Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
27 червня 2012 р. № 2-а- 6627/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.
представники сторін - не прибули,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення (оформлене у вигляді висновку) УГІРФО ГУМВС України в Харківській області від 17.06.2011 року про скасування рішення щодо надання дозволу на імміграцію громадянину СРВ ОСОБА_1, 14.04.1964 року народженння, зобов'язати УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язати УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області поновити реєстрацію місця проживання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, , ІНФОРМАЦІЯ_1, у національному паспорті громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та поновити штамп «Дозволено постійне місце проживання в Україні».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 прибув в Україну в 2000 році до своєї дружини та з метою працевлаштування. Позивач одружений на гр.СРВ То Тхі Туєт Мінь, яка 04.11.2004р. була документована посвідкою на постійне проживання серії ХС №044001 відповідно до абз. 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію».
Рішенням ВГІРФО УМВС України в Харківській області від 05 травня 2005 року громадянину ОСОБА_1 була дозволена імміграція в Україну на підставі п.6 ч.2 ст.4 Закону України "Про імміграцію" та він був документований посвідкою на постійне проживання в Україні ХР №13154 терміном дії безстроково, згідно з якою визнано факт прибуття Позивача в Україну з В'єтнаму в 2000 році, що на протязі 11 років забезпечувало Позивачу законне залишення в Україні на постійне проживання.
17 червня 2011 року УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області розглянувши матеріали відносно ОСОБА_1 виніс оскаржуване рішення (у формі висновку) про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію громадяниу СРВ ОСОБА_1, згідно якого скасовано рішення про надання дозволу на імміграцію громадянину В”єтнаму ОСОБА_1, вилучено посвідку на постійне проживання в Україні, скасовано реєстрацію місця проживання позивача та анулювано в національному паспорті штамп «дозволено постійне місце проживання».
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача надав до суду клопотання щодо розгляду адміністративної справи за його відсутністю.
Представник відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та не надав заперечення на адміністративний позов.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників сторін на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 прибув в Україну в 2000 році, у м.Харків до своєї дружини та з метою працевлаштування.
З 2004 року позивач здійснює регулярну підприємницьку діяльність, має свідоцтво про державну реєстрацію підприємницької діяльності серії НОМЕР_1 від 19.01.2004р. , має постійне місце проживання: АДРЕСА_1.
ВГІРФО УМВС України в Харківській області посвідкою на постійне місце проживання в Україні від 05 травня 2005 року на підставі висновку від 05 травня 2005 року та у відповідності до п.6 ч.2 ст. 4 Закону України "Про імміграцію" ОСОБА_1 надано дозвіл на імміграцію та видана посвідка на постійне проживання серії ХР №13154, терміном дії безстроково.
Рішенням УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 17.06.2011 року прийнято рішення про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію громадянину СРВ ОСОБА_1, вилучити посвідку на постійне посвідки на постійне місце проживання, скасувати реєстрацію місця проживання громадянина СРВ ОСОБА_1 та у національному паспорті громадянина СРВ анулювати штамп "Дозволено постійне проживання в Україні".
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області зазначив, що 16.10.2006р. керівництвом ВГІРФО УМВС України в Херсонській області було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну відносно дружини Позивача. В зв'язку з чим на підставі п.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію" відповідач прийняв оскаржуване рішення відносно позивача.
Пункт 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо:
1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
Суд відмічає, що зазначені обставини мають бути встановлені або існувати станом на момент прийняття рішення про надання дозволу на іммграцію, тобто дозвіл на імміграцію відносно дружини Позивача мав бути скасований станом на 05 травня 2005 року. Станом на момент подання Позивачем документів для отримання дозволу на імміграцію і на момент прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію (05 травня 2005 року) дозвіл на імміграцію відносно дружини Позивача був діючим. Зазначені обставини мають обов'язково перевірятись Уповноваженим органом під час прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію та документування посвідкою. Подальше скасування дозволу на імміграцію не є підставою для скасування дозволу на імміграцію членам сім'ї іммігранта, які отримали дозвіл на імміграцію на законній підставі.
Відповідач при винесенні висновку від 17 червня 2011 року про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію громадянину СРВ ОСОБА_1 керувався п.1 ст.12 Закону України "Про імміграцію". Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування рішення про надання дозволу на імміграцію.
Таким чином, Відповідач прийняв оскаржуване рішення у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Судом не встановлено, що Позивачем для отримання дозволу на імміграцію подавались свідомо неправдиві відомості, підроблені документи чи документів, що втратили чинність.
Відповідно до п.п.21-24 «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1983 від 26.12.2002 року (який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення), дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав.
Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".
Суд також враховує наступні положення Конституції України.
Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, для забезпечення права на надання правової допомоги при вирішення справ в державних ораганх діє адвокатура. Відповідно до рішення Конституційного Суду України №23-рп/2009 (право на правову допомогу) роз'яснено, що кожна особа вне залежності від характеру зносин з державними органами має право на правову допомогу обраного нею захисника її прав. Під час надання пояснень та розгляду питання щодо скасування дозволу на імміграцію не було забезпечено гарантоване Конституцією України право Позивача на правову допомогу (в тому числі і на адвоката), Відповідач в цьому випадку запросив лише перекладача. Позивачу не було роз'яснено, що він має гарантоване державою Україна право під час розгляду відповідного питання запросити адвоката або іншу особу з метою надання правової допомоги.
Таким чином, під час розгляду питання щодо прийняття оскаржуваного рішення Позивачу не було забезпечено право на правову допомогу, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини визнається як порушенням права на справедливий суд (порушення ст.6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Відповідно до ст.63 Конституції України кожна особа має право не давати пояснення або свідчення відносно себе та своїх родичів. На порушення цього припису Позивачу під час надання пояснень не було роз'яснено право не надавати пояснень відносно себе або своєї дружини. Зазначене порушення є в тому числі наслідком і того, що Позивачу не було роз'яснено гарантоване Конституцією України право на правову допомогу (ст.59 Конституції України).
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Таким чином, суд вважає, що висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішення щодо надання дозволу на імміграцію громадянину СРВ ОСОБА_1 від 17 червня 2011 року, прийнятий з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення -позивач проживає на території України з 2000 р.; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; без урахування права особи не надавати свідчення відносно себе та без врахування права на правову допомогу під час прийняття рішення, чим порушено положення ст.ст.59, 63 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23-рп/2009 (право на правову допомогу).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішень та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області від 17.06.2011р. про скасування рішення про надання дозволу на імміграцію громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області поновити реєстрацію місця проживання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та у національному паспорті громадяна В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити штамп "Дозволено постійне місце проживання в Україні".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 02.07.12р.
Суддя Заічко О.В.