21 червня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/347/12
11:00
Чернівецький окружний адміністративний суд колегією суддів в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
суддів: Огородника А.П., Маренича І.В.;
за участю:
секретаря судового засідання -Олійник О.В.;
позивача - ОСОБА_1;
представника позивача -ОСОБА_2 (за довіреністю);
представника відповідача -ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької обалсної митниці, про скасування наказу, -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Держаної митної служби України №78-к від 18.01.2012 року про припинення перебування на державній службі на посаді інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці; поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці; стягнути з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу по день поновлення на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
З 1995 року ОСОБА_1 працював в митних органах. Перед звільненням займав посаду інспектора сектору митного оформлення № 5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.
18 січня 2012 року позивач ознайомився з наказом Державної митної служби України від 18.01.2012 року №78-к "Про припинення перебування на державній службі".
В наказі "Про припинення перебування на державній службі" від 18 січня 2012 року №78-к вказано, що перебування позивача на державній службі припинено за порушення Присяги державних службовців відповідно до п.6 ст. 30 Закону України "Про державну службу".
Зазначений наказ №78-к позивач вважає протиправним, таким, що винесений з порушенням підстав та порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Позивач в позовній заяві зазначив, що інспектор сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці призначається на посаду та звільняється з посади наказом Чернівецької обласної митниці, що підтверджується діючими нормами законодавства та посадовими інструкціями.
За таких обставин наказ Державної митної служби України від 18.01.2012 року №78-к "Про припинення перебування на державній службі" за підписом т.в.о. голови Державної митної служби України Дороховського О.М. суперечить нормам Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Положення Про Державну митну службу України, оскільки керівник Державної митної служби України не вправі видавати такі накази.
Також позивач зазначив, що наказ №78-к виданий Державною митною службою України на підставі неоформленого у встановленому порядку службового документа та без проведення службового розслідування.
В разі наявності підстав вважати, що в діях позивача мало місце неналежне виконання його посадових обов'язків чи порушення присяги державного службовця повинно бути призначено службове розслідування, яке б дало можливість перевірити наявність чи відсутність в його діях будь-яких порушень.
Зі змісту наказу №78-к вбачається, що службового розслідування не було проведено. Таким чином відповідачі не надали будь-яких доказів про забезпечення прав позивача при його звільнені, що свідчить про порушення Чернівецькою обласною митницею та Державною митною службою України Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженої наказом ДМСУ від 13.08.2010 року №918.
Відповідно до наказу Чернівецької обласної митниці України від 13.01.2012 року №17 Чернівецькою обласною митницею проведено службову перевірку з метою з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків працівниками сектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет", щодо здійснення митного контролю транспортного засобу марки "ДАФ" LTM00267/LTM1J63, який 13.01.2012 року переміщувався через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Порубне-Сірет".
Позивач зазначив, що під час проведеної службової перевірки йому було не відомо про рух автомобіля марки «ДАФ»через митний кордон. Жодних вказівок чи орієнтувань щодо вказаного транспортного засобу від безпосереднього керівництва позивач не отримував. Також не подавались жодні документи щодо митного оформлення вказаного транспортного засобу та не могли подаватись, оскільки на той момент вказаний вище автомобіль не здійснював перетину митного кордону України.
Таким чином, безпідставним є твердження в наказі №78-к про те, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо припинення порушень митних правил, передбачених ст. 329, 333, 334 Митного кодексу України.
Із урахуванням викладеного позивач вважає, що відповідачі при припиненні його перебування на державній службі на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці діяли необґрунтовано, їх рішення є нерозсудливими, а припинення перебування на державній службі та звільнення зі служби в митних органах є незаконним.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.
Від відповідачів до суду надійшли заперечення на позов, в яких вони просили суд, відмовити в задоволені позовних вимог позивача у зв'язку з наступними обставинами.
Державна митна служба України за порушення присяги державного службовця, що виявилось у несумісному виконанні службових обов'язків правомірно припинила перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, звільнивши із займаної посади відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу".
Наказ Державної митної служби України від 18.01.2012 року №78-к про припинення позивача на державній службі у митних органах прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №78-к від 18.01.2012 року про припинення перебування на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці відсутні.
Внаслідок невиконання та неналежного виконання своїх службових обов'язків, старшим інспектором сектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст. 40, 41, 51, 359, 364 Митного кодексу України та законодавства, яке регламентує здійснення митної справи, не було виявлено та припинено порушення митних правил, передбачених ст.ст. 329, 333, 334 Митного кодексу України.
Зазначеними діями позивачем порушено присягу державного службовця. За порушення присяги державного службовця, відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" припинено перебування на державній службі в митних органах України з 19.01.2012 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав, суд, -
Позивач працював на посаді інспектора митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької обласної митниці з 07.08.2010р.( а.с.11).
02.02.1996р. склав присягу державного службовця (а.с.60).
Наказом Державної митної служби України від 18.01.2012 року № 78-к був звільнений з посади інспектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької обласної митниці з підстав порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу"(а.с.9).
Підставою припинення державної служби стала доповідна записка щодо результатів перевірки, проведеної згідно з наказом Чернівецької обласної митниці від 13.01.2012 №17 ( а.с. 30-40).
В даній записці та в наказі зазначено, що підставою для звільнення позивача стало порушення вимог статей 40, 51 Митного кодексу України в частині дотримання режиму законності та правопорядку у зоні митного контролю; пункту 4.2 Положення про зони митного контролю з постійним режимом функціонування у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Порубне -Сірет», затвердженого наказом Чернівецької обласної митниці від 27.05.2011 року №590 в частині дотримання режиму зони митного контролю.
Також в доповідній записці вказано, що ОСОБА_1 не вжив заходів, передбачених статтями 40, 41 Митного кодексу України, не виявив та не припинив порушення митних правил, передбачене статтями 329, 333,334 МК України, чим порушені вимоги статтей 359, 363 МК України.
Крім того, в наказі зазначено, що керівництвом митного поста «Вадул-Сірет»було надано розпорядження начальнику сектора митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 цього митного поста Шові І.Д. щодо здійснення контролю за транспортними засобами, які слідуватимуть на адресу фірми «Грінтес».
Як встановлено, 13.01.2012 року транспортний засіб марки «ДАФ», р/н LNM00267/LTMIG63 після проходження прикордонного контролю в'їхав у зону митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет». Зазначеним транспортом переміщувалися товари на адресу ТОВ «Грінтес». Однак, даний транспортний засіб після завершення прикордонного контролю, в'їхавши до зони митного контролю пункту пропуску «Порубне-Сірет», виїхав з неї без проведення необхідних митних процедур й послідував назад у Румунію.
Вищезазначене стало можливим внаслідок несумлінного виконання службових обов'язків з боку посадових осіб сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул - Сірет" Чернівецької обласної митниці.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що його звільнення було незаконним, оскільки дійшов висновку, що, зазначений вище, наказ був винесений необґрунтовано та недобросовісно, з наступних підстав.
По-перше, на думку суду, відповідач не довів самого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Так, в доповідній записці та наказі про звільнення відповідач вказав, що ОСОБА_1 був звільнений за неналежне виконання своїх обов'язків щодо здійснення митного контролю транспортного засобу марки «ДАФ» LNM00267/LTMIG63, який 13.01.2012 року переміщувався через міжнародний автомобільний пропуск «Порубне-Сірет»та не вжив заходи щодо припинення порушення митних процедур.
В статті 4 МК України надається визначення терміну митний контроль . Зокрема, в п. 4 цієї статті зазначено: «Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку».
Пункт 21 цієї статті дає визначення терміну митній процедурі: « Митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання».
Службові обов'язки позивача на посаді інспектора митного оформленн №5 відділу митного оформлення №1 митного поста «Вадул -Сірет»Чернівецької обласної митниці, встановлені посадовою інструкцією, затвердженою в.о. начальника Чернівецької обласної митниці від 16.07.2010р. (надалі -Інструкція) (а.с.54).
Згідно з п.1.3 Інструкції основною метою діяльності інспектора є здійснення митних процедур щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.
Отже, з сукупного аналізу даних правових норм випливає, що здійснення митних процедур та митного контролю інспекторами має місце тоді, коли товар переміщується через митний кордон.
Водночас суд звертає увагу , що статтею 54 МК України передбачено перелік документів та відомостей необхідних для здійснення митного контролю. У відповідності до статті 72 цього Кодексу розпочинається митне оформлення після подання митної декларації, а також усіх необхідних документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митого контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлянням відповідних відміток на митній декларації та товаро-супровідних документах інспектором митниці.
Однак, відповідач не зміг підтвердити факт подання перевізником документів позивачу. Даний факт відповідач не встановив взагалі.
Тобто, митне оформлення не відбулося, оскільки перевізник не надав документи через своє небажання в'їжджати в Україну так як він повернувся назад в Румунію звідки в'їхав. Отже, оскільки не було підстав для здійснення митного оформлення відповідно не могло мати місце здійснення митного контролю.
Згідно з Постановою КМ України від 24 грудня 2003 року №1389 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»у разі в'їзду (прибуття) осіб, транспортних засобів і ввезення товарів в Україну здійснення їх контролю, розпочинається прикордонним контролем і закінчується митним з дотриманням порядку, передбаченого статтями 27 та 72 МК України.
Судом було встановлено, що 13 січня 2012 року згідно з нарядом і напрямками розподілу несення служби і виконання посадових обов'язків позивач перебував на ділянці роботи інспектор Єдиного офісу та здійснював документальне митне оформлення вантажів та транспортних засобів. Фактично він не мав права виходу на вулицю з офісу для зупинення чи вчинення інших дій, стосовно будь-яких транспортних засобів поза межами приміщення Єдиного офісу. З слів позивача автомобіль «ДАФ»він не бачив, документів для митного оформлення йому надано не було. Представник відповідача не зміг жодними доказами спростувати даний факт та довести протилежне. Адже відповідно до вимог ч.2 статті 72 КАС України: "В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову."
Ні в наказі, ні в доповідній записці та в судовому засіданні відповідач не зміг конкретно зазначити, який саме пункт Посадової інструкції, якою визначні службові обов'язки позивача, за невиконання яких його було звільнено, позивач порушив. Також не зазначено які конкретні дії він був зобов'язаний вчинити та не вичинив.
Також суд звертає увагу на те, що відповідач жодним чином не вказав та не довів факт порушення митних правил перевізником. Адже відповідно до тексту спірного наказу позивач був зобов'язаний вжити заходи щодо припинення порушення митних правил. В свою чергу, відповідно до статі 1 МК України, митні правила - встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України. В даному випадку переміщення товарів через митний кордон України взагалі не відбулося.
Всі ці обставини, на думку суду, дають можливість стверджувати, що висновки в доповідній записці та наказі про звільнення, є невмотивованими. А відтак -відповідач прийняв рішення необґрунтовано, без урахування всіх обставин у справі, на обов'язковість урахування яких вказує Закон.
Отже, оскільки відсутній факт самого правопорушення, то відповідно і відсутні підстави для припинення державної служби за порушення присяги.
Адже суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та не уможливлюють подальше виконання ним своїх функцій.
По -друге, суд вважає, що при прийнятті спірного наказу відповідач діяв недобросовісно та упереджено. Так, якщо навіть у випадку коли б мало місце порушення позивачем порядку здійснення митного контролю та митного оформлення, на яке посилається відповідач у своєму наказі про звільнення, то такі дії повинні бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення. Адже, відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»від 06.09.2005р., до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать, зокрема:
1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників;
2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Припинивши ж перебування на державній службі позивача внаслідок порушення присяги відповідач не лише звільнив його з займаної посади, але й обмежив його право на доступ до державної служби в майбутньому.
Звільнення особи за порушення присяги є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення. З огляду на це, рівень юридичних гарантій прав особи під час застосування такої санкції як припинення державної служби за порушення присяги , повинен бути якщо не вищим, то принаймні не нижчим, ніж під час звільнення з митного органу за скоєне дисциплінарне правопорушення.
Припинення державної служби за порушення присяги -це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним ніж дисциплінарне правопорушення. Він повинен застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми.
З урахуванням принципу верховенства права, суд вважає, що відповідач не мав підстав та права для кваліфікування дій позивача як порушення Присяги, оскільки це призводить до істотного обмеження конституційних гарантій прав особи від незаконного звільнення. Адже відповідно до абзацу шостого статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Припинивши державну службу позивача за порушення присяги, відповідач фактично уникнув обов'язку враховувати тяжкість вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступінь вини позивача, характер правопорушення, обставини за яких воно було вчинено, 17 -ти річний стаж роботи позивача в митному органі та неодноразові нагороди за сумлінну службу в митних органах ( а.с.13); строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Як наслідок не були ураховані усі обставини, що мають значення для прийняття законного рішення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд приходить до беззаперечних висновків про те, що перебуваючи на службі ОСОБА_1 відповідно до своїх обов'язків не міг та не був зобов'язаний здійснювати контроль по транспортному засобу ДАФ, до якого не тільки не закінчився, а й взагалі не розпочинався митний контроль за відсутності в тому числі і таких відомостей в АСМО "Інспектор-2006", які при в'їзді транспортного засобу на територію України до АСМО "Інспектор-2006" не вносились працівниками митниці.
Таким чином, звільнивши позивача без конкретного встановлення правопорушення з боку останнього за порушення присяги, відповідач діяв довільно, на власний розсуд визначив підстави та процедуру звільнення, що є порушенням головної гарантії від незаконного звільнення, визначеної в статті 43 Конституції України.
Отже, такі дії відповідача, на думку суду, свідчать про його упередженість та недобросовісність .
На підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач порушив основні критерії прийняття правомірного рішення, дотримання яких з боку суб'єкта владних повноважень гарантує законність його дій та прийняття ним законних рішень. Так, згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). А відтак - наказ про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах належить до скасування, відповідно позивач повинен бути поновлений на посаді.
Згідно з п.3 ч.1 ст.256 КАС України в частині поновлення на посаді постанова належить до негайного виконання.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України : "Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, що не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа)".
Оскільки, позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, а інші судові витрати позивачем підтвердженні в ході судового розгляду не були, то такі витрати з Державного бюджету, на користь позивача не присуджуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, п.3 ч.1 ст.256 КАС України, суд , -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним наказ Державної митної Служби України №78 -к від 18.01.2012р. про припинення перебування ОСОБА_1 на державній службі на роботі в посаді інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.
3. Поновити ОСОБА_1 на Державній службі на роботі в посаді інспектора сектору митного оформлення №5 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці.
4. Стягнути з Чернівецької обласної митниці на користь позивача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
6. Зобов'язати суб'єкта владних повноважень Державну митну службу України у відповідності до ст.267 КАСУ надати суду звіт про виконання судового рішення в частині поновлення на посаді протягом 10-ти днів з моменту одержанням ним копії повного тексту постанови.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Повний текст постанови складений 26 червня 2012 року.
Судді: О.Я.Бойко
А.П. Огородник
І.В. Маренич