експерта, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як видно з тексту позову, позовні вимоги обґрунтовуються двома підставами: про самочинність будівництва (переобладнання) відповідачами та про створення цим позивачу перешкод у користуванні власністю.
Вдповідно до п.п.3, 6 ч. «Б» ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування відносяться до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Таким чином, посилання, зазначені у позові щодо самочинності будівництва (переобладнання, ремонту), судом беруться до уваги виключно з точки зору створення ними перешкод у користуванні власністю позивача, оскільки правом звернутися до суду з позовом щодо питань, пов'язаних з самочинним будівництвом (перебудовою) згідно ст.376 ЦК України має право виключно відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування.
Оцінюючи факт наявності перешкод користуванню власністю позивачу, спричинених діями відповідача (на думку позивача), суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, на думку суду, доказуванню у даній справі підлягають обставини щодо порушення права власності позивача діями відповідача та створення цими діями перешкод у користування позивачем своєю власністю.
Так, у позові зазначено, що діями відповідача встановлено металевий каркас на стіні квартири позивачів, яку (стіну), згідно наданих пояснень та тексту позову, позивачі вважають частиною квартири і своєю власністю.
Суд погоджується зі вказаним ствердженням, оскільки згідно ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності … опорні конструкції будинку. Таким чином, враховуючи, що стіна, на частині якої відповідачами облаштовано металевий каркас, є несучою стіною (згідно план-схем, що маються в матеріалах справи, а.с. 118-121 та ін.), тобто - опорною конструкцією будинку, і, отже, позивачі можуть розглядатися як співвласники вказаної несучої конструкції.
Разом з тим, суд вважає, що ствердження позивача про те, що діями відповідача йому створюються перешкоди у користуванні власністю у зв'язку перешкоджанням збудованими конструкціями інсоляції (опроміненні сонячними променями) квартири, що їм належить, а також неможливістю встановлення кондиціонера, відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України не доведені належним чином.
Так, як видно з матеріалів позивачі зазначають про створення перешкод у інсоляції (освітленні сонячними променями) збудованим каркасом.
При цьому, з матеріалів справи видно, що спільна довжина балконів разом з виконаною перегородкою для їх об'єднання (згідно схеми на а.с.203) складає5480мм.
Нижню частину металевого каркасу, розташовану під балконною плитою, виконано з алюмінієвого профілю UD 27 (поперечний розмір 27х27 мм), що видно з наданих сторонами фотографій та визначення чого не потребує спеціальних знань.
Таким чином, загальна площа вказаного профілю, який, на думку позивача, перешкоджає інсоляції, складає 5480 мм х 27 мм = 0,15 м2.
При цьому, загальний розмір стіни, що розташована під балконами складає: довжина - 5480 мм, висота - приблизно 2500 см (висота стелі у квартирі 2900 мм (а.с.203) - заглиблення цоколю зі слів позивачів приблизно на 400 мм).
Отже, площа вказаної стіни складає близько 5480 мм х 2500 мм = 13,7 м2.
Порівнюючи загальну площу стіни з площею профілю, розташованого під балконною плитою та перешкоджаючою (на думку позивача) інсоляції (0,15 м2) суд робить висновок, що загальна площа перед вікном квартири відповідача зменшилася у відсотковому значенні приблизно на 1,1%.
Таким чином, визначення факту зниження площі освітлення стіни на 1,1%, або на іншу близьку величину (враховуючи певну похибку розрахунків суду) не може бути оцінено судом як таке, що порушує право користування та перешкоджає інсоляції з огляду на незначний розмір такого зниження та оцінюючи його з позицій розумності, як загальної засади цивільного судочинства згідно ст.3 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни … не порушать санітарно-технічних вимог.
На вказану норму права позивач сам посилається у позові. При цьому, в ході судового засідання провести перевірку додержання санітарно-технічних вимог щодо рівня освітлення у квартирі позивача співробітниками санстанції з приводу достатності інсоляції з застосуванням відповідних засобів, у т.ч.-технічних для точного вимірювання позивачі відмовилися.
Ствердження позивачів про те, що вказаний каркас перешкоджає доступу сонячного світла до вікон квартири судом не приймаються до уваги, оскільки на фото, що надані самими позивачами ( а.с.133, верхнє фото) видно, що вікна квартири вільно освітлюються прямими сонячними променями.
Ствердження позивачів про те, що об'єднання балконів також перешкоджає доступу прямих сонячних променів суд не приймає до уваги, оскільки, враховуючи ширину проєму між балконами ( 200 мм - а.с.203, фото а.с.108 та ін.), його розташування по відношенню до вікон квартири відповідачів, наявність балконів на поверхах вище, наявність парапетів на балконах та ін. вважає, що доступ прямих сонячних променів до вікон відповідачів через проєм між балконами майже неможливий фізично незалежно від факту перепланування (ремонту, будівництва) вказаних балконів.
Оцінюючи висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної за клопотанням позивача ( 190-195), суд виходить з наступного:
Відповідно до ч.2 ст.212 ЦПК України, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Оцінюючи висновок експерта, суд зазначає, що у експертному дослідженні відсутні будь-які розрахунки, на підставі яких експерт дійшов казаних висновків.
У вказаному висновку також відсутні будь-які виміри щодо встановлення тих чи інших об'єктивних характеристик предмета дослідження.
Не зазначено жодних даних щодо встановлених норм інсоляції та її фактичного значення з урахуванням побудованого відповідачем металевого каркасу.
Дані для висновків встановлено на підставі виключно «візуального обстеження» (абз.3 розділу ІІ «Дослідження», а.с.191), характеристика зниження рівня освітлення ( інсоляції) виражена терміном «значно» (а.с.193), без застосування будь-якого конкретного чисельного показчика.
В ході допиту в судовому засіданні експерт також показала, що інструментальних замірів вона не робила, висновок виносила на підставі візуального огляду.
Висновок щодо неможливості встановлення кондиціонера надано нею з урахуванням того, що кондиціонер дійсно неможливо встановити у тому місці, у якому це бажає зробити позивач. Встановлення кондиціонеру на іншій частині стіни можливе.
Таким чином, вказаний висновок експерта з урахуванням свідчень експерта в судовому засідання не може бути оцінений судом як такий, що підтверджує доводи позивача.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що позивачем в порядку ст.ст.10,60 ЦПК України не доведено факт створення відповідачем перешкод у користуванні власністю, а тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 16, 391 ЦК України, суд, -
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи : Виконком Дзержинської районної у місті ради, Криворізька міська рада Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю - в і д м о в и т и.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу .
Суддя: В. Є. Сільченко