Іменем України
03 липня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1103/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Скакун О.П., розглянувши у порядку скороченого провадження матеріали за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області звернулося з адмінстративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 848.34 грн.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області.
Відповідно до повідомлення-розрахунку за відповідачем рахується недоплата до мінімального страхового внеску за 3 та 4 квартал 2010 р. в сумі 848.34 грн.
Управління Пенсійного фонду України направляло вимогу про сплату заборгованості № ф-98 від 05.11.2010 р., яку відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте борг у добровільному порядку погашений не був.
На адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно ст.14 та ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальниками і відповідно платниками страхових внесків відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п.п. 4,6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установлені строки.
Крім того, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 12 ст. 20 Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно ч.2 ст.106 даного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.
Як вбачається з абзацу 8 ч. 3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Вимога позивача відповідачем не була оскаржена.
На момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 848.34 грн. підлягає задоволенню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у сумі 848.34 грн.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Скакун