Справа № 2а/0270/2904/12
Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
22 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю представників сторін:
апелянта - Мазай В.М.
позивача - Люлько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької обласної громадської організації "Земляки" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області до Вінницької обласної громадської організації "Земляки" про обмеження щодо реалізації прав на мирні зібрання , -
У червні 2012 року виконавчий комітет Ладижинської міської ради Вінницької області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до громадської організації "Земляки" в якому із врахуванням уточнених позовних вимог просив заборонити відповідачу проводити мирні зібрання молоді в барі на міському пляжі 24.06.2012 року та заборонити громадській організації "Земляки" проводити дискотеку в барі на міському пляжі 24.06.2012 р. після 22:00 год.
Позовні вимоги заявник мотивував тим, що проведення на території міського пляжу в м. Ладижині мирних зібрань присвячених Дню молоді не відповідає вимогам діючого законодавства та призведе до порушень громадського порядку, прав та інтересів громадян, водночас територія міського пляжу не визначена та не пристосована для проведення масових заходів розважального характеру як в денний так і в нічний час, у зв'язку з чим унеможливиться здійснення контролю відповідними службами.
Відтак, з огляду на викладені обставини, з метою запобіганню можливим порушенням, загрози здоров'ю населення, правам та свободам інших людей позивач просив заборонити громадській організації "Земляки" проводити мирне зібрання з подальшою дискотекою в будь-якому барі на міському пляжі чи поряд з ним о 21:00 год. 24.06.2012 року.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зауважує, що кафе-бар під назвою «На пляжі» м.Ладижин, вул.Наконечна,170, в якому планується провести мирні зібрання, має всі необхідні документи визначені чинним законодавством України для проведення подібних заходів та здійснення підприємницької діяльності, крім того даний заклад працює вже тривалий час, а його територія огороджена та знаходиться у приватній власності.
Апелянт також наголошує, що обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватись судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей, водночас мирні зібрання, що планується провести апелянтом жодним чином не порушують громадський порядок та не загрожують безпеці громадян.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача - виконкому Ладижинської міської ради Вінницької області у судовому засіданні проти тверджень апелянта заперечив та посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, водночас зауважуючи, що апелянт в порушення вимог діючого законодавства в повідомленні про проведення мирного зібрання не зазначив мети проведення зборів, адреси бару на пляжі, де повинні відбуватись зібрання, та не вказав час закінчення дискотеки та кількість учасників зібрання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.06.2012 р. до Ладижинської міської ради надійшло повідомлення від 14.06.2012 року громадської організації "Земляки" про проведення 24.06.2012 р. на території міського пляжу м. Ладижина мирного зібрання молоді з подальшою дискотекою. Початок проведення мирного зібрання -21:00 година.
За результатами розгляду даного повідомлення виконавчим комітетом Ладижинської міської ради прийнято рішення № 349 від 19.06.2012 року про розгляд листа голови громадської організації "Земляки", яким відмовлено громадській організації "Земляки" проводити мирне зібрання, дискотеку в будь-якому барі на міському пляжі чи поряд з ним о 21:00 год 24.06.2012 року, рекомендував громадській організації "Земляки" в подальшому проводити заплановані масові заходи в ПКВС "Прометей", БК "Лада" та на іншій території міста, яка визначена для подібних цілей, із завчасним повідомленням про майбутні масові заходи Ладижинський виконавчий комітет.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що проведення мирного зібрання молоді з подальшою дискотекою на території міського пляжу м. Ладижин, початок о 21:00 годин 24.06.2012 р. може створити небезпеку здоров'ю населення та правам і свободам інших людей, а тому, в інтересах національної безпеки, з метою забезпечення правопорядку, запобігання вчиненню злочинів та різного роду правопорушень є необхідність вирішити питання про обмеження щодо реалізації права на таке мирне зібрання.
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
За вимогами ч. 5 ст. 182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання в інтересах національної безпеки лише у випадку, якщо проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу населенню або правам і свободам інших людей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. Об'єктами національної безпеки згідно статті 3 даного Закону є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. А згідно ст. ст. 27, 34, 49, 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується статтею 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров'ю населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України обмеження реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку: з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Крім того, оцінюючи правомірність дій виконкому Ладижинської міської ради Вінницької області, судова колегія виходить з того, що відповідно до п.3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" від 28.07.1988 року (діє відповідно до п.1 перехідних положень Конституції України, постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих законодавчих актів Союзу РСР") заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення.
В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Водночас, при вирішенні порушених питань щодо порядку організації і проведення мирних заходів, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, яку Конституційний Суд України висловив у своєму Рішенні від 19 квітня 2001 року (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання), у пункті 2 мотивувальної частини якого, розглядаючи питання щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань, - зазначив, зокрема, що проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання.
Таким чином, про відповідні зібрання та інші заходи необхідно у будь-якому випадку своєчасно сповістити (повідомити) орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, як цього вимагає стаття 39 Конституції України.
Як свідчать матеріали справи, апелянтом дотримано наведені правові норми та вчасно повідомлено позивача про заплановані мирні зібрання.
Суд апеляційної інстанції також ставиться критично до висновків суду щодо недотримання апелянтом вимог щодо оформлення письмової заяви про проведення мирних зборів, оскільки в матеріалах адміністративної справи наявна відповідна заява ВО ГО «Земляки», яка містить всі вищеперераховані умови, а саме мету, форму, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, тощо.
Крім того надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Поняття «зборів» визначено у наказі МВС України від 28.07.1994 року № 404 «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України», відповідно до якого збори - це спільна, спеціально організована невелика присутність громадян в громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних економічних, культурних та інших проблем.
Під громадським правопорядком слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму.
Тобто, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивачем - виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області, як суб'єктом владних повноважень, не доведено реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зазначеної мирної акції ВО ГО «Земляки».
Не встановлено зазначених обставин і під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, зокрема:
кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
Статтею 3 згаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи, тобто як тих, які беруть участь у зборах, мітингах, походах і демонстраціях, так і тих, які не приймають участі у мирних зборах.
Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Під громадським правопорядком слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систему правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму.
Тобто, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Приймаючи до уваги те, що право на мирні зібрання громадян є конституційно закріпленим, а також те, що виконкомом Ладижинської міської ради Вінницької області не доведено реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення мирних зборів ВО ГО «Земляки», суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку відмовляючи апелянту у проведенні мирних зібрань в приміщенні кафе-бар «На пляжі» за адресою м.Ладижин, вул.Наконечна,170.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницької обласної громадської організації "Земляки" задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області до Вінницької обласної громадської організації "Земляки" про обмеження щодо реалізації прав на мирні зібрання, скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "22" червня 2012 р. .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.