73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
03 липня 2012 р. Справа № 2-а-2522/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області (далі - позивач або УПФУ) звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач або ФОП ОСОБА_1) недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3030,71 грн.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивач у позовній заяві просив розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце слухання справи по суті був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак в судове засідання не з'явився, про наявність у нього будь-яких поважних причин неявки суду документально не повідомив. За таких обставин, суд керуючись положеннями чч.4,6 ст.128 КАС України вважає за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Відповідно до змісту позову, вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами. Згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі -Закон №2464) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до ч.8, ст.9 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідач здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, і відповідно до картки особового рахунку повинен був сплатити єдиний внесок у сумі 3030,71 грн. У зв'язку з несплатою єдиного внеску 24.04.2012 року відповідачу було виставлено вимогу №Ф-73/04 про сплату боргу в сумі 3030,71 грн., яка ним отримана 24.04.2012 року. Однак, зазначені заходи не призвели до сплати боргу по єдиному внеску.
Відповідач про свою правову позицію щодо предмету позову суд не повідомив.
Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Законом №2464 визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно із положеннями Закону №2464 та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку. Таким чином УПФУ надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.
Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску визначені ст.4 Закону №2464. Зокрема, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім цього, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Виходячи із змісту ч.4, ст.5 Закону №2464 обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Відповідно до ч.2,3 ст.4 Закону №2464 фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464). Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.
Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.02.2006 року, а відповідно до картки особового рахунку він є суб'єктом господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування, отже є платником єдиного внеску. Тобто, він зобов'язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, що відповідно до ст.7 Закону № 2464 визначаються ним самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ним підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізична особа) ФОП ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 3030,71 грн.
Згідно із п.1, ч.2, ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч.8, ст.9 Закону №2464 встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч.8, ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно не сплатив у повному обсязі суму єдиного внеску за базовий звітний період 2011 р., про що свідчить картка особового рахунку платника єдиного внеску у матеріалах справи. Виходячи з цього та на підставі п.6, ст.1 Закону №2464 несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.
Відповідно до ст.25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.
У зв'язку із зазначеним УПФУ виставлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-73/04 від 24.04.2012 року на суму 3030,71 грн., яку останній отримав 24.04.2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, як випливає зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, відповідач не оскаржив вимогу про сплату боргу №Ф-73/04, а тому вона є чинною.
Виходячи з викладеного, заборгованість ФОП ОСОБА_1 у сумі 3030,71 грн. зі сплати єдиного внеску за базовий звітний період 2011 р. є непогашеною, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3030 (три тисячі тридцять) грн. 71 коп. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3030 (три тисячі тридцять) грн. 71 коп. на р/р 37193076002103 в ГУДК служби України Херсонській області, МФО 852010, код 21284885.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Анісімов О.В.
кат. 10.1