Справа № 2а/2570/1752/2012
25 червня 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про скасування постанови, -
ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову відповідача № 20 від 10.05.2012 року про накладення штрафу на позивача у розмірі 19692,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова була винесена за відсутності викладених в акті перевірки, протоколі та постанові суті порушення, а саме: які відомості декларації про готовність об'єкту до експлуатації є недостовірними. Крім того, відповідачем до позивача безпідставно застосовано відповідальність, встановлену пунктом 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки чинним законодавством визначена відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, а не за подання недостовірних даних в декларації про готовність об'єкту до експлуатації. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, винесеною за відсутності правопорушення та такою, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову та пояснив, що за результатами проведеної перевірки щодо позивача було встановлено подання недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено пункт 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: в порушення вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, декларація не відповідає формі, встановленій чинним законодавством, відсутня інформація про документ, що підтверджує повноваження особи на здійснення технічного нагляду; термін дії дозволу, зазначеного у декларації, був чинний до 26.06.2007 року, тобто в період з 26.06.2007 року по квітень 2012 року роботи здійснювалися без дозвільних документів; в дозволі вказано особу, що здійснює технічний нагляд, ОСОБА_2, а в декларації - ФОП ОСОБА_3 Крім того, під час проведення позапланової перевірки встановлено, що підсобне приміщення до магазину по АДРЕСА_1, яке не прийняте в експлуатацію, експлуатується позивачем. На підставі виявлених порушень позивача було притягнено до відповідальності, а тому оскаржувана постанова є такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем 18.04.2012 року було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області декларацію про готовність об'єктів до експлуатації (будівництво підсобного приміщення до магазину) (а.с. 21-23).
Листом від 19.04.2012 року за № 4Г15212060811 (а.с. 24) відповідачем було повернуто позивачу вищевказану декларацію для доопрацювання з підстав її оформлення з порушенням вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, а саме відсутня інформація про документ, що підтверджує повноваження особи на здійснення технічного нагляду; керівника підрядної організації; назва, дата, номер документа про затвердження проектної документації; форма декларації не відповідає формі, яка затверджена постановою.
23.05.2011 року головним державним інспектором інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області у присутності позивача на підставі наказу від 20.04.2012 року № 137-од було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил відповідачем при будівництві підсобного приміщення до магазину АДРЕСА_1, про що складено акт № 30 від 25.04.2012 року (а.с. 20).
За результатами перевірки встановлено подання позивачем недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено пункт 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Крім того, за результатами вказаної перевірки було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 30 від 15.04.2012 року (а.с. 18), відповідно до якого позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 10.05.2012 року о 10 год. 00 хв., про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на вказаному протоколі.
Вказані акт перевірки та протокол були підписані позивачем без зауважень.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності перевірки: акт перевірки від 25.04.2012 року, протокол від 25.04.2012 року, т.в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області було прийнято постанову № 20 від 10.05.2012 року, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 2 закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 19692,00 грн. (а.с. 17).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Тобто, відповідач є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Статтею 34 Закону встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
У відповідності до вимог частини 6 статті 36, частини 7 статті 37 Закону у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яка зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт, а у разі якщо право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає переоформленню. Переоформлення дозволу не зупиняє процесу виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною 6 статті 39 Закону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.
Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461.
Так, згідно пунктами 19-21 вказаного Порядку замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Як вбачається з декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що була подана позивачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, особою, що здійснює технічний нагляд будівництва підсобного приміщення до магазину за адресою: АДРЕСА_1, вказаний ОСОБА_3 (а.с. 21), а в дозволі на виконання будівельних робіт від 26.06.2006 року № 47-06 вказаний ОСОБА_2 (а.с. 25).
Крім того, у вказаній декларації позивач самостійно визначив дату закінчення будівництва квітень 2012 року, при цьому дія дозволу встановлена до 26.06.2007 року.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача щодо наведення недостовірних даних про готовність об'єкта до експлуатації позивачем у декларації, зареєстрованій за № 798 від 18.04.2012 року.
Також додатком до протоколу перевірки № 30 від 25.04.2012 року (а.с. 19) встановлено, що підсобне приміщення до магазину по АДРЕСА_1 експлуатується позивачем.
Згідно з частиною восьмою та десятою статті 39 Закону експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Пунктом 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на застосування в оскаржуваній постанові пункту 8 статті 36 Закону, враховуючи, що дана норма не відповідає формулюванню правопорушення, оскільки помилкове застосування правової норми при наявності встановленого правопорушення та правильному визначенні суми штрафу, що підлягає застосуванню до правопорушника, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, враховуючи, що посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи підтверджена документально, доведена матеріалами справи та спростована відповідачем, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про скасування постанови -відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Непочатих В.О.