73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
24 травня 2012 р. Справа № 2-а-5804/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Херсонська кондитерська фабрика" (далі - позивач, ПрАТ «Херсонська кондитерська фабрика») звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ( далі - відповідач, ДПІ), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 року за № 0002690700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 47 008,00 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що висновок ДПІ щодо неправомірності формування податкового кредиту за червень 2011 року за наслідками визнання нікчемності угод у 5 ланцюгу постачання ( ТОВ "Агроінвестзбут" та ТОВ «Євроінвестзбут - Р» Івано-Франківської області), зроблений на підставі зустрічних перевірок вказаних контрагентів, не відповідає вимогам діючого законодавства України, оскільки ставлячи в залежність формування податкового кредиту позивача від поставки товару контрагентом його постачальника, відповідач не навантажує акт перевірки контрагентів позивача доказовою частиною. Відповідач досліджує поставку товару по ланцюгах одного із контрагентів перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування податкового кредиту. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські зв'язки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма суб'єктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації товару саме від цього постачальника, роблячи не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту.
Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких пославшись на той факт, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що згідно наявних матеріалів перевірки позивача та його контрагентів не підтверджено реальність здійснених господарських операцій у перевіряємому періоді, що позбавляє право платника податку на віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, отриманого від таких постачальників і відповідно права на бюджетне відшкодування ПДВ. Відповідач також зазначає, що право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ в ціні товару, які оплачені платником, відсутність такої надмірної сплати не дає право платникові на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ по цим операціям, навіть якщо підставою для формування податкового кредиту є належно оформлені первинні документи, зокрема податкова накладна.
Ухвалою суду від 25.11.2011 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні, яке відбулось 27.03.2012 року, відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни державної податкової інспекції у м. Херсоні на її правонаступника державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).
В судове засідання, призначене на 24.05.2012 року, сторони не прибули.
Представники сторін надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 24.05.2012 року відповідно до ст. 55 КАС України здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача - приватного акціонерного товариства « Херсонська кондитерська фабрика" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю « Херсонська кондитерська фабрика ( далі - ТОВ « Херсонська кондитерська фабрика»).
Ухвалою суду від 24.05.2012 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю « Херсонська кондитерська фабрика» у прийнятті заяви від 02.04.2012 р. про збільшення позовних вимог.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю « Херсонська кондитерська фабрика» зареєстровано 15.08.1994 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 722512. 27.01.2012 внесено зміни до ЄДРПОУ щодо зміни назви підприємства шляхом видачі нового свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Згідно довідки ДПІ у м. Херсоні від 01.02.2012 року ТОВ « Херсонська кондитерська фабрика» знаходиться на обліку платників податку в ДПІ у м. Херсоні з 28.10.1994 р. за номером № 20, зареєстрований в якості платника податку на додану вартість з 09.07.1997 р., що підтверджується свідоцтвом № 200024904.
Як вбачається з матеріалів справи, з 08.11.2011 р. по 08.07.2011 р. ДПІ на підставі п.п.20.1.1, п.20.1 ст.20, наказу ДПІ у м. Херсоні № 2850 від 27.10.2011 року було проведено невиїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПрАТ « Херсонська кондитерська фабрика» за липень 2010 року, за наслідками якої складено акт № 3787/07-0/00382272 від 08.11.2011 року ( далі акт перевірки).
Згідно висновку акту перевірки встановлено, що на порушення п.1.8. ст. 1, п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) ПрАТ « Херсонська кондитерська фабрика» завищено ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року на 47 008,00 грн.
В обґрунтування цього висновку в акті перевірки зазначено, що згідно з поданою АТЗТ « Херсонська кондитерська фабрика» до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за липень 2010 року ( вхідний від 19.08.2010 року № 9003484039), та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 855 700,00 грн.
Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 999 100,00 грн.
- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 855 700,00 грн.
- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 855 700,00 грн.
За результатами позапланової виїзної перевірки ПрAT «Херсонська кондитерська фабрика" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року складено акт від 19.11.2010 р. № 4912/07-0/00382272 , ДПІ направлено запити на проведення зустрічних перевірок по основним постачальникам ПрAT «Херсонська кондитерська фабрика".
Актом перевірки на стор. 4 вказано, що одним з основних постачальників ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" у червні 2010 року є ТОВ «ТД « РЕЙ», сума поставки ПДВ 205 516,67 грн.
На підставі отриманої від ДПІ у м. Херсоні відповіді від 29.09.2010 р. за № 31952/10 встановлено, що ТОВ «ТД « РЕЙ» є посередником.
Постачальником у ІІ ланцюгу постачання є ТОВ « ГУТ» ( м. Одеса), який відповідно до відповіді ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси від 20.06.2011 р. за № 11139/7 є посередником.
Постачальником у ІІІ ланцюгу постачання є ТзОВ « Інвесттрейд» ( Івано-Франківська обл..), який відповідно до відповіді ДПІ у Рогатинському р-ні Івано-Франківської обл. від 05.07.2011 р. за № 11919/7 є посередником.
Постачальником у IY ланцюгу постачання є ТзОВ «Голд - Продукт» ( Івано-Франківська обл.), який відповідно до відповіді ДПІ у Рогатинському р-ні Івано-Франківської обл. від 19.08.2011 р. за № 14380/7 є посередником.
Постачальниками у Y ланцюгу постачання є ТзОВ «Агроінвестзбут» та ТзОВ "Євроінвестзбут - Р" ( Івано-Франківська обл.), з метою підтвердження взаємовідносин між вказаними підприємствами та ТзОВ "Голд - Продукт" від ДПІ у Рогатинському р-ні Івано - Франківської обл. отримана відповідь від 25.08.2011 p. № 14568/7 про неможливість проведення зустрічної перевірки з питання взаємовідносин за березень 2010 року.
Згідно інформаційної бази даних ДПІ у Рогатинському р-ні Івано - Франківської обл. ТзОВ "Агроінвестзбут " та ТзОВ "Євроінвестзбут - Р" мають 11 стан платника "припинено, але не знято з обліку", згідно ухвали Господарського суду Івано - Франківської обл. від 07.04.2011 р. по справі № Б-13/113 ТзОВ "Агроінвестзбут" ліквідувати та виключити його з ЄДР, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 18.04.2011 p., згідно ухвали Господарського суду Івано - Франківської обл. від 07.04.2011 р. по справі № Б-13/10 ТзОВ "Євроінвестзбут - Р" ліквідувати та виключити його з ЄДР, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 18.04.2011 p.
Отже, з урахуванням наведеного податковий орган за результатами проведення зазначеної перевірки позивача дійшов висновку про неможливість підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгу постачання до виробника продукції або імпортера, а також фактів надмірної сплати суми ПДВ по даному ланцюгу постачання, що передбачено п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».
17 листопада 2011 року ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2008 року у розмірі 47 008,00 грн. за порушення п.1.8, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Враховуючи вищевказані доводи ДПІ, суд приходить до висновку, що основною позицією податкового органу у спірній ситуації є визнання неправомірними дії позивача щодо завищення податкового кредиту за червень 2010 року за наслідками здійсненої господарської операції щодо поставки цукру, укладеної між позивачем та його безпосереднім постачальником - ТОВ ТД «РЕЙ», оскільки у п'ятій ланці ланцюга проходження ТМЦ постачальники ТзОВ "Агроінвестзбут " та ТзОВ "Євроінвестзбут - Р" мають стан платника "припинено, але не знято з обліку", що унеможливлює провести зустрічну звірку. Інших правових та фактичних підстав для встановлення порушень позивачем податкового законодавства податковою інспекцією не наведено.
Суд вважає помилковою таку позицію податкового органу, оскільки останній не враховує, що Закон України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв в період спірних правовідносин, ( далі Закону України №168/97-ВР) не передбачає таку підставу, як висновок податкового органу про неможливість провести зустрічну звірку щодо документального підтвердження господарських правовідносин у Y ланцюгу постачання, оскільки статтею 7 вказаного Закону передбачені правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість, згідно якої права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Вказаних обмежень щодо формування податкового кредиту також не передбачає Податковий кодекс України.
Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР , згідно якому визначено, зокрема -
- пунктом 1.8. ст. 1 цього Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;
- п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що сума податку, що піддягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню, підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.7 цього Закону).
- п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст.7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
- п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судом встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. На стор. 3 акту перевірки вказано, що фактично за перевіряємий період, згідно з документами, наданими для перевірки, на підприємстві не встановлено здійснення безліцензійної діяльності або діяльності, яка не передбачена статутом, в перевіряємому періоді ПрАТ "Херсонська кондитерська фабрика" займалось реалізацією кондитерських виробів власного виробництва.
В акті перевірки на стор. 2 зазначається, що ПрАТ "Херсонська кондитерська фабрика" відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема не відноситься до переліку осіб, вказаних у п.п.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки: зареєстровано як платник ПДВ більш ніж 12 місяців до місяці, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; не є особою, яка не проводила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; за останні 12 календарних місяців має обсяги оподатковуваних операцій більше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування; не є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату цього податку у осіб, відмінний від встановленого цим Законодавством, або звільнення від такої сплати.
В той же час, судом встановлено, що право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 47 008,00 грн. за декларацією з ПДВ за липень 2010 року, підтверджуються первинними документами позивача, наданими останнім до матеріалів справи, а саме:
- договором від 11 січня 2010 року за № 11/01, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "Рей", щодо поставки цукру білого на умовах, передбачених специфікаціями, які укладаються окремо на кожну партію товару. На виконання вказаного договору за червень 2010 року ТОВ "ТД "Рей" здійснив поставки цукру білого в кількості 163 т по ціні 7 611,73 грн. за тонну на загальну суму 1 233 100,00 грн. в т.ч. ПДВ 205 516,67 грн.
- на кожну партію поставки постачальник надав позивачу видаткову та податкову накладну, товарно - транспортну накладну, свідоцтво про якість цукру, сертифікат відповідності та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, копії яких залучені до матеріалів справи;
- копіями платіжних доручень ПрАТ "Херсонська кондитерська фабрика" щодо здійснення розрахунків з безпосереднім постачальником цукру ТОВ "ТД "РЕЙ", які залучені до матеріалів справи ;
- реєстром отриманих податкових накладних за липень 2010 року, в якому зареєстровані податкові накладні, суми ПДВ яких віднесені до складу податкового кредиту та безпосередньо самими податковими накладними, зміст яких повністю відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що не заперечується відповідачем.
Отже суд не приймає позицію відповідача щодо неможливості підтвердити позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року, оскільки ДПІ безпідставно посилається на те, що в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні ДПА України у Y ланці ланцюгу взаємовідносин підприємства маються негативні відомості: припинення без зняття з обліку, оскільки не навів даних взаємозв'язку між цими фактами та заявленим відшкодуванням ПДВ.
Суд зазначає, що навіть якщо подібні обставини дійсно мають місце, то вони не впливають на право платника податків, у даному випадку позивача на податковий кредит з ПДВ, виникнення права на відшкодування від'ємного значення ПДВ і не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування.
Надані суду первинні документи позивача по постачанню цукру складені у відповідності до вимог Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а саме: вони складені на паперових носіях, мають обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис, що безумовно дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, підтверджують фактичне отримання товарів в бухгалтерському обліку, тобто в силу приписів ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, вони підтверджують їх і у податковому обліку, а отже це засвідчує правомірність і обґрунтованість віднесення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від свого безпосереднього контрагента.
ДПІ не наведено суду жодного доказу того, що ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" на момент здійснення господарських операцій у червні 2010 року мало відомості, що через порушення чинного законодавства його контрагенти у Y ланцюгу проходження товару мали будь-які дефекти у правовому статусі, чи відсутності у відповідних посадових осіб цих контрагентів повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо, і при цьому ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" діяло умисно, в порушення чинного законодавства.
Судом встановлено, що реальність і відповідність чинному законодавству господарських операцій у червні 2010 року засвідчують підтверджені письмовими доказами доводи про наявність таких обставин, як:
- наявність реальної можливості здійснення ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика" операції зі здійснення зареєстрованої господарської діяльності;
- реальний прямий зв'язок господарських операцій з придбання цукру від ТОВ "ТД "РЕЙ" з його фактичною діяльністю;
- реальна наявність необхідних умов для цілей, з якими постачався товар, та для досягнення результатів господарської діяльності, яку фактично здійснює ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика", про що не заперечується відповідачем.
Тому суд приходить до висновку, що з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірок, викладених у акті перевірки, позивачем об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Херсонська кондитерська фабрика", доведено наявність суми податку на додану вартість, яка належить відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за липень 2010 року в сумі 47 008,00 грн.
Суд також погоджується з доводами позивача, що за результатами невиїзної документальної перевірки в акті відповідачем не викладено всіх суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності позивача, які мають відношення до фактів виявлених, з точки зору податкового органу, порушень податкового законодавства, що регламентує порядок бюджетного відшкодування ПДВ.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням ч. 3 ст.2 КАС України, прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 17.11.2011 року за № 0002690700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 47 008,00 грн. є необґрунтованими, та такими що прийняте з порушенням вимог діючого законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська кондитерська фабрика" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.11.2011 року № 0002690700 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 47 008,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.1