Справа № 2а/2470/38/12
Головуючий у 1-й інстанції: Ватаманюк Р.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
14 червня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності неправомірною , -
У січні 2011 року ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо залишення його скарги від 25 серпня 2011 року № 0389 без належного розгляду, а надану відповідь неповною та без прийняття відповідного рішення; зобов'язати відповідача скаргу від 25 серпня 2011 року № 0389, розглянути по суті у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" від 2.10.1996 № 393/96-ВР (далі -Закон № 393/96-ВР).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено, а саме визнано протиправною бездіяльність Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо залишення скарги від 25 серпня 2011 року № 0389 без належного розгляду, а надану відповідь неповною та без прийняття відповідного рішення та зобов'язано Головне управління юстиції у Дніпропетровській області скаргу від 25 серпня 2011 року № 0389, розглянути по суті у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява в якій просить апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 16 березня 2012 року, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року, - без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, що 25 серпня 2011 року позивач звернувся до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з скаргою № 0389 на бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Скарга від 25 серпня 2011 року №0389 відповідачем отримана 29 серпня 2011 року.
30 вересня 2011 року позивач отримав листа від 26 вересня 2011 року № Ю-585-09, підписаного начальником Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області Зарицьким В.І.
Вказаним листом позивача повідомлено про хід примусового виконання рішення суду від 20 серпня 2001 року, та підтверджено наявність заборгованості по виплаті аліментів у розмірі 36 757,17 грн. Проте, відповідач не надав правову оцінку бездіяльності посадових осіб відділу ДВС Павлоградського міського управління юстиції у Дніпропетровській області щодо залишення без розгляду скарги позивача від 23 липня 2011 року № 0351.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно статті 1 Закону України "Про звернення громадян": громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Так, відповідно до ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.
Згідно вимог ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
В порушення вище зазначених норм Закону, відповідач не розглянув та не надав у встановлений законом строк відповідь на звернення від 25 серпня 2011 року про результати перевірки і суть прийнятого рішення, чим порушив конституційні права позивача.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Смілянець Е. С.
/підпис/ Сторчак В. Ю.
З оригіналом згідно: секретар