Справа № 2а/0270/1438/12
Головуючий у 1-й інстанції: Богонос М.Б.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
20 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю представників сторін:
апелянта - Лошак Г.В.
позивача - Крицький В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" до Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ОратівЛатІнвест" про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
У березні 2012 року ТзОВ "Агрофірма "Корвет" звернулось у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТзОВ "ОратівЛатІнвест" про визнання незаконним та скасувати Розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів".
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 24.04.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зауважує про неналежне повідомлення Оратівську РДА про прийняття судом першої інстанції даної справи до свого провадження, внаслідок чого остання не мала можливості скористатись своїм правом подати відповідні заперечення та пояснення по суті спірних правовідносин.
Зокрема, апелянт наголошує, що спірне розпорядження від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів" на час винесення оскаржуваного судового рішення вже мало зовсім інший зміст, оскільки самі порушення допущені при його прийнятті були самостійно усунуті Оратівською РДА.
У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник позивача - ТзОВ "Агрофірма "Корвет" проти задоволення апеляційної скарги заперечив та посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції просив у її задоволенні відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів"надано в оренду ТзОВ "ОратівЛатІнвест"с.м.т. Оратів нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки (паї) на території Угарівської сільської ради загальною площею 107,9923 га, в тому числі ділянки: № 155 - 4,8344 га; № 113 - 4,8509 га; № 23 - 4,8416 га; № 91- 4,8216 га; № 93-4,8215 га; №140 - 5,3410 га; № 103 - 4,8490 га; № 107 - 4,4072 га; № 56 -4,3870 га; № 72 - 5,3381 га; № 74- 6,2902 га; № 24 - 4,8417 га; № 222 - 4,6525 га; № 239 - 4,3941 га; № 232 - 4,5080 га; № 32 - 4,6016 га; № 14- 4,8419 га; № 98 - 5,5101 га; № 98 - 0,2901 га; № 97 - 5,8581 га; № 272 - 4,3505 га; № 247 -4,7733 га, № 178 -5,5879 га. терміном на 10 (десять) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Судом першої інстанції також встановлено, що підставою для прийняття спірного розпорядження слугувало клопотання генерального директора ТОВ "ОратівЛатІнвест" Довганя В.В. від 22 листопада 2011 року про надання в оренду земель нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів.
Водночас із п. 1 та назви розпорядження досліджено, що передані на підставі нього земельні ділянки вважалися нерозподіленими (не витребуваними), що ставило під сумнів правомірність вказаного розпорядження та слугувало підставою для звернення ТзОВ "Агрофірма "Корвет" до суду.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що Оратівська районна державна адміністрація Вінницької області приймаючи оскаржуване розпорядження вийшла за межі наданих Законом повноважень, а відтак ухвалила протиправне розпорядження від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів"
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так, позиція апелянта, що покладена в основу тверджень апеляційної скарги полягає у тому, що Оратівська РДА не повідомлялась про прийняття судом першої інстанції даної справи до свого провадження, внаслідок чого остання не мала можливості скористатись своїм правом подати відповідні заперечення та пояснення по суті спірних правовідносин.
Однак, до вказаних тверджень скаржника колегія суддів ставиться критично, оскільки матеріали справи містять відповідні відомості на підтвердження факту надсилання електронною поштою на адресу скаржника як копії ухвали про відкриття провадження у даній справі, так і копії позовної заяви з відповідними додатками, що враховуючи приписи ч.3 ст.33 КАС України дає підстави стверджувати про належне повідомлення апелянта про час та місце розгляду справи.
Крім того, матеріали справи містять телефонограму складену секретарем судового засідання Оніщенком П.А. від 02.04.2012 року, відповідно до якої апелянт повідомлявся про розгляд адміністративної справи призначеної на 13.04.2012 року, як містять і докази на підтвердження факту отримання представником апелянта повідомлень про розгляд даної справи у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними посилання скаржника, що спірне розпорядження від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів" на час винесення оскаржуваного судового рішення вже мало зовсім інший зміст, оскільки самі порушення допущені при його прийнятті були самостійно усунуті Оратівською РДА.
Так, дійсно розпорядженням Оратівської РДА від 03.04.2012 року №128 внесено зміни до спірного розпорядження від 27 грудня 2011 року № 559 "Про надання в оренду нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) на території Угарівської сільської ради за межами с. Угарів", зокрема із зазначеного списку виключено земельні ділянки, що перебували у власності інших осіб.
Водночас, виносячи вищевказане розпорядження, Оратівською РДА не враховано наступне.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно зі статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус та повноваження місцевих державних адміністрацій визначено статтею 118 Конституції України, а також Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 09 квітня 1999 року №586-XIV.
Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті у межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особам та громадянами.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 586-XIV (у редакції від 30 жовтня 2010 року, чинній на час виникнення спірних відносин) розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади надано головам обласних державних адміністрацій (стаття 33 зазначеного Закону).
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у справі, яка розглядається, голова Оратівської районної державної адміністрації фактично вийшов за межі наданих йому повноважень, вносячи зміни у власне розпорядження.
Крім цього, в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року
№ 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що зазначене вище розпорядження є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути в подальшому скасоване або змінено державною адміністрацією.
Слід зауважити, що наведена позиція кореспондується з рішенням Верховного Суду України № 21-423а11 від 05.03.2012 року.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 25 червня 2012 року .
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сторчак В. Ю.
Ватаманюк Р.В.