Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 червня 2012 р. № 2а- 1347/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Зінченко А.В.
суддів - Бартош Н.С., Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання - Волошкіной А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - Гайдамаки В.М., Костіна О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Служби безпеки України Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні
про про скасування наказів та поновлення на службі
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Голови СБ України від 08.12.2010 року №1490-ос в частині, що стосується накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення; визнати протиправним та скасувати наказ Першого заступника Голови СБ України від 30.12.2010 року № 1599-ос про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «б»пункту 61 та підпунктом «є»пункту 62 /через службову невідповідність/ Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та наказ начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні від 11.01.2011 року № 19-0с про виключення позивача із списків особового складу 13.01.2011 року; поновити позивача на службі у Службі безпеки України на посаді оперуповноваженого за рахунок посади старшого оперуповноваженого/ з дислокацією у смт. Башкирівка Харківської області/ 1 сектору 1 відділу Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні /з дислокацією у м. Харкові/, або на посаді рівнозначній зазначеної посаді; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу на момент прийняття судом рішення
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, ОСОБА_1, 12.07.2003 р. наказом № 114-ос був прийнятий на військову службу в Службу безпеки України.
З 20.04.2009 року він був оперуповноваженим за рахунок посади старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні (м. Харків ).
Наказом Першого заступника Голови СБ України від 30 грудня 2010року № 1599-ос позивач був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «б»пункту 61 та підпунктом «є»пункту 62 (через службову невідповідність) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та наказом начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні (з дислокацією у м. Харків) від 11 січня 2011 р. № 19 - ос виключений зі списків особового складу 13 січня 2011 р.
Станом на 30.12.2010 р., тобто на дату видання наказу про звільнення, позивач знаходився на лікуванні у Харківської обласної клінічній лікарні.
Про факт звільнення позивачу стало відомо 17.01.2011 р., коли він одержав довідку №81/СКЗ-3.
Позивач вважає своє звільнення незаконним у зв'язку з наступним. Істинною причиною його звільнення стало те, що в період служби відносно позивача була здійснена провокація хабару, про яку він повідомив своє керівництво. Служба внутрішньої безпеки СБУ намагалась звинуватити позивача у вимаганні хабару, однак ним були дані об'єктивні пояснення.
Після цього за рішенням керівництва було проведено службове слідування і за результатами цієї перевірки він був звільнений через службову невідповідність.
За результатами перевірки керівництво не провело з позивачем бесіду, крім того, не враховане також те, що за період проходження служби позивач має 12 заохочень у вигляді Почесних грамот і премій на загальну суму 13,0 тис. грн.
В грудні 2010 р. в усному порядку позивач був повідомлений про те, що готується наказ про його звільнення.
22.12.2010 р. він письмово звернувся до начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні з рапортом, в якому просив надати йому копії матеріалів перевірки роботи, однак матеріали він не одержав.
Позивач вважає Накази Служби безпеки України та Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні неправомірними, такими що не відповідають діючому законодавства та дійсним обставинам, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, поклавшись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники Управління Служби безпеки України в Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у заперечення на адміністративний позов.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, 12.07.2003 р. наказом № 114-ос був прийнятий на військову службу в Службу безпеки України.
З 20.04.2009 р. він перебував на посаді старшого оперуповноваженого 1 сектору 1 відділу Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні (м. Харків).
Наказом Першого заступника Голови СБ України від 30 грудня 2010року № 1599-ос позивач був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «є»пункту 62 (через службову невідповідність) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та наказом начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні (з дислокацією у м. Харків) від 11 січня 2011 р. № 19 - ос виключений зі списків особового складу 13 січня 2011 р.
Суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з військової служби став наказ Голови СБ України від 08.12.10р. №1490-ос, яким на нього накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Накладенню стягнення передувало проведення службового розслідування, за результатами якого відповідно до висновку комісією було запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності правами керівництва СБУ.
Так у відповідності до висновку службового розслідування, затвердженого начальником Управління полковником Джумой О.Л. 10 листопада 2010 року, комісією було встановлені грубі порушення старшим лейтенантом ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, неналежне виконання службових обов'язків, невиконання вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, ст. ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, наказів Голови СБ України № 080 -1993 року, вказівки Голови СБ України № 217/ДСК -2003 та наказу Голови СБ № 033 -2010 року, вказівки Голови СБ України № 3/1 -1683 від 19.08.2010 року, що призвело до порушень охоронюваних законодавством прав та свобод громадян та нанесенню шкоди іміджу Служби безпеки.
Висновок, який має гриф -ДСК, містить В собі ОПИС конкретних порушень військової дисципліни позивачем.
10.11.2012 року ОСОБА_1 під підпис був ознайомлений з висновками за результатами службового розслідування.
Відповідно до абз.2 п. 7.3. «Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України», затвердженої наказом Служби безпеки України від 16.07.08р. №547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2008 р. за № 709/15400, особа, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право ознайомитися з усіма чи окремими матеріалами службового розслідування, що стосуються її особисто, крім випадків, передбачених вимогами чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці. Під час ознайомлення з висновком особа може письмово викласти свої заперечення або заявити клопотання.
В ході ознайомлення з висновком ОСОБА_1 не виклав жодних заперечень та не заявляв ніяких клопотань. Ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України не містить жодних вимог до письмового оформлення бесіди командира з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення.
Судом встановлено, що відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_1 за час проходження військової служби мав 3 заохочення - 2 премії по 100 та 250 грн. і грамоту та три стягнення - 2 догани та зауваження. Отже, з урахуванням абз.3 ст.5 та абз.2 ст.86 Дисциплінарного статуту, а саме: характеру та обставини вчинення правопорушення, його наслідків, ступеня вини, попередньої поведінки військовослужбовця, в рамках наданої компетенції до ОСОБА_1 було застосовано одне з передбачених ст.68 Дисциплінарного статуту стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
В судовому засіданні підтверджено, що 22 грудня 2010 року ОСОБА_1 подав на ім'я начальника УВКР СБУ у Північному регіоні рапорт про надання документів, що стали підставою для його звільнення. Зважаючи на той факт, що саме наказ на звільнення було видано 30 грудня 2010 року, а наказ про накладення дисциплінарного стягнення датовано 8 грудня 2010 року, рапорт ОСОБА_1 від 22.12.10р. підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про накладення на нього наказом першого заступника Голови СБ України від 08.12.10р. № 1490-ос дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Ще одним доказом обізнаності ОСОБА_1 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, на думку суду, є подання до його звільнення. А саме, 27 грудня 2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений із поданням до його звільнення, в якому зазначено, що підставою для звільнення є наказ Голови СБ України від 08.12.10р. № 1490-ос. Про факт ознайомлення свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на тексті подання до звільнення з військової служби. Отже, 27.12.10р. ОСОБА_1 стало відомо про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Суд вказує, що згідно з п.88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Позивач оскаржує наказ Служби безпеки України від 08.12.10р. № 1490-ос про накладення на нього дисциплінарного стягнення в вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю. При цьому, дата подання позову 09.02.11р., тобто через 2 місяці після накладання на нього стягнення та через 1,5 місяці після того, як йому про це стало відомо. Слід також, зазначити, що сам наказ СБ України від 08.12.10р. № 1490-ос ОСОБА_1 оскаржив 16.06.11р. (через 6 місяців), змінивши позовні вимоги.
У відповідності до ч.4 ст.45 Дисциплінарного статуту усі дисциплінарні стягнення, крім позбавлення військового звання, накладені на військовослужбовців і не скасовані до дня звільнення їх у запас чи відставку, втрачають чинність з дня звільнення. Таким чином, накладене на позивача дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту втратило чинність з дня його звільнення, а отже на теперішній час відсутній предмет спору, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в цій частині.
Відповідно до абз.4 п.61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудну 2007 року № 1262/2007, порядок звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби визначається Головою Служби безпеки України.
Так, п.7.9. «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України», затвердженої наказом Служби безпеки України від 14.10.08р. №772 встановлено, що наказ про накладення на військовослужбовців дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, виданий посадовими особами у межах дисциплінарних повноважень, є підставою для оформлення документів, необхідних для видання наказу по особовому складу про таке звільнення.
Видання наказу по особовому складу щодо звільнення з військової служби військовослужбовців за службовою невідповідністю здійснюється на підставі наказу про накладення такого стягнення.
Також, згідно з абз.2 п.7.14 вищевказаної Інструкції, виключення військовослужбовців, які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з урахуванням часу на здавання посади.
У відповідності до наведених вище норм, на підставі наказу Голови СБ України від 08.12.10р. №1490-ос про накладання на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, 30 грудня 2010 року виданий наказ Першого заступника Голови СБ України №1599-ос про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пунктом «б»пункту 61 та підпункту «є»пункту 62 Положення (через службову невідповідність).
Згідно з п.п. «б»п.67 Положення, звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби здійснюється: осіб офіцерського складу Служби безпеки України у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно, крім звільнення у зв'язку зі скороченням штатів, - першим заступником Голови Служби безпеки України.
Відповідно до абз.11 п/п.З п.З наказу СБ України від 25.12.09р. №860/ДСК, начальник регіонального органу вповноважений видавати накази про виключення зі списків особового складу.
На підставі наказу Голови СБ України від 30 грудня 2010 року №1599-ос про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, наказом начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні від 11.01.11р. № 19-ос він був виключений із списків особового складу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ начальника Управління ВКР СБ України у Північному регіоні від 11.01.11р. № 19-ос видано відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, а саме: є правові підстави для видання цього наказу, відповідачем надано суду належні докази наявності вини в діях позивача, та особа, яка видала наказ, що оскаржується, діяла в рамках своїх повноважень.
При зазначених обставинах та здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає, що позовні вимоги документально і нормативно не обґрунтовані та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Управління ВКР СБ України в Північному регіоні про скасування наказів та поновлення на службі - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02 липня 2012 року.
Головуючий суддя Зінченко А.В.
Судді Бартош Н.С.
Зоркіна Ю.В.