Справа № 2а-2212/71/12
Головуючий у 1-й інстанції: Шуригіна О.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
10 травня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькомуу районі Хмельницької області на постанову Новоушицького районного суду від 06 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькомуу районі Хмельницької області до відділу Державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції Хмельницької області про скасування постанови , -
У січні 2012 року до Новоушицького районного суду Хмельницької області надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Новоушицькому районі Хмельницької області до відділу державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
Новоушицький районний суд Хмельницької області постановою від 06.02.2012 року у задоволенні зазначеного позову відмовив.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
У відповідності до частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З наведеної норми закону досліджено, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядаються адміністративним судом, якщо розгляд таких справ законом не віднесено до юрисдикції іншого суду.
Судом встановлено, що позивач оскаржує дії та постанову державного виконавця про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
Законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконавчого провадження по виконанню судових рішень, постановлених за результатами розгляду адміністративних справ, окрім звернення з позовом до адміністративного суду.
З аналізу частини 1 статті 20 КАС України випливає, що до місцевих адміністративних судів як судів першої інстанції належать місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди.
Привила предметної підсудності адміністративних справ визначені у статті 18 КАС України.
Так, у відповідності до частини 2 статті 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Подана УПФ України у Новоушицькому районі позовна заява не стосується рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справах про адміністративні проступки та не відноситься до справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Згідно пункту 1 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 47/5 від 14 лютого 2007 року Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1577 від 14 листопада 2006 року Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відділ державної виконавчої служби Новоушицького РУЮ є державним органом.
Відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.
Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що предмет даного адміністративного спору є саме стягнення витрат на проведення виконавчих дій з боржника, що не належить до предметної підсудності Новоушицького районного суду Хмельницької області, що не враховано останнім при ухваленні спірної постанови.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що дана справа у відповідності до частини 2 статті 18 КАС України відноситься до предметної підсудності Хмельницького окружного адміністративного суду, а не Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Водночас, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта щодо протиправності спірної постанови державного виконавця від 17.11.2011 року ВП №29480917, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
За правилом ст.41 КАС України, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк (ч.5 ст.41 Закону).
З урахуванням вище наведеного, перевіривши матеріали справи та наявні в ній докази в підтвердження та спростування позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку про те, що відповідач правомірно прийняв постанову про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій.
Враховуючи викладене, а також те, що дана адміністративна справа не відноситься до предметної підсудності Новоушицького районного суду Хмельницької області, колегія суддів вважає необхідним скасувати постанову суду від 06.02.2012 року, як таку, що ухвалена неповноважним складом суду, та у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькомуу районі Хмельницької області задовольнити частково .
Постанову Новоушицького районного суду від 06 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоушицькомуу районі Хмельницької області до відділу Державної виконавчої служби Новоушицького районного управління юстиції Хмельницької області про скасування постанови, - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України у Новоушицькому районі Хмельницької області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.
/підпис/ Ватаманюк Р.В.
З оригіналом згідно:
секретар