Справа № 2270/1043/12
Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
20 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та нкспертної оцінки" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" у якому просить визнати неправомірною бездіяльність державного реєстратора комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" щодо державної реєстрації права власності на квартиру та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14.02.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2, яка не є стороною по справі, подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник наголошує, що спірним рішенням суду першої інстанції скасовано реєстрацію право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, що є порушенням прав та законних інтересів апелянта як співвласника даної квартири.
Скаржник зауважує, що в порушення чинного законодавства України, її як співвласника квартири спірним судовим рішенням фактично позбавлено права власності на частину вищевказаної квартири, хоча у відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оцінюючи правомірність подання скаржником апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що хоча апелянт і не є стороною даного адміністративного спору, проте рішення суду першої інстанції, що ухвалене за результатами його розгляду, суттєво впливає на його права, свободи та інтереси, а отже відповідно до положень ст.185 КАС України вказана особа має право оскаржити в апеляційному порядку постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу від 4 червня 1997 року, посвідченого державним нотаріусом м. Мукачево, позивач - ОСОБА_3 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Судом апеляційної інстанції також з'ясовано, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 30 серпня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 та витребувано у ОСОБА_4 на користь останньої двокімнатну квартиру загальною площею 50,5 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року рішення Мукачівського районного суду Закарпатської області вказане від 30 серпня 2010 року залишено без змін.
Зазначені обставини слугували підставою для звернення позивача із заявою до державного реєстратора Комунального підприємства "Мукачівське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" із заявою про державну реєстрацію за позивачем права власності на належну їй квартиру.
Листом від 7 грудня 2011 року №196-вих за підписом директора Комунального підприємства "Мукачівське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача, ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання дій КП "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" протиправними та зобов'язання останнього вчинити дії.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та правомірності позовних вимог заявника, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон).
Так, відповідно до ч.1 ст. 19 вказаного Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Пунктом 10 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року передбачається, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Так, відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з частиною першою ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, оскільки матеріали адміністративної справи містять рішення Мукачівського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2010 року, що набрало законної сили та яким встановлено факт права власності ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру загальною площею 50,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта наведені в апеляційній скарзі.
В силу ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.