"28" квітня 2011 р.справа № А38/124-07
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.
при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
на постанову: господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2007р. у справі № А38/124-07
за позовом: Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
до: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, с.Хороше, Петропавлівський район, Дніпропетровська область
про: стягнення суми,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 314,77 грн. та у сумі 1700 грн.
Позов вмотивовано тим, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність з порушенням п.1 ст.3, п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: з непроведенням розрахункової операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі по тексту -РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів та невстановленням цінника на товар, що продається; окрім того, в порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»здійснює реалізацію алкогольних виробів за відсутності ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі вказаними товарами. Позивач також зазначав, що за зазначені порушення до відповідача застосовано штрафні санкції, які станом на 17.01.2007р. ним не сплачені. Тому позивач наполягав на судовому вирішенні спору.
Постановою від 10.05.2007р. суд позовні вимоги задовольнив частково, стягнувши з фізичної особи ОСОБА_1 на користь держави заборгованість по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 85грн., в іншій частині позову відмовив. При цьому суд зазначив на недоведеність позовних вимог щодо наявності реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого за відповідачем, а також реалізації алкогольних виробів за відсутності відповідної ліцензії.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, окрім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що перевірка господарської одиниці відповідача здійснювалась згідно з планом-графіком проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій за червень 2006 року та на підставі направлень від 22.06.06 року №161 і №162, про що здійснено відповідні записи в акті перевірки, а тому висновок суду щодо порушень закону під час перевірки необґрунтований. Також апелянт вказує, що судом не надана належна оцінка наявним в матеріалах справи доказам здійснення відповідачем господарської діяльності з порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Апелянт впевнений, що підстав для відмови у задоволенні позову не було, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову від 10.05.2007р. та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріали справи встановлено, що відповідачем проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці магазину «ПП «ОСОБА_1», який розташований в АДРЕСА_1 та належить суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 (код ЕДРПОУ НОМЕР_1), за результатами якої складно акт від 22.06.2006р. №04254000233.
В акті зазначено про порушення п.8 ст.3, п.1 ст.3, п.13 ст.3, п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»а саме:
-непроведення розрахункової операції з використанням реєстратора розрахункових операцій на повну суму покупки;
-відсутність цінника на товари, що виставлені на реалізацію в кількості 5-ть шт.;
-невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків в денному звіті;
-незберігання контрольних стрічок та фіскальних звітів чеків протягом 3-х років після їх закінчення;
- реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії (а.3 акту перевірки, а.с.18 т.1).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено рішення від 13.07.2006р. №0000282340/0 (а.с.11) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 316,5грн. (а.с.11), з якої:
- 231,50грн. (46,30грн. х 5) - за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО;
- 85грн. (5 шт. х 17грн.) - за невиставлення цінника на товар, що продається, в кількості п'ять штук.
На момент звернення до суду суму санкцій зменшено на 1,73грн. за рахунок переплати.
Крім того, рішенням від 15.09.2005р. №0000652340/0 до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700грн. за реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.14 т.1).
Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне. За приписами пункту 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до ст.2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Окрім того, ст. 2 цього Закону містить визначення терміну реєстратор розрахункових операцій, а саме: це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться:
- електронний контрольно-касовий апарат;
- електронний контрольно-касовий реєстратор;
- комп'ютерно-касова система;
- електронний таксометр;
- автомат з продажу товарів (послуг);
- тощо.
Всі реєстратори розрахункових операцій повинні бути внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і тільки внесені реєстратори можуть використовуватися суб'єктами підприємницької діяльності, оскільки вони виконують фіскальну функцію та облік у повному обсязі.
Відповідно до п.1.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, книга обліку розрахункових операцій (КОРО) -це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки -проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
За приписами п.2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальні звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з п.7.5 розділу VІІ «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнта) записуються окремо.
Згідно з ч. 6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент спірних відносин) РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажі (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач -СПД ОСОБА_1 є платником єдиного податку (Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.01.2006р. (а.с.53 т.1)), а отже, з урахуванням вищезазначених норм на момент спірних правовідносин відповідач не має обов'язку застосовувати РРО.
Щодо доводів апелянта про те, що відповідач здійснює господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв без відповідної ліцензії позивача, колегія суддів вважає, що такі доводи безпідставні, оскільки належно не доведені. Так, матеріали справи свідчать про те, що в приміщенні, орендованому відповідачем на умовах договору суборенди від 31.12.2005р. на підставі рішень Олександрійської сільської ради №32 від 14.06.2006р. та №23 від 11.06.2005р. здійснює підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Госпрозрахунковий відокремлений підрозділ «Моноліт»Робкоопу «Дніпропетровський». Проте, матеріали справи не місять доказів того, що придбаний при контрольній закупці товар (алкогольні напої) належить саме СПД ОСОБА_1, оскільки за адресою АДРЕСА_2 здійснюють підприємницьку діяльність декілька суб'єктів господарювання (відповідач та Госпрозрахунковий відокремлений підрозділ «Моноліт»Робкоопу «Дніпропетровський»).
Що стосується застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 85грн. за порушення п.8 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: за невиставлення цінників на товар у кількості 5-ти шт., колегія суддів вважає, що в цій частині стягнення є обгрунтованим, тим паче, що відповідачем вказане не заперечується ( пояснення, а.с.22 т.1).
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2007 року у справі № А38/124-07 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10 травня 2007 року у справі № А38/124-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: В.В. Мельник